cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2015 року м. Київ К/800/2872/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенко М. І., розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (Новотроїцьке відділення)
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 р.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 р.
у справі № 2а-776/12/2170
за позовом Публічного акціонерного товариства «Новотроїцький маслосирзавод»
до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
Публічне акціонерне товариство «Новотроїцький маслосирзавод» (далі - позивач, ПАТ «Новотроїцький маслосирзавод») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі Херсонської області (далі правонаступник, Генічеська МДПІ Херсонської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств з урахуванням штрафних санкцій в сумі 304 687,5 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.08.2012р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 р., позовні вимоги задоволені у повному обсязі: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.02.2012 р. № 0000092301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 304 687,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 243750 грн. та штрафними санкціями у сумі 60 937,50 грн.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Новотроїцькому районі Херсонської області проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Новотроїцький маслосирзавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт від 06.02.2012 р. № 55/231-1/00447586, одним із висновків якого є порушення ПАТ «Новотроїцький маслосирзавод» п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), з урахуванням вимог ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 27.04.2010 р. № 2154- VІ та Законом України від 03.12.2010 р. №2774-VІ), в частині несплати авансового внеску з податку на прибуток за 2009 р. на суму 243 750 грн.
На підставі зазначеного акту відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 24.02.2012 р. № 0000092301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 304 681,5 грн. в тому числі за основним платежем 243 750 грн. та штрафні (фінансові) санкції 60 937, 5 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідачем не було доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток.554е
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, дивідендом є платіж, який здійснюється юридичною особою-емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Підпунктом 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 вказаного Закону визначено, що крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 10.1 ст.10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.
При цьому, вказана норма Закону покладає обов'язок щодо нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток лише на того емітента корпоративних прав, який прийняв рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам).
Дивіденди не є податком або обов'язковим платежем і питання про їх виплату або невиплату не може бути вирішене в інший спосіб, ніж передбачено статутом товариства та законом, який не обмежує акціонерне товариство у виборі питань, що можуть бути віднесені до виключної компетенції загальних зборів (абз. 2 част. 2 ст. 159 Цивільного кодексу України).
Вищим органом ПАТ «Новотроїцький маслосирзавод» є загальні збори, до компетенції яких належить затвердження порядку розподілу прибутку та прийняття рішення про виплату дивідендів (абз.13,16 п.10.21 Розділу 10 Статуту ПАТ «Новотроїцький маслосирзавод»), що не суперечить нормам п. «д» частини 5 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства».
Рішенням загальних зборів акціонерів товариства (протокол від 16.03.2010) весь отриманий прибуток товариства одноголосно вирішено спрямувати на поповнення обігових коштів товариства. При цьому, інших рішень про розподіл прибутку та нарахування і виплату дивідендів не приймалось.
Таким чином, передумовою для здійснення нарахування та сплати до бюджету суми авансового внеску є прийняття платником податку рішення про виплату дивідендів.
Враховуючи наведені норми права та вірно встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки відсутнє рішення загальних зборів акціонерів про виплату дивідендів, то нема і об'єкту оподаткування та обов'язку нараховувати та сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток з дивідендів згідно з п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (Новотроїцьке відділення) відхилити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 р. у справі № 2а-776/12/2170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2015 |
Оприлюднено | 16.02.2015 |
Номер документу | 42705103 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Приходько І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні