Рішення

від 12.02.2015 по справі 922/5795/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2015 р.Справа № 922/5795/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "ІРВІС", м. Харків про стягнення 8760,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 8760,00 грн. збитків.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд починає розгляд справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з*явився, у надісланому телеграфом повідомленні просить розглядати справу без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ".

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі суду не надав.

Разом з цим, 20 січня 2015 року до суду повернулася копія судової ухвали про порушення провадження у справі № 922/5795/14 з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судом на вказану у позовній заяві адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "ІРВІС": 61002, м. Харків, вул. Петровського, 5 надсилались процесуальні документи, а позивачем - позовна заява.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП "ІРВІС" належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, з огляду на зауваження суду про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у разі нез'явлення в засідання суду, які містяться в ухвалах суду від 16 грудня 2014 року та 28 січня 2015 року, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31 січня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "НПП "ІРВІС" (відповідачем) виставлено рахунок-фактуру № СФ-000007 на суму 8760,00 грн., за ремонт вихрового лічильника газу ВРСГ-1 та організації чергової повірки лічильника ВРСГ-1.

Платіжним дорученням № 1162 від 31 січня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ" (позивачем) сплачено 8760,00 грн. за ремонт вихрового лічильника газу ВРСГ-1 та організації чергової повірки лічильника ВРСГ-1.

Таким чином, між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг у спрощений спосіб.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов*язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов*язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов*язаної сторони виконання її обов*язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 525 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, встановлено, що зобов*язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов*язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Майнові зобов*язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом україни.

Матеріали справи свідчать про те, що 07 жовтня 2014 року позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "ІРВІС" з вимогою № 25-15/2258 щодо надання послуг з ремонту лічильника газу ВРСГ-1 та організації чергової повірки у семиденний строк із дня отримання вимоги, відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

У встановлений строк відповідь на вимогу позивач не отримав, послуги з ремонту лічильника газу ВРСГ-1 та організації чергової повірки Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ" не надані.

Згідно статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, або за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов*язку однієї із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов*язку, є зустрічним виконанням зобов*язання.

Укладений у спрощений спосіб договір між сторонами є зустрічним зобов*язанням.

Згідно частини 3 статті 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов*язанні свого обов*язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконує свого обов*язку у встановлений строк (термін) або виконує його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов*язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП "ІРВІС" не виконало свого обов*язку щодо надання послуг з ремонту лічильника газу ВРСГ-1 та організації чергової повірки лічильника у встановлений строк, позивач, на підставі статті 907 Цивільного кодексу України, в односторонньому порядку відмовилось від договору про надання послуг, а саме 22 жовтня 2014 року позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "ІРВІС" з вимогою № 25-15/2378 про платіж в сумі у розмірі 8760,00 грн., зазначивши у ній про відмову від договору укладеного у спрощений спосіб.

Відповідно до статті 906 Цивільного кодексу України, збитки завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статтей 224, 225, 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов*язання або установлні вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб*єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов*язання або додерження правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

На даний час Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП "ІРВІС" послуги з ремонту лічильника зазу ВРСГ-1 та організація чергової повірки лічильника позивачу не надано, сума у розмірі 8760,00 грн., яка сплачена позивачем за ремонт лічильника зазу ВРСГ-1 та організацію повірки лічильника не відшкодована.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 538, 906, 907 Цивільного кодексу України, статтями 175, 181, 193, 224, 225, 226 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "ІРВІС" (61002, м. Харків, вул. Петровського, 5, розрахунковий рахунок 26003012281200 в АКІБ "УКРСИББАНК", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33606450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ" (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, розрахунковий рахунок 2600609570 в АБ "Кліринговий дім", МФО 300647, код ЄДРПОУ 38983006) 8760,00 грн. збитків та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.02.2015 р.

Суддя П.В. Хотенець