Ухвала

від 03.02.2015 по справі 815/6260/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6260/14

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача : - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Виробничо-комерційної фірми „Осіріс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Одеського окружного суду від 06 листопада 2014 року по справі за поданням Державної податкової інспекції у місті Іллічівськ ГУ Міндоходів в Одеській області до Виробничо-комерційної фірми „Осіріс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з банківських розрахункових рахунків платника податків коштів за податковим боргом у сумі 121398,22 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

До суду першої інстанції надійшло подання Державної податкової інспекції у місті Іллічівськ ГУ Міндоходів в Одеській області до Виробничо-комерційної фірми „Осіріс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, в якому ДПІ, посилаючись на ст.20,95 Податкового кодексу України, ст.183-3 КАС України, просить стягнути з банківських розрахункових рахунків платника податків кошти за податковим боргом у сумі 121 398,22 з яких 60 049,36 грн. податок на додану вартість, 61 348,86 грн. податок на прибуток приватних підприємств.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року подання задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні подання.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Так судом першої інстанції встановлено, що ВКФ „Осіріс" у вигляді ТОВ (код ЄДРПОУ 20968778) зареєстроване виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області 26.01.1994 р. та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області з 26.01.1994 р. за №1874.

На підставі акту від 22.01.2014 року № 099/15-03-22-01/20968778 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВКФ "Осіріс" у вигляді TOB з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.02.2014 року № 0000292204, № 0000302204 відповідно до яких ВКФ "Осіріс" у вигляді TOB збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 54 957.00 грн., у тому числі: за основним платежем - 36638 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18 319 грн. та суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 55 901,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 44 721 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 11 180 грн.

У відповідності до п.п. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України, на суму заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачу нараховано, пеню в розмірі 4078,51 грн., з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 6392.16 грн., що відображено в картках особового рахунку платника.

ВКФ „Осіріс" у вигляді ТОВ оскаржив податкові повідомлення-рішення № 0000292204, № 0000302204 від 03.02.2014 року. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року, ВКФ „Осіріс" у вигляді ТОВ відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень №0000292204, № 0000302204 від 03.02.2014 року. Таким чином, грошове зобов'язання ВКФ „Осіріс" у вигляді ТОВ відповідно до податкових повідомлень-рішень є узгодженим.

Крім цього, ВКФ „Осіріс" у вигляді ТОВ надано до ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів податкові декларації з податку на додану вартість, в яких відповідачем, самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за липень 2014 р. - 3 грн., за серпень 2014 р. - 7801 грн., всього за вказаний період - 7804 грн.

ВКФ „Осіріс" у вигляді ТОВ протягом звітного періоду, відповідно до картки особового рахунку платника, було сплачено до бюджету податку на додану вартість в загальному розмірі 7841 грн.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку, що подання ДПІ щодо стягнення податкового боргу відповідача підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення податкового боргу розрахункових рахунків ВКФ „Осіріс" у вигляді ТОВ.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вже було зазначено вище, відповідач оскаржив податкові повідомлення-рішення у судовому порядку та за результатами розгляду, податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що ВКФ „Осіріс" у вигляді ТОВ не сплатило узгоджене грошове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у повному обсязі та станом на 30.10.2014р у відповідача рахується заборгованість у сумі 121 398,22 грн.

Згідно зі ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Колегія суддів також вбачає, що ДПІ 04.09.2014 року направило ВКФ „Осіріс" у вигляді ТОВ податкову вимогу №145-25 від 02.09.2014 року на суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням у сумі 121 286,88 грн., проте узгоджене грошове зобов'язання не сплачене.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) не сплачена платником податків у встановлений ПК України строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до п. 14.1.175 ст.14 ПК України є податковим боргом платника податків.

Відповідно до ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Колегія суддів зазначає, що з дня надсилання ВКФ „Осіріс" у вигляді ТОВ податкової вимоги №145-25 від 02.09.2014 року минуло 60 календарних днів. Податковий борг не сплачений.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги доводи представника ВКФ „Осіріс" у вигляді ТОВ щодо пропущення строку звернення до суду з поданням з посиланням на дату винесення апеляційним судом ухвали - 29.07.2014 року, тобто дати узгодження грошового зобов'язання нарахованого контролюючим органом, оскільки строк для звернення до суду з поданням відраховується від іншої події, а саме направлення боржнику податкової вимоги. Крім того, в поданні та особовій карки зазначено про сплату боржником до бюджету податку на додану вартість в загальному розмірі 7841 грн., а також відображені операції по нарахуванню пені.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми „Осіріс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного суду від 06 листопада 2014 року по справі за поданням Державної податкової інспекції у місті Іллічівськ ГУ Міндоходів в Одеській області до Виробничо-комерційної фірми „Осіріс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з банківських розрахункових рахунків платника податків коштів за податковим боргом у сумі 121398,22 грн., - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.