Рішення

від 12.02.2015 по справі 914/4498/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   12.02.2015 р.                                                                              Справа № 914/4498/14 За позовом:Приватного підприємства «Джоф», с. Тараканів Дубенського р-ну Рівненської обл.; до відповідача:Приватного підприємства «Масляна родина», м. Дрогобич Львівської області; про:стягнення 81374,00 грн. боргу Суддя – Крупник Р.В.Секретар – Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився. Представнику  позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило. СУТЬ СПОРУ: 22.12.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного підприємства «Джоф» (надалі – Позивач) до Приватного підприємства «Масляна родина» (надалі – Відповідач) про стягнення 81374,00 грн. боргу. Ухвалою господарського суду від 23.12.2014р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 15.01.2014р. Ухвалою від 15.01.2015р. розгляд справи було відкладено на 12.02.2015р. Представник позивача в судове засідання 12.02.2014р. не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання, яким просить суд розглядати справу без його участі. Крім цього, на адресу суду направив довідку про розмір боргу відповідача. Як вбачається з позовної заяви, позивач заявлені вимоги мотивує тим, що 13.06.2014р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №4, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача) протягом терміну дії чинного Договору макаронні вироби, в кількості асортименті та за ціною продажу, визначного у накладних на кожну партію товару, а покупець (відповідач) зобов'язувався приймати та оплачувати товар за ціною вказаною в накладних та в порядку визначеним чинним договором. На виконання умов договору, позивачем було передано відповідачу товар, загальною вартістю 86074,00 грн. Відповідач зобов'язувався оплатити товар напротязі 14 днів з моменту отримання товару, однак своїх зобов'язань за договором (в частині своєчасного внесення оплати) належним чином не виконав, оплатив товар лише частково, до сплати залишилося 81374,00 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача. Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно 12.02.2015р. не забезпечив, вимог ухвал суду від 23.12.2014р. та від 15.01.2015р. не виконав. Поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи повернулися на адресу суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає», що підтверджується відмітками відділення зв'язку на поштових конвертах, які знаходиться в матеріалах справи. Вказані ухвали суду надсилалися на юридичну адресу відповідача, яка вказана у позовні заяві та витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Самбірська, 128/1. Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за  належною  адресою  (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання  суду  відповідної  інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб  та  фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням  на  відсутність  (вибуття)  адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то  вважається, що адресат повідомлений  про час і місце розгляду справи судом. Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду справи. Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого відповідача в силу положень п. 3.9.2. вказаної Постанови не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами. Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: 13.06.2014р. між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки №4 (надалі – Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача) протягом терміну дії чинного Договору макаронні вироби, в кількості асортименті та за ціною продажу, визначною у накладних на кожну партію товару, а покупець (відповідач) зобов'язувався приймати та оплачувати товар за ціною вказаною в накладних та в порядку визначеним чинним договором. У відповідності до положень п. 1.5. Договору сторони погодили, що передача товару покупцю по кількості проводиться згідно накладних. Датою отримання товару є дата, що зазначена в кожній окремій накладній. На виконання зобов'язань за Договором, позивачем 17.06.2014р. було передано, а відповідачем прийнято товар, а саме – макаронні вироби, на загальну суму 86074,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними №130, №131 від 17.06.2014р. Вказані накладні підписані повноважними представниками сторін Договору та скріплені їх печатками. Згідно п. 2.1. Договору розрахунки за чинним Договором здійснюється в готівковому або безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів покупцем на банківський рахунок постачальника протягом 14 днів з моменту отримання товару. Оскільки одержаний товар відповідачем був оплачений лише частково, в розмірі 4700,00 грн., позивач звернувся до ПП «Масляна родина» з претензією №6 від 06.08.2014р., якою вимагав до 14.08.2014р. погасити заборгованість. Проте, незважаючи на те, що вказана претензія була одержана відповідачем 12.08.2014р., відповіді на претензію позивачу не надходило, сума боргу сплачена не була. Згідно Довідки ПП «Джоф» від 09.02.2015р. №6, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 09.02.2015р. не змінилася та складає 81374,00 грн. Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що переданий товар у встановлений Договором строк, відповідачем оплачений повністю не був. Станом на день розгляду справи судом, докази сплати відповідачем боргу – в матеріалах справи відсутні. Встановивши наведені обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають  задоволенню повністю, виходячи з наступного. Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України). Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зі змісту Договору вбачається, що такий за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу. Положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язувався розрахуватися за одержаний товар протягом 14 днів з моменту його отримання (п. 2.1. Договору). У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 2.1. Договору строк, кошти за одержаний товар сплачені у повному обсязі не були, ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 81374,00 грн. З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю. Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 1827,00 грн. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд - ВИРІШИВ: 1.          Позов задоволити повністю. 2.          Стягнути з Приватного підприємства «Масляна родина» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Самбірська, 128/1; код ЄДРПОУ 37390163) на користь Приватного підприємства «Джоф» (35641, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Тараканів, вул. Льівська, 154; код ЄДРПОУ 37058242) 81374,00 грн. боргу та 1827,00 судового збору. 3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України. 4.          Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2015 р. Суддя                                                                       Крупник Р.В.