Рішення

від 11.02.2015 по справі 911/5106/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2015 р.Справа № 911/5106/14

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Стадник О.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Осипова О.С. (довіреність № 83/02-15 від 09.02.2015р.),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Синергія Лайт"

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Схід Бізнес Центр"

про стягнення 119 575,16грн.

встановив:

В листопаді 2014р. товариство з обмеженою відповідальністю „Синергія Лайт" (ТОВ „Синергія Лайт") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Схід Бізнес Центр" (ТОВ „Схід Бізнес Центр") про стягнення 130 675,23 грн.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ „Синергія Лайт" посилається на порушення ТОВ „Схід Бізнес Центр" умов укладеного між сторонами договору поставки № 34/2Р від 07.05.2014р. щодо здійснення своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2014р. було порушено провадження у справі № 911/5106/14 за даним позовом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2014р. матеріали справи № 911/5106/14 направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Одеської області - згідно ст. 15, ст. 17 ГПК України.

Згідно авторозподілу справ господарського суду Одеської області, 29.12.2014р. справу № 911/5106/14 передано на розгляд судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.01.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 911/5106/14, розгляд справи призначено на 21.01.2015р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2015р. розгляд справи відкладено на 11.02.2015р., - згідно ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 11.02.2015р. представник ТОВ „Синергія Лайт" надав уточнення позовних вимог (вх. № 2-775/15, вх. № 4014/15), відповідно до останньої редакції яких ТОВ „Синергія Лайт", зменшивши розмір позовних вимог, просив суд стягнути з ТОВ „Схід Бізнес Центр" 119 575,16 грн., з яких: 110 897,10 грн. - основний борг, 1 344,13 грн. - 3% річних та 7 333,93 грн. - інфляційні нарахування.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позов суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом

надсилання ухвали суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України № 19728245 від 08.12.2014р., наявний в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення було повернуто із відміткою поштової установи: "адресат не значиться", суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.02.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

07.05.2014р. між ТОВ „Синергія Лайт" (Постачальником) та ТОВ „Схід Бізнес Центр" (Покупцем) укладено договір поставки № 34/2Р (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним Договором, та відповідно до замовлень Покупця поставити Товар, а Покупець - прийняти Товар та оплатити його вартість за цінами, визначеними у Специфікації (п. 1.1 Договору).

П. 1.3 Договору сторони встановили, що право власності на поставлений товар та ризик випадкової загибелі переходить до Покупця в момент отримання Товару від Постачальника (перевізника) за видатковою накладною.

Товар вважається поставленим у разі підписання сторонами видаткової накладної (п.1.4. Договору).

Відповідно до п. 7.1 , п. 7.1.1. - 7.1.5. Договору Товар, який поставив Постачальник на умовах даного Договору підлягає поверненню Постачальнику у наступних випадках: в разі якщо товар не користується попитом та не вийшов на необхідний рівень продаж протягом 3 календарних місяців з моменту поставки; в разі нереалізації сезонного товару під час сезону; відмови Постачальника від проведення заходів щодо стимулювання продажу Товару визначеному в п. 3.11 Договору; в разі заборони чи зупинення реалізації даного Товару відповідним державним органам у випадках передбачених чинним законодавством України; Товар не був реалізований протягом строку його придатності.

П. 8.2 Договору сторони погодили, що оплата Товару, який постачається, проводиться на умовах, передбачених в Додатковій угоді до даного Договору.

Відповідно до п. 8.3 Договору, сторони щомісячно за необхідністю протягом 14 днів з моменту закінчення звітного місяця, проводять звірку розрахунків між сторонами, про що підписують відповідний акт звірки.

Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2014р. (п. 12.1 договору).

07.05.2014р. між ТОВ „Синергія Лайт" та ТОВ „Схід Бізнес Центр" було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 34/2Р від 07.05.2014р., відповідно до п. 1 якої сторони узгодили, що Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар один раз на тиждень в розмірі реалізованого товару за вказаний період.

На виконання вимог договору поставки № 34/2Р від 07.05.2014р. за видатковими накладними № 108 від 30.05.2014р. (на суму 380 439,07 грн.) та № 259 від 27.06.2014р. (на суму 8 984,14 грн.) позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 389 423,21 грн. Зазначені накладні підписані повноважними представниками товариств та скріплені печатками останніх.

Відповідачем здійснено повернення поставленого товару на загальну суму 278 526,11 грн., при цьому, за видатковою накладною № 108 від 30.05.2014р. повернуто товар на суму 275 840,99 грн., за видатковою накладною № 259 від 27.06.2014р. - на суму 2 685,12 грн., що вбачається з накладних на повернення від покупця, а саме:

- № 27 від 23.07.2014р. на суму 197,76 грн.;

- № 51 від 19.08.2014р. на суму 35 436,18 грн.;

- № 52 від 19.08.2014р. на суму 353,94 грн.;

- № 54 від 26.08.2014р. на суму 1 681,98 грн.;

- № 56 від 26.08.2014р. на суму 121 980,89 грн.;

- № 508 від 05.09.2014р. на суму 57 591,66 грн.;

- № 518 від 08.09.2014р. на суму 10 234,74 грн.;

- № 86 від 22.09.2014р. на суму 221,58 грн.;

- № 87 від 22.09.2014р. на суму 23 400,60 грн.;

- № 89 від 22.09.2014р. на суму 164,52 грн.;

- № 90 від 22.09.2014р. на суму 19 460,88 грн.;

- № 94 від 22.09.2014р. на суму 7 801,38 грн.

Таким чином, сума неоплаченого відповідачем товара, отриманого за видатковою накладною № 108 від 30.05.2014р., склала 104 598,08 грн., а за видатковою накладною № 259 від 27.06.2014р. - 6 299,02 грн.

Актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ „Синергія Лайт" та ТОВ „Схід Бізнес Центр" за період з 01.05.2014р. по 25.09.2014р., підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками останніх, сторони погодили наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 110 897,10 грн. (389 423,21 грн. - 278 526,11 грн.).

Зазначена заборгованість відповідачем сплачена не була, що і стало підставою для звернення ТОВ „Синергія Лайт" до господарського суду Одеської області з даним позовом та уточненнями до нього, в якому, окрім стягнення з ТОВ „Схід Бізнес Центр" 110 897,10 грн. - основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 344,13 грн. - 3% річних та 7 333,93 грн. - інфляційних витрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 ГК України є договір.

В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст. 692

ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття

товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, судом встановлено факт поставки позивачем відповідачу товару за видатковими накладними № 108 від 30.05.2014р. та № 259 від 27.06.2014р. на загальну суму 389 423,21 грн. та повернення відповідачем позивачу протягом липня - вересня 2014р. товару на загальну суму 278 526,11 грн.

При цьому, п. 8.2 договору № 34/2Р від 07.05.2014р. сторони погодили, що оплата товару, який постачається, проводиться на умовах, передбачених в Додатковій угоді до даного договору.

П. 1 додаткової угоди № 1 від 07.05.2014р. до договору поставки № 34/2Р від 07.05.2014р. визначено, що відповідач оплачує поставлений позивачем товар один раз на тиждень в розмірі реалізованого товару за вказаний період.

Оскільки під час дії договору сторонами не складались документи, які б підтверджували щотижневий обсяг реалізації відповідачем товару, суд робить висновок, що обсяг реалізованого товару було узгоджено сторонами 25.09.2014р. під час складання акту звірки взаєморозрахунків.

Проте, з 26.09.2014р. по теперішній час відповідач узгоджену в акті звірки взаєморозрахунків суму не сплатив.

З огляду на зазначене, суд вважає, що матеріалами справи встановлено та відповідачем не спростовано існування у ТОВ „Схід Бізнес Центр" заборгованості по оплаті вартості отриманого товару в сумі 110 897, 10грн. за договором поставки № 34/2Р від 07.05.2014р., у зв'язку з чим позовна вимога ТОВ „Синергія Лайт" про стягнення з ТОВ „Схід Бізнес Центр" основного боргу в сумі 110 897,10 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних, та інфляційних нарахувань встановив, що позивач при здійсненні даного розрахунку допустив помилку щодо визначення періоду виникнення заборгованості у відповідача та зробив власний розрахунок за допомогою системи „Законодавство", з урахуванням кінцевого строку нарахування 3% річних (по 25.11.2014р.) та інфляційних витрат (жовтень 2014р.), заявлених позивачем.

Розрахунок 3% річних

Накладна № від Сума боргу (грн.)Період простроченняСума 3% річних (грн.) 108 від 30.05.2014р. 104 598,08 26.09.2014р. - 25.11.2014р. 524,42 259 від 27.06.2014р. 6 299,02 26.09.2014р. - 25.11.2014р. 31,58 Всього 556 Отже, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 556 грн.

Розрахунок інфляційних витрат

Накладна № від Сума боргу (грн.)Період простроченняСума інфляційних витрат (грн.) 108 від 30.05.2014р. 104 598,08 26.09.2014р. - 31.10.2014р. 5 616,50 259 від 27.06.2014р. 6 299,02 26.09.2014р. - 31.10.2014р. 338,23 Всього 5 954,73 Отже, загальна сума інфляційних витрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 5 954,73 грн.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 556 грн. - 3% річних та 2 661,53 грн. - інфляційних витрат.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 110 897,10 грн. - основного боргу, 556 грн. - 3% річних та 2 661,53 грн. - інфляційних витрат.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Схід Бізнес Центр" (65000, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5, офіс 30, код ЄДРПОУ 35115285) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Синергія Лайт" (02125, м. Київ, проспект Визволителів, 17, код ЄДРПОУ 39133208) 110 897 (сто десять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 10 коп. - основної заборгованості, 556 (п'ятсот п`ятдесят шість) грн. - 3% річних, 2 661 (дві тисячі шістсот шістдесят одна ) грн. 53 коп. - інфляційних витрат та 2 282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві) грн.

21 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3 . В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 16 лютого 2015 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко