Ухвала

від 13.02.2015 по справі 732/1831/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 732/1831/14 Провадження № 22-ц/795/373/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Карпинська Н. М. Доповідач - Литвиненко І. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В. суддів:Євстафіїва О.К., Страшного М.М. при секретарі:Нечасному О.Л. за участю:представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городнянському районі Чернігівської області на заочне рішення Городнянського районного суду від 30 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Транс-Сервіс» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати із відрахуванням обов'язкових платежів та видачу довідки,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городнянському районі Чернігівської області,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городнянському районі просить скасувати рішення суду через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Рішенням суду позов задоволено частково. Суд стягнув з ПВКП «ТрансСервіс» на користь ОСОБА_6 нараховану, але невиплачену заробітну плату за період роботи на посаді рамника з 06.05.2011 року по 20.05.2011 року в сумі 505,26 гривень із вирахуванням обов'язкових платежів та 243,6 грн. судового збору на користь держави.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не перевірив обґрунтованість та підставу видачі ПВКП «ТрансСервіс» довідки № 1 від 06.06.2014 року про нараховану зарплату у сумі 505,26 грн., в той час як ПВКП «ТрансСервіс» видав 23.07.2014 року ще одну довідку про відсутність у ОСОБА_6 зарплати за травень. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки предметом позову було зобов'язання вчинення дій, а не стягнення невиплаченої заробітної плати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.05.2011 року ОСОБА_6 отримав середнього ступеню тілесні ушкодження при виконанні робіт у ПВКП «ТрансСервіс».

Рішенням Городнянського районного суду від 14.03.2012 року було встановлено факт перебування у трудових відносинах ОСОБА_6 і ПВКП «ТрансСервіс» з 06.05.2011 року по 20.05.2011 року (а.с.6-8).

Рішенням Городнянського районного суду від 25.02.2014 року зобов'язано ПВКП «ТрансСервіс» видати ОСОБА_6 трудову книжку, зробивши в ній запис про його роботу на підприємстві, а також видати довідку про нараховану заробітну плату за період з 06.05.2011 року по 20.05.2011 року (а.с.9).

На виконання рішення Городнянського районного суду від 25.02.2014 року за виконавчим листом від 18.03.2014 року ПВКП «ТрансСервіс» 06.06.2014 року видало ОСОБА_6 довідку про доходи, в якій зазначено, що йому нарахована заробітна плата за травень 2011 року у сумі 505,26 грн.

ОСОБА_6 нараховану зарплату не отримував, а тому з неї обов'язкові платежі не відраховувались.

ОСОБА_6, який після отриманої травми став інвалідом 3 групи, звернувся до Відділення ВД ФСС в Городнянському районі з вимогою про отримання одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності та призначення щомісячної страхової виплати. Такі виплати йому були призначені постановами Відділенням ВД ФСС в Городнянському районі у сумі 0,00 грн., оскільки ПВКП «ТрансСервіс» надало 23.07.2014 року довідку про середню заробітну плату ОСОБА_6 у травні місяці 2014 року у сумі 0,00 грн.

У зв'язку з цим, ОСОБА_6 просив зобов'язати ПВКП «ТрансСервіс» нарахувати та виплатити йому заробітну плату за період з 06.05.2011 року по 20.05.2011 року у сумі, визначеній у довідці № 1 від 06.06.2014 року, нарахувати та перерахувати обов'язкові утримання з його заробітної плати до контролюючих органів і видати йому довідку про середню заробітну плату за період з 06.05.2011 року по 20.05.2011 року за формою, визначеною у додатку № 1 до постанови КМУ від 26.09.2011 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням».

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 має право на отримання заробітної плати за виконану роботу, а вимоги про зобов'язання видати довідку про середній заробіток відповідно до встановленої законом форми суд порахував передчасними.

Рішення суду в частині відмови у зобов'язанні видати довідку сторонами не оскаржується.

В частині задоволених вимог, апеляційний суд вважає, що висновки суду відповідають матеріалам справи та положенням діючого законодавства.

Так, ст.21 Закону України «Про оплату праці» встановлює, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Судовими рішеннями встановлений факт перебування ОСОБА_6 в трудових відносинах з ПВКП «ТрансСервіс», виконання ним роботи в період з 06.05.2011 року по 20.05.2011 року.

ПВКП «ТрансСервіс» не довів того, що ОСОБА_6 була виплачена заробітна плата за вказаний період. Невиплата ОСОБА_6 заробітної плати підтверджується і листом ДПІ в м.Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 11.07.2014 року про відсутність доходів у ОСОБА_6 за 2011 рік.

Таким чином, ПВКП «ТрансСервіс» повинно виплатити ОСОБА_6 зароблену ним, але не отриману заробітну плату у сумі, яку нарахував відповідач на виконання рішення суду, а саме: 505,26 грн., з відрахуванням всіх обов'язкових платежів. Інших розрахунків відповідач суду не надав.

Посилання в апеляційній скарзі на лист ДПІ в м.Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 11.07.2014 року про відсутність доходів у ОСОБА_6 за 2011 рік, лист УПФУ в м.Чернігові від 18.07.2014 року про відсутність трудових відносин у ОСОБА_6 в 2011 році, акт перевірки обґрунтованості видачі довідки про середню заробітну плату для призначення страхових виплат від 23.07.2014 року як на докази відсутності заробітку за спірний період у ОСОБА_6 не можуть братись до уваги, так як судовими рішеннями Городнянського районного суду від 14.03.2012 року та від 25.02.2014 року встановлено, що в порушення трудового законодавства ПВКП «ТрансСервіс» не оформляло трудового договору з працюючим у нього працівником ОСОБА_6, не нараховувало і не виплачувало йому заробітну плату, а тому ні в ДПІ, ні в УПФУ не має відомостей про трудовий договір та дохід ОСОБА_6

Недобросовісна поведінка відповідача ПВКП «ТрансСервіс» не може обмежувати прав ОСОБА_6 на отримання винагороди за виконану роботу по трудовому договору.

Що стосується довідки ПВКП «ТрансСервіс» № 21 від 23.07.2014 року, то в ній відсутні відомості про те, в травні якого року ОСОБА_6 не мав відпрацьованих днів та заробітної плати, а тому вона є не конкретною і не може розцінюватись як доказ.

Твердження апелянта про вихід суду за межі позовних вимог рішенням про стягнення належних позивачу сум, а не зобов'язання відповідача виплатити належні суми, є надуманими, і, крім того, не впливає на права третьої особи.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городнянському районі Чернігівської області відхилити.

Рішення Городнянського районного суду від 30 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: