Постанова

від 16.01.2015 по справі 804/19477/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2015 р. Справа № 804/19477/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ніколайчук С.В.

при секретарі - Федуркіній А.В.

за участю :

представника позивача - ОСОБА_1;

представник відповідача - Покотило Д.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

26.11.2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0027561701 від 20.11.2014р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване рішення є неправомірним, оскільки вона не порушувала п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та у податкового органу відсутні підстави та повноваження щодо визнання недійсним (нікчемним) договору укладеного позивачем з його контрагентом ТОВ БК «Купол», адже угода з контрагентом позивача в судовому порядку недійсною податковою інспекцією не визнавались та податковій інспекції не надано повноваження встановлювати нікчемність правочинів в актах перевірки; висновки акту зроблені лише на припущеннях, оскільки факт реальності здійснення позивачем господарських операцій за угодою, укладеною з ТОВ БК «Купол», підтверджено у ході перевірки первинними бухгалтерськими документами, які включають зміни в структурі активів позивача. Оскільки право позивача на формування податкового кредиту не залежить від податкового обліку (стану місцезнаходження) контрагента та сплати ним податку до бюджету, позивач вважає, що ним було сформовано ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 01.12.2014р. відкрито провадження по справі №804/19477/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12.12.2014р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 23.12.14р. та 16.01.15р.

Ухвалою суду від 16.01.15р. відмовлено в задоволенні клопотання представника Дніпродзержинської ОДПІ щодо витребування додаткових доказів від позивача.

16.01.2015р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд адміністративний позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, мотивуючи тим, що опрацюванням документів податкової звітності та з урахуванням матеріалів перевірки Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві, а саме акт від 12.09.14р. № 627/26-51-22-05/38566837 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК «Купол» (ЄДРПОУ 38566837) за період діяльності з 01.07.14р. по 31.07.14р.» фахівцями Дніпродзержинської ОДПІ встановлено ознаки відсутності факту реального здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «БК «Купол» у липні 2014 року. Таким чином, Дніпродзержинською ОДПІ обґрунтовано та правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення області №0027561701 від 20.11.2014р.

Заслухавши представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі за текстом - ФОП ОСОБА_3.) зареєстрована 15.06.1998р. виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію у виконкомі Дніпродзержинської міської ради від 15.06.1998 року №277. Місцезнаходження: АДРЕСА_1, відповідно до паспорту, ФОП ОСОБА_3 взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.06.1998 року за №Б_Н_04, станом на дату складання акту перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

З 22.10.2014 року по 28.10.2014року Дніпродзержинською ОДПІ на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та згідно наказу від 02.10.2014р. №1102, фахівцями Дніпродзержинської ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_3, з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ БК «Купол» (код ЄДРПОУ 38566837) за період з 01.07.14р. по 31.07.14р., по результатам якої складений акт №4585/04-03-17-01/НОМЕР_1 від 04.11.2014р. «Про результати документальної позапланової перевірки ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Купол» (код ЄДРПОУ 38566837) за період з 01.07.14р. по 31.07.14р.», яким зафіксовано наступні порушення:

- наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «БК «Купол» (код ЄДРПОУ 38566837) у липні 2014 року;

- порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.3 ст.5, п.1 ст.7 Господарського кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість за липень 2014р. у сумі 6667грн.;

На підставі акту перевірки податковим органом 20.11.2014року винесено податкове повідомлення-рішення №0027561701, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 10000,50 грн., з якої 6667,00 грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 3333,50 грн.

Позивач, не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки, подала до податкового орану заперечення від 10.11.14р. з вимогою скасувати висновки акта перевірки про порушення норм Податкового кодексу України.

За наслідками розгляду вказаного вище заперечення позивача акт перевірки №4585/04-03-17-01/НОМЕР_1 від 04.11.2014р. залишено без змін, а заперечення без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки, перевірку позивача було проведено з урахуванням акту перевірки від 12.09.14р. № 627/26-51-22-05/38566837, складеного фахівцями ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві, стосовно підприємства ТОВ «БК «Купол» та первинних документів: договори купівлі-продажу, рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, згідно яких встановлено, що одним з продавців на користь ФОП ОСОБА_3 за липень 2014 року є підприємство ТОВ «БК «Купол» (код 38566837).

Так, у період, який перевірявся, позивач мала господарські відносини з ТОВ «БК «Купол» згідно договору купівлі-продажу №17-07/2014 від 17.07.14р.

Відповідно до договору підприємством ТОВ «БК «Купол» у липні 2014 року виписано податкова накладна від 31.07.14р. №1017, видаткова накладна №1017 від 31.07.14р., розрахунок-фактура №1017 від 31.07.14р., товарно-транспортна накладна №1017 від 31.07.14р., розрахунки по договору проводились у безготівкові формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітом про дебіторські та кредиторські операції по рахунку ОСОБА_3

Також, актом перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_3 придбану у ТОВ «БК «Купол» продукцію (компресор) використовувала для власних потреб, що суперечить висновку податкового органу про безтоварність господарських операцій.

На підтвердження виконання вищезазначеного договору з придбання компресора позивачем до суду надано документи, що посвідчують повну оплату за придбаний компресор, наявність приміщення під виробничий цех, діяльність ФОП ОСОБА_3 пов'язану з виробництва виробів із пластмас; наявність придбаного компресора; наявність необхідної технічної документації на компресор, а саме: платіжне доручення №1168 від 31.07.14р., договір оренди № 03-01/12 від 03.01.12р., витяг з ЄЖРПОУ, Сертифікат відповідності НОМЕР_2, паспорт обладнання компресорного.

Як з'ясовано у содовому засіданні, предметом договору було не нове компресорне обладнання, а компресор, який був у вжитку, тому у позивача на момент перевірки був відсутній сертифікат та паспорт на компресор

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наявних у справі первинних документів, які також досліджувались під час перевірки, що підтверджується актом перевірки, за господарськими операціями позивача з вищенаведеним контрагентом вбачається, що вони складені у відповідності до законодавства України.

Жодних зауважень щодо їх оформлення в акті перевірки також не зазначено.

Як на час укладення правочинів позивача із ТОВ «БК «Купол», так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість; ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. Вказане відповідачем не спростоване.

Крім того, укладений між сторонами договір не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цього правочину не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Суд вважає договір укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар використовується в господарській діяльності позивача, однак, відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення-рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Необхідно зазначити, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість навіть наявність порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Враховуючи наведене, Дніпродзержинсько ОДПІ не могла використовувати як безперечний доказ акт перевірки контрагента ТОВ «БК «Купол» від 12.09.14р. № 627/26-51-22-05/38566837, складеного фахівцями ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК «Кіпол» (ЄДРПОУ 38566837) за період діяльності з 01.07.14р. по 31.07.14р.», яким встановлено, що у зв'язку з відсутністю документів не можливо встановити реальність здійснення фінансово-господарських операцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, тому у суду є підстави вважати незаконними та такими, що підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.11.2014р. №0027561701.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0027561701 від 20.11.2014р.

Стягнути з державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати в сумі 182грн.70коп. (сто вісімдесят дві грн. 70коп.) сплаченого згідно квитанції від 24.11.2014р. за №ПН43477.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 січня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом 20.01.15р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Ніколайчук С.В. Ніколайчук О.В. Бринза