Рішення

від 09.02.2015 по справі 910/992/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2015Справа №910/992/15-г Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства «Готель «Прем'єр Палац» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єра Шоу» простягнення 36192 грн. 05 коп. Представники сторін:

від позивача: Мартинюк В.О. - представник за довіреністю № 875 від 25.12.2014;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.01.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Готель «Прем'єр Палац» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єра Шоу» про стягнення 36192 грн. 05 коп., з яких 30310 грн. 55 коп. основного боргу, 3% річних в розмірі 637 грн. 77 коп. та інфляційних втрат в розмірі 5243 грн. 73 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства та укладеного між сторонами договору про надання послуг не в повному обсязі здійснив оплату за надані позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 30310 грн. 55 коп. Крім того, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 637 грн. 77 коп. та інфляційні втрати в розмірі 5243 грн. 73 коп. за період з 05.05.2014 по 15.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2015 порушено провадження у справі № 910/992/15-г та справу призначено до розгляду на 09.02.2015.

В судовому засіданні 09.02.2015 представник позивача подав додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи; надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 09.02.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103032063997.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 09.02.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

У період з 18.04.2013 по 22.04.2013 Публічне акціонерне товариство «Готель «Прем'єр Палац» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «Прем'єра Шоу» готельні та супутні послуги на загальну суму 125310 грн. 55 коп., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ГН-0001078 від 22.04.2013, підписаним та скріпленим печатками уповноваженими представниками сторін, та виконавчим рахунком ГН-0001078 від 22.04.2013.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Листом вих. № 07/04/13-ПШ від 15.04.2013 відповідач гарантував позивачу оплатити за проживання та інші додаткові послуги, надані позивачем гастрольній трупі балету Єйфмана з 18.04.2013 по 22.04.2013.

Гарантійним листом вих. № 01/06/13-Ш від 06.05.2013 відповідач гарантував позивачу здійснити поетапну оплату на загальну суму 125310 грн. 55 коп. по виконавчому рахунку ГН-0001078 від 22.04.2013 наступним графіком: до 28.06.2013 - 38436 грн. 85 коп., до 31.07.2013 - 38436 грн. 85 коп. та до 30.08.2013 - 38436 грн. 85 коп.

Втім, своє зобов'язання з оплати за отримані від позивача послуги відповідач здійснив частково на суму 95000 грн. 00 коп., сплативши 30.04.2013 грошові кошти в розмірі 10000 грн. 00 коп., 15.07.2013 грошові кошти в розмірі 5000 грн. 00 коп., 23.08.2013 грошові кошти в розмірі 30000 грн. 00 коп., 27.09.2013 грошові кошти в розмірі 20000 грн. 00 коп. та 13.11.2013 грошові кошти в розмірі 30000 грн. 00 коп., що підтверджується карткою рахунку 361, наданою позивачем, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 30310 грн. 55 коп., що не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати 30310 грн. 55 коп.

При цьому, як вбачається з наданої позивачем картки рахунку 361, сформованої станом на 12.01.2015, оплата в розмірі 10000 грн. 00 коп. 30.04.2013 була здійснена відповідачем згідно рахунку № ГН-001912 від 17.04.2013.

Однак, як пояснив позивач у судовому засіданні 09.02.2015, оплату в розмірі 10000 грн. 00 коп. він зарахував в погашення заборгованості за надані послуги за період з 18.04.2013 по 22.04.2013 за виконавчим рахунком ГН-0001078 від 22.04.2013.

Факт правомірності відповідного зарахування відповідачем не був спростований.

Судом встановлено, що 17.04.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості вих. № 305/2 від 15.04.2014, що підтверджується чеком поштового відділення № 2722.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що позивачем не надано суду доказів отримання відповідачем претензії про сплату заборгованості вих. № 305/2 від 15.04.2014 (зокрема, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення), суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14, днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Суд зазначає, що позивач надав суду докази надсилання відповідачу претензії про сплату боргу, тоді як останній своїм правом щодо подання доказів її неодержання суду не надав.

Відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач отримав претензію позивача 19.04.2014.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги встановлений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України семиденний строк виконання зобов'язання та положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був виконати свій обов'язок щодо сплати грошових коштів в розмірі 30310 грн. 55 коп. в строк до 28.04.2014 (включно).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єра Шоу» за отримані від Публічного акціонерного товариства «Готель «Прем'єр Палац» послуги в розмірі 30310 грн. 55 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єра Шоу» суми основного боргу в розмірі 30310 грн. 55 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку з оплати за надані позивачем послуги, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 637 грн. 77 коп. та інфляційні втрати в розмірі 5243 грн. 73 коп. за період з 05.05.2014 по 15.01.2015.

При цьому суд зазначає, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 637 грн. 77 коп. пені в розмірі 3% річних від суми заборгованості, як вбачається з детального розрахунку, розцінюється судом як позовна вимога щодо стягнення 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Перевіривши наданий позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості в межах заявленого позивачем періоду нарахування (з 05.05.2014 по 15.01.2015), у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Готель «Прем'єр Палац» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єра Шоу» 3% річних в розмірі 637 грн. 77 коп. та інфляційних втрат в розмірі 5243 грн. 73 коп. за період з 05.05.2014 по 15.01.2015 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єра Шоу» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 55; ідентифікаційний код: 38489611) на користь Публічного акціонерного товариства «Готель «Прем'єр Палац» (01004, м. Київ, бульв. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 5-7/29; ідентифікаційний код: 21660999) суму основного боргу у розмірі 30310 (тридцять тисяч триста десять) грн. 55 коп., 3% річних в розмірі 637 (шістсот тридцять сім) грн. 77 коп., інфляційні втрати в розмірі 5243 (п'ять тисяч двісті сорок три) грн. 73 коп. та судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 14.02.2015

Суддя І.М. Отрош