Постанова

від 01.02.2007 по справі 46/50-06(11/332-04)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

01 лютого 2007 р.                                                              

№ 46/50-06(11/332-04)                 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. -головуючого,  Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

 за участю повноважних представників:

позивача

відповідача

3-ї особи

 Товстик Л.М.,

розглянувши у відкритому

засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Полтавчанка"

на рішення

від 5 вересня 2006р.

господарського суду Харківської області

та постанову

від 14 листопада 2006р.

Харківського апеляційного господарського суду

у справі за позовом

Прокурора Ленінського району

м.Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та

приватизації Харківської міської ради

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Україночка", АКБ "Укрсоцбанк" в особі

Міжрайонного відділення АКБ СР "Укрсоцбанк" м.Харків,

треті особи:

ТОВ "Полтавчанка"; СПД

ОСОБА_1

про

визнання приватизації незаконною

та про визнання договорів купівлі-продажу оренди, кредитного договору,

договору застави недійсними

ВСТАНОВИВ:

У липні 2004 року прокурор

Ленінського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської

області з позовом в інтересах держави в особі Управління комунального майна та

приватизації Харківської міської ради, третя особа "Укрсоцбанк" до

ТОВ "Україночка" про визнання приватизації незаконною, та визнання

недійсними договорів купівлі-продажу, оренди, кредитного договору та договору

застави, посилаючись на те, що вказані угоди були укладені з метою, суперечною

інтересам держави і суспільства, а отже згідно ст. 49 ЦК УРСР є недійсними.

Ухвалою господарського суду

Харківської області від 6 вересня 2004 року про порушення провадження у справі

в якості другого відповідача залучено АКБ "Укрсоцбанк".

Ухвалами від 23.09.2004 та від

18.01.2005 до участі у справі залучено в якості третіх осіб відповідно СПД ОСОБА_1

та ТОВ "Полтавчанка".

Рішенням господарського суду

Харківської області від 21 червня 2005 року в частині вимог про визнання

незаконною приватизації нежитлового приміщення, визнання недійсним кредитного

договору та договору застави, укладених між відповідачами провадження у справі

припинено.

В задоволенні позову в частині

вимог про визнання недійсним договору оренди та договору купівлі-продажу,

укладених між Представництвом ФДМУ в м. Харкові, правонаступником якого є

позивач, та першим відповідачем відмовлено.

Постановою Харківського

апеляційного господарського суду від  2

вересня 2005 року зазначене рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського

суду України  від 12 січня 2006 року,

вказані судові рішення попередніх інстанцій скасовані, а справу передано на

новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду України від

16 березня 2006р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду

постанови Вищого господарського суду України від 12.01.2006.

Ухвалою господарського суду

Харківської області від 5 вересня 2006р. провадження у справі припинено на

підставі п.1 ст.80 ГПК України.

Постановою Харківського

апеляційного господарського суду  від 14

листопада 2006р. ухвалу місцевого господарського суду змінено, шляхом доповнення

мотивувальної частини п.6 ч.1 ст.80 ГПК України.

У касаційній скарзі ТОВ

"Полтавчанка" просить вказані судові рішення скасувати, як прийняті з

порушенням норм процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу від

сторін до суду не надходили.

Заслухавши пояснення представника

ТзОВ "Полтавчанка", перевіривши матеріали справи та на підставі

встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність

застосування господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень  норм 

процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга ТОВ

"Полтавчанка"  підлягає

частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 80 ГПК

України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, п.1

-спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; п.6 -підприємство чи

організацію, які є сторонами ліквідовано.

Як вбачається з матеріалів справи

підставою для припинення провадження у справі згідно п.1 ст. 80 ГПК України для

господарського суду Харківської області є наявність в матеріалах справи довідки

КП "Харківського МБТІ" про те, що нежитлові приміщення 1-го поверху

НОМЕР_1 в літ. А-2 загальною площею 196, 3 кв.м по АДРЕСА_1 по праву власності

зареєстровані за ОСОБА_2, тобто фізичною особою.

Погоджуючись з ухвалою місцевого

господарського суду в даній справі апеляційна інстанція вважала  необхідним доповнити мотивувальну частину

зазначеної ухвали п.6 вказаної статті ГПК, оскільки на момент винесення ухвали

1-й відповідач ТОВ "Україночка" вже було ліквідовано, що

підтверджується витягом з ЕДРПОУ (т.4 а.с.51).

Проте, з вказаними висновками

господарських судів погодитись не можна враховуючи наступне.

Згідно вимог ч.1 ст.80 ГПК України

спір не підлягає вирішенню в господарських судах, якщо за предметною ознакою

підвідомчий господарському суду, але одна із сторін не може бути учасником

господарського процесу.

Виходячи з характеру спірних

правовідносин та враховуючи, що суб'єктивний склад сторін у даній справі на час

порушення судом провадження у справі та розгляду її по суті спору відповідав

вимогам ст.1, 12, 21 ГПК України, з висновками судів першої та апеляційної

інстанцій про припинення провадження у справі з підстав п.1 ч.1 ст.80 ГПК

України погодитись не можна, оскільки судами попередніх інстанцій не

вирішувалось питання про залучення фізичної особи, власника спірного

приміщення  бути учасником господарського

процесу.

Не можна погодитись, також, з

висновками апеляційної інстанції про доповнення мотивувальної частини ухвали

місцевого господарського суду п.6 ч.1 ст.80 ГПК України про припинення

провадження у справі з підстав ліквідації 1-го відповідача у справі.

Приймаючи ухвалу, суд апеляційної

інстанції не зважив на те, що відповідно до приписів ст.23 ГПК України кожний з

відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно, а

відтак інші відповідачі у справі -АКБ "Укрсоцбанк" користуються всіма

правами та обов'язками сторони у даній справі, а отже, безпідставно послався на

п.6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та припинив

провадження у справі

Водночас, за змістом п.6 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України припинення провадження у справі з

цієї підстави відбувається, якщо ліквідовано одну із сторін у справі - позивача

або відповідача, внаслідок чого вказана сторона втрачає процесуальну правоздатність,

вибуває із господарського процесу і можливість її заміни виключається.

Враховуючи зазначене, суд вважає,

що ухвали господарських судів попередніх інстанцій, як прийняті з порушенням

норм процесуального права, підлягають скасуванню, а справа направляється до

місцевого господарського суду для розгляду по суті спору.

На підставі наведеного, керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110,

11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 14 листопада 2006 року та ухвалу господарського суду

Харківської області  від 5 вересня 2006

року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати на новий розгляд до

господарського суду Харківської області в іншому складі суду.              

Головуючий, суддя                                                                       

В.Дерепа 

Судді                                                                                                    

Б.Грек

                                                                                                      Л.Стратієнко