Ухвала
від 14.02.2015 по справі 916/637/15-г
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


УХВАЛА

"14" лютого 2015 р.Справа № 916/637/15-г

Суддя Желєзна С.П. , розглянувши матеріали заяви за вх. № 4-2/15

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Вектра Івентс"

про вжиття запобіжних заходів відносно товариства з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт", Грузія, шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2015р. до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю „Вектра Івентс" про вжиття запобіжних заходів відносно товариства з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт", Грузія", шляхом накладення арешту на пожежний буксир „Ушба", прапор Грузії, номер IMO 7320100, порт приписки - Батумі, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт" та знаходиться в акваторії державного підприємства „Одеський морський торговельний порт", а також заборони товариству з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт" та державному підприємству „Одеський морський торговельний порт" вчинення будь-яких дії, спрямованих на вихід вказаного буксиру за межі акваторії Одеського морського торговельного порту. Крім того, заявник просив розглянути заяву без повідомлення особи, щодо якої він просить вжити запобіжні заходи.

В обґрунтування поданої заяви товариство з обмеженою відповідальністю „Вектра Івентс" посилається на факт тривалого ухилення товариства з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт" від виконання власних зобов'язань щодо погашення заборгованості в розмірі 84 480 доларів США за товар, поставлений останньому у власність згідно з умовами договорів поставки № 74-03-14032014 від 14.03.2014р. та № 48-03-18032014 від 18.03.2014р., що укладені між товариством з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт" та компанією GLARIOZO ADVANCED LIMITED, Кіпр, яке відступило свої права кредитора за вказаними договорами поставки на користь заявника відповідно до умов договору про відступлення права вимоги № 1 від 20.01.2015р. Необхідність вжиття запобіжних заходів у запропонований спосіб заявник обґрунтовує наявною в нього інформацією щодо перебування в акваторії Одеського морського порту пожежного буксиру „Ушба", прапор Грузії, номер IMO 7320100, порт приписки - Батумі, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт", яке (судно) не використовується в комерційних цілях та перебуває на державному підприємстві „Одеський морський торговельний порт" з метою його ремонту. За переконанням товариства з обмеженою відповідальністю „Вектра Івентс", вжиття запобіжних заходів є необхідним з метою забезпечення можливості реального виконання рішення суду щодо стягнення вищезазначеної суми заборгованості через тривале ухилення товариства з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт" від виконання власних зобов'язань у спірних правовідносинах.

Вирішуючи питання про можливість розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Вектра Івентс" суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43 2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

Згідно зі ст. 43-2 ГПК України запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

В силу положень ч. 3 ст. 43-3 ГПК України заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом п'яти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.

З огляду на вищезазначені норми закону господарський суд зазначає, що заяву про вжиття запобіжних заходів може бути подано лише зі справ, розгляд яких є підвідомчим господарським судам.

Відповідно до ст.ст. 123, 124 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Положеннями ст. 75 Закону України „Про міжнародне приватне право" передбачено, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Згідно зі ст. 76 Закону України „Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

В силу приписів ст. 77 Закону України „Про міжнародне приватне право" підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом: 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України; 2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні; 3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання; 4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні; 5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців; 6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України; 7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України; 8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні; 9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України; 10) в інших випадках, визначених законами України.

В той же час, як свідчать положення п. 9.2 договорів поставки № 74-03-14032014 від 14.03.2014р. та № 48-03-18032014 від 18.03.2014р., посиланням на факт невиконання зобов'язань за якими з боку товариства з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт", Грузія, обґрунтована необхідність вжиття запобіжних заходів та майбутній позов заявника, у випадку неможливості вирішення спорів та непорозумінь між сторонами даних договорів шляхом переговорів, всі спори підлягають вирішенню в суді за законодавством Грузії.

Відповідно до ст. 21 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, підписаного 09 січня 1995 року у м. Тбілісі, який ратифікований відповідним Законом України від 22 листопада 1995 року451/95-ВР, якщо даний Договір не встановлює іншого, суди кожної з Договірних Сторін компетентні розглядати цивільні справи, якщо відповідач має на її території місце проживання. За позовами до юридичних осіб вони компетентні, якщо на території цієї Договірної Сторони знаходиться орган управління, представництво або філіал юридичної особи. Суди Договірних Сторін розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода сторін. При наявності такої угоди суд припиняє провадження по справі за заявою відповідача, якщо така заява зроблена до наведення заперечень по суті позову. Виключна компетенція судів не може бути змінена угодою сторін.

Таким чином, приймаючи до уваги, що спори з приводу невиконання товариством з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт", яке є резидентом Республіки Грузія, зобов'язань, що випливають із договорів поставки № 74-03-14032014 від 14.03.2014р. та № 48-03-18032014 від 18.03.2014р., підлягають вирішенню за законодавством Республіки Грузія та без визначення договірної підсудності цих справ, а також враховуючи, що відповідно до ст. 21 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, підписаного 09 січня 1995 року у м. Тбілісі, спори за позовами до юридичних осіб підлягають розгляду судами держави, на території якої знаходиться орган управління, представництво або філіал юридичної особи, господарський суд доходить висновку, що спір з приводу стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт" заборгованості за вказаними договорами поставки підлягає вирішенню компетентним судом Республіки Грузія за законодавством останньої.

Тобто, викладені обставини виключають підсудність та підвідомчість справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Вектра Івентс" до товариства з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт" з приводу стягнення заборгованості за договорами поставки № 74-03-14032014 від 14.03.2014р. та № 48-03-18032014 від 18.03.2014р. господарським судам України.

Слід зазначити, що з метою забезпечення виконання рішення у справі до подання саме такого позову заявником було подано до суду дану заяву про вжиття запобіжних заходів, що, з урахуванням вищевикладеного, виключає можливість розгляду господарськими судами України заяви про вжиття запобіжних заходів щодо непідсудного та непідвідомчого ним майбутнього спору.

Слід зазначити, що ситуація, яка склалась при вирішенні питання про прийняття заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Вектра Івентс" про вжиття запобіжних заходів процесуальним законом прямо не передбачена. Проте, у п. 8 інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" від 20.04.2007 р. N 01-8/251 зазначено наступне. Чинне законодавство не містить прямих вказівок щодо місця розгляду заяви про вжиття запобіжного заходу (заходів). Згідно з частиною першою статті 43 4 ГПК заява про вжиття запобіжних заходів розглядається господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії. Отже, у вирішенні питання про місце розгляду зазначеної заяви слід виходити з того, який саме запобіжний захід заявник вважає за необхідне вжити: тобто якщо йдеться про витребовування доказів, про огляд приміщень або про накладення арешту на майно, заява має подаватися до місцевого господарського суду, в районі діяльності якого знаходяться відповідно докази, приміщення або майно, стосовно яких належить провести певні дії. Якщо заяву помилково подано до господарського суду, який не уповноважений її розглядати, то це виключає можливість такого розгляду, і суд з посиланням на частину першу статті 43-4 ГПК повертає відповідну заяву з винесенням про це належним чином мотивованої ухвали.

Положеннями ч. 1 ст. 43-4 ГПК України передбачено, що заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що спір за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Вектра Івентс" до товариства з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт", Республіка Грузія, з приводу стягнення заборгованості за договорами поставки № 74-03-14032014 від 14.03.2014р. та № 48-03-18032014 від 18.03.2014р., з метою забезпечення виконання рішення у справі до подання якого заявником було подано до суду дану заяву про вжиття запобіжних заходів, не підсудний та непідвідомчій господарським судам України, на підставі ч. 1 ст. 43-4 ГПК України господарський суд доходить висновку про необхідність повернення товариству з обмеженою відповідальністю „Вектра Івентс" даної заяви про вжиття запобіжних заходів.

При цьому, сума судового збору в розмірі 1 827 грн., сплачена заявником до державного бюджету згідно з квитанцією АТ „Аграрний комерційний банк" № ps11 від 11.02.2015р., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" від 08 липня 2011 року N 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) підлягає поверненню товариству з обмеженою відповідальністю „Вектра Івентс" у зв'язку із поверненням йому даної заяви про вжиття запобіжних заходів.

Керуючись ст.ст. 43-1 - 43-4, 86, 123, 124 ГПК України, ст.ст. 75-77 Закону України „Про міжнародне приватне право", ст. 21 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, підписаного 09 січня 1995 року у м. Тбілісі, який ратифікований відповідним Законом України від 22 листопада 1995 року451/95-ВР, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" від 08 липня 2011 року N 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями), суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Вектра Івентс" (вх. № 4-2/15 від 12.02.2015р.) про вжиття запобіжних заходів відносно товариства з обмеженою відповідальністю „Батумський морський порт", Грузія, шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти певні дії - повернути заявнику.

2. Повернути з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області /місцезнаходження: м. Одеса, вул. Садова, 1а, код ЄДРПОУ 37607526/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Вектра Івентс" /03055, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 27, кв. 57, код ЄДРПОУ 39072785/ судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. /одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп./, сплачений згідно з квитанцією АТ „Аграрний комерційний банк" № ps11 від 11.02.2015р.

Матеріали заяви із додатками повернути заявнику на 142 аркушах.

Суддя С.П. Желєзна

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення14.02.2015
Оприлюднено17.02.2015
Номер документу42707807
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/637/15-г

Ухвала від 14.02.2015

Господарське

Господарський суд Одеської області

Желєзна С.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні