Рішення

від 09.02.2015 по справі 915/1940/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 року Справа № 915/1940/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бездолі Ю.С. (прізвище змінено у зв'язку з реєстрацією шлюбу та на підставі наказу заступника голови господарського суду Миколаївської області від 01.12.2014р. №189-а)

при секретарі судового засідання: Кривулько І.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Кваша К.С., довіреність від 21.11.2014р. №549

від відповідача: Друкер О.В., довіреність від 13.01.2015р.

Шумський В.І., директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Миколаївської міської ради Миколаївської області (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 45/47, код ЄДРПОУ 24780310)

до відповідача: Приватного підприємства «Олімп» (54047, м. Миколаїв, вул. Бутоми, 13, код ЄДРПОУ 38247190)

про: дострокове розірвання договору оренди майна, -

Суть спору: Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Миколаївської міської ради Миколаївської області звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Олімп» про дострокове розірвання договору оренди №34 нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, укладеного між сторонами 12.09.2012р.

Позовні вимоги мотивовані істотним порушенням відповідачем умов спірного договору, а саме: невиконання відповідачем визначеного у п.5.1 договору обов'язку використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору - для надання освітніх послуг, що на думку позивача було неможливим за відсутністю відповідної ліцензії на надання освітніх послуг.

Ухвалою суду від 28.11.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 23.12.2014р. о 15:00; витребувано додаткові докази у справі.

18.12.2014р. за вх.№23561/14 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

19.12.2014р. за вх.№23614/14 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 23.12.2014р. розгляд справи відкладено на 20.01.2015р. о 15:30; витребувано додаткові докази у справі.

16.01.2015р. за вх.№585/15 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

19.01.2015р. за вх.№694/15 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.01.2015р. задоволено клопотання сторін та продовжено строк розгляду справи до 10.02.2015р.; розгляд справи відкладено на 09.02.2015р. о 15:00; витребувано додаткові докази у справі.

04.02.2015р. за вх.№1990/15 та за вх.№1991/15 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

09.02.2015р. за вх.№2205/15 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні, з підстав, викладених у відзиві на позов. Так, відповідач посилається на те, що:

- орендоване майно використовувалось ним для вивчення громадянами правил дорожнього руху, спірним договором не передбачено надання відповідачем освітніх послуг;

- при укладенні спірного договору позивач не вимагав у відповідача ліцензії на надання освітніх послуг;

- 07.11.2012р. відповідач отримав Сертифікат серії ДДАІ №002185 про державну акредитацію закладу з підготовки водіїв транспортних засобів категорії «В»;

- 15.12.2014р. відповідач отримав Ліцензію серії АЕ №527737 на надання освітніх послуг навчальними закладами, пов'язаних з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до професійно-технічного навчання, а саме: на професійно-технічне навчання водіїв автотранспортних засобів (категорія «В»).

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

12.09.2012р. між Миколаївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №7 Миколаївської міської ради Миколаївської області (Орендодавець, позивач) та Приватним підприємством «Олімп» (Орендар, відповідач) укладений договір оренди №34 нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, за яким Орендар передає, а Орендар приймає у строкове платне користування навчальний кабінет (клас) №15, площею 60,7 кв.м., розміщений на 3 поверсі 4-х поверхового будинку та приміщення з окремим входом, площею 14,3 кв. м., розміщене на 1 поверсі 4-х поверхового будинку, що знаходяться на балансі позивача, за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 45/47.

Згідно з п.1.1 договору майно передається в оренду з метою використання - для проведення занять з вивчення правил дорожнього руху.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна. Власником майна залишається територіальна громада м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради.

У відповідності до п.п. 2.4, 2.6, 2.7 договору у разі розірвання договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства Орендаря, останній повинен повернути Орендодавцеві орендоване приміщення у п'ятнадцятиденний термін з дня отримання заяви Орендодавця за актом приймання-передачі приміщення. У разі припинення або розірвання цього договору майно повертається Орендарем Орендодавцю вартість та у стані, не гіршому ніж отримувалось. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання.

За п.5.1 договору Орендар зобов'язався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

Згідно з п.8.4 договору Орендодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, якщо Орендар, зокрема, користується майном не за його призначенням або з порушенням умов договору.

Відповідно до п.10.1 договору цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 жовтня 2012р. до 01 вересня 2015р. включно .

На виконання умов договору 12.09.2012р. позивач передав відповідачу в оренду майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 12.09.2012р. та поясненнями сторін.

07.11.2012р., тобто після укладення спірного договору, відповідачу був виданий Сертифікат серії ДДАІ №002185 про державну акредитацію закладу з підготовки водіїв транспортних засобів категорії «В».

15.12.2014р., тобто після укладення спірного договору, відповідачу була видана Ліцензія серії АЕ №527737 на надання освітніх послуг навчальними закладами, пов'язаних з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до професійно-технічного навчання, а саме на професійно-технічне навчання водіїв автотранспортних засобів (категорія «В»).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про освіту», в редакції станом на 12.09.2012р., відповідність освітніх послуг державним стандартам і вимогам визначається засновником навчального закладу, Міністерством освіти України, Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, міністерствами і відомствами, яким підпорядковані навчальні заклади, місцевими органами управління освітою шляхом ліцензування, інспектування, атестації та акредитації навчальних закладів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, у даній нормі права законодавець визначив, що відповідність освітніх послуг державним стандартам і вимогам визначається шляхом: 1) ліцензування; 2) інспектування; 3) атестації; 4) акредитації навчальних закладів.

Згідно з ч.2 ст. 18 Закону України «Про освіту» навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

У відповідності до ч.5 ст. 63 Закону України «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

За п.1 наказу Міністерства освіти і науки України від 09.12.2009р. №1117 «Про використання державного майна навчальних закладів та установ освіти за цільовим призначенням» Міністру освіти і науки Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій приписано: заборонити передачу в оренду об'єктів освіти і науки приватним підприємствам, установам, організаціям, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та які не мають ліцензії з надання освітніх послуг; вжити невідкладних заходів щодо усунення порушень та недоліків у питаннях надання в оренду державного майна у підпорядкованих навчальних закладах та установах освіти.

Згідно з ч.5 ст. 18 Закону України «Про освіту» діяльність навчального закладу розпочинається за наявності ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг для одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнів кваліфікації. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.3 Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 20.10.2011р. №10/15, особи, які бажають отримати в оренду комунальне майно, подають заяву до Єдиного дозвільного центру. До заяви, в т.ч., додається, копія ліцензії на здійснення окремого виду діяльності (у випадку, якщо заявник має намір займатись в орендованому приміщенні діяльністю, що підлягає ліцензуванню).

Господарським судом встановлено, що позивач, який заснований на комунальній власності територіальної громади м. Миколаєва, за спірним договором передав відповідачу в оренду майно, яке є об'єктом освіти у розумінні ч.5 ст. 63 Закону України «Про освіту» та п.1 наказу Міністерства освіти і науки України від 09.12.2009р. №1117, для надання освітніх послуг з вивчення правил дорожнього руху.

Господарським судом встановлено, що на момент укладення спірного договору у відповідача була відсутня ліцензія з надання освітніх послуг з підготовки водіїв транспортних засобів. Дану ліцензію відповідач отримав лише 15.12.2014р.

Частинами 1,2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства , а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За цих обставин, господарський суд вважає, що спірний договір суперечить ч.5 ст. 18, ч.5 ст. 63 Закону України «Про освіту» та п.1 наказу Міністерства освіти і науки України від 09.12.2009р. №1117 «Про використання державного майна навчальних закладів та установ освіти за цільовим призначенням».

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши вимоги чинного на момент укладення договору оренди №34 від 12.09.2012р. законодавства України та дослідивши фактичні обставини справи, господарський суд, реалізуючи своє право, передбачене п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України, приходить до висновку про наявність підстав для визнання вказаного договору недійсним.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Миколаївської міської ради Миколаївської області є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Водночас господарський суд не приймає до уваги доводів відповідача про відповідність спірного договору вимогам закону з огляду на отримання відповідачем 07.11.2012р. Сертифікату серії ДДАІ №002185 про державну акредитацію закладу з підготовки водіїв транспортних засобів категорії «В», оскільки отримання відповідачем вказаного Сертифікату жодним чином не спростовує факт невідповідності спірного договору вимогам законодавства.

Окрім того, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», в редакції станом на 12.09.2012р., підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів здійснюються в акредитованих закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, які за результатами атестації отримали відповідний атестат. Основною формою державного контролю у сфері безпеки дорожнього руху за діяльністю закладів незалежно від форми власності і підпорядкування є державна акредитація закладу та атестація його викладачів, яка проводиться не рідше одного разу на п'ять років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Господарським судом встановлено, що Сертифікат про державну акредитацію закладу серії ДДАІ №002185, як і ліцензію, відповідач отримав лише після укладення спірного договору з позивачем, а саме - 07.11.2012р.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Визнати недійсним договір оренди від 12.09.2012р. №34 нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, укладений між Миколаївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №7 Миколаївської міської ради Миколаївської області та Приватним підприємством «Олімп».

2. У задоволенні позову Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Миколаївської міської ради Миколаївської області відмовити повністю.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 14 лютого 2015 року.

Суддя Ю.С. Бездоля