Ухвала

від 11.02.2015 по справі 814/4745/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/4745/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Берекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воскресенськ-Агро" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ТОВ "Воскресенськ-Агро" борг в сумі 256315,92 грн. на користь Державного бюджету України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 20.01.2010 року і є платником податків.

02.10.2012 року позивачем проводилась невиїзна документальна перевірка податкових декларацій відповідача з ПДВ з питання дотримання вимог повноти нарахування ПДВ за період з 01.05.2012 по 31.05.2012 року, про що було складено акт від 02.10.2013 року № 700/15-36587263.

В результаті перевірки позивачем були виявлені порушення податкового законодавства та винесено податкове повідомлення рішення від 19.10.2012 року № 0022121501 на суму 190663,50 грн. яке було отримано відповідачем 22.10.2012 року та у встановленому законом порядку не оскаржено. Судом встановлено, що 11.02.2013 року Миколаївським окружним адміністративним судом винесено постанову, якою стягнуто на користь Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС з ТОВ «Воскресенськ-Агро» заборгованість по сплаті податку на додану вартість у сумі 190663,50 грн. на підставі Податкового повідомлення-рішення від 19.10.2012 року № 0022121501. Зазначене судове рішення набрало чинності та звернуто до примусового виконання.

25.04.2012 року позивачем проводилась камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року, про що було складено акт від 25.04.2012 року № 202/15-36587263

В результаті перевірки позивачем були виявлені порушення податкового законодавства та винесені податкові повідомлення - рішення від 16.05.2012 року № 0019421501 на суму 1020,00 грн. та № 0019411501 на суму 62500,00 грн.

Також судом встановлено, що 20.08.2012 року Миколаївським окружним адміністративним судом винесено постанову, якою стягнуто на користь Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС з ТОВ «Воскресенськ-Агро» заборгованість по сплаті податку на додану вартість у сумі 49815,00 грн., яка утворилася на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.05.2012 року № 0019421501 на суму 1020,00 грн. та № 0019411501 на суму 62500,00 грн. Зазначене судове рішення набрало чинності та звернуто до примусового виконання.

25.02.2013 року позивачем проводилась невиїзна документальна перевірка податкових декларацій відповідача з ПДВ з питання дотримання вимог повноти нарахування ПДВ за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 року, про що було складено акт від 25.02.2013 року № 92/15-36587263.

В результаті перевірки позивачем були виявлені порушення податкового законодавства та винесено податкове повідомлення рішення від 14.03.2013 року № 0000281500 на суму 15022,50 грн. яке було отримано відповідачем 16.03.2013 року та у встановленому законом порядку не оскаржено. Крім того, на зазначене податкове повідомлення-рішення була нарахована пеня у сумі 814,92 грн.

Відповідачем 01.06.2012 року було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року, в якій ним самостійно було визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет, що складає 517,00 грн.

Відповідач суму заборгованості у визначений законом термін не сплатив, у визначеному законом порядку податкові повідомлення-рішення не оскаржив.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має заборгованість по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 16354,42 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Згідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право: за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень платників податків про сплату податків та зборів стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у порядку та розмірах, встановлених законами України щодо таких видів платежів.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 95. 1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Судом першої інстанції встановлено, що питання щодо стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість ТОВ «Воскресенськ-Агро» за податковими повідомленнями-рішеннями № 0022121501, № 0019421501 та № 0019411501 вже було вирішено судом, та задоволення позовних вимог в цій частині може призвести до подвійного стягнення податку, у зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку і з ним погоджується колегія суддів про необхідність відмови у задоволення позовних вимог в цій частині.

З матеріалів справи вбачається, що згідно податкового повідомлення-рішення № 0000281500 від 14 березня 2013 року загальна сума податкового зобов`язання по податку на додану вартість складає 15022,50 грн. (а.с. 8). На зазначене податкове повідомлення-рішення була нарахована пеня в сумі 814,92 грн. (а.с. 5). Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Воскресенськ-Агро" самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, яка становить 517 грн. (а.с.7).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача існує заборгованість по сплаті податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 16354, 42 грн. (15022,50+814,92+517=16354,42).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик