Рішення

від 11.02.2015 по справі 910/598/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015Справа №910/598/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Каштан»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «П'ятий фасад»

про стягнення 80 733,55 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача: Хоменко Л.А. - представник за довіреністю № 13 від 10.02.2015;

Лень Р.В. - представник за довіреністю від 10.09.14

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 11.02.2015 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Каштан» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «П'ятий фасад» заборгованості у розмірі 80 733,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.10.2011 р. між сторонами було укладено договір субпідряду по будівництву реабілітаційного центру МВС України № 1910/11, відповідно до якого позивач як субпідрядник прийняв на себе зобов'язання виконати будівельні роботи по будівництву реабілітаційного центру МВС України по вул.. Вишгородська, 85 а у м. Києві, а відповідач як генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити їх вартість у порядку та на умовах, передбачених даним договором. За доводами позивача 11.10.2011 року сторонами підписано кошторисний розрахунок вартості будівництва у сумі 230 477,00 грн. Також позивач зазначає, що на виконання вимог договору ТОВ «Науково - виробниче підприємство «Каштан» належним чином виконало взяті на себе зобов'язання, про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012 року форми КБ-2в на суму 230 477,00 грн., підписаний 30.03.2012 р. уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками. Відповідачем частково виконане зобов'язання за договором та оплачено роботи у сумі 169 257,89 грн, а відтак у відповідача виник борг у сумі 61 219,11 грн. Позивач також просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань 3% річних у сумі 3 434,04 грн та інфляційні нарахування у сумі 14 080,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2015 порушено провадження у справі № 910/598/15-г та призначено її розгляд на 11.02.2015.

У судове засідання 11.02.2015 представник позивача з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду для долучення до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 11.02.2015 не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 03038 м. Київ, вул.. Червоноармійська, буд. 66 Б, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

10 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Каштан» (надалі субпідрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «П'ятий фасад» (надалі - генпідрядник, відповідач) було укладено договір субпідряду № 1910/11 по будівництву реабілітаційного центру МВС України (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати будівельні роботи (надалі - роботи) по будівництву реабілітаційного центру Міністерства внутрішній справ України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Вишгородська, 85 А, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити їх вартість у порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 3.1. договору орієнтована ціна даного договору визначена на підставі договірної ціни на виконання будівельних робіт по будівництві реабілітаційного центру Міністерства внутрішній справ України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Вишгородська, 85 А, і становить 230 477,00 грн, з ПДВ.

У п. 6.2. договору сторони зазначили, що генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику в необхідних об'ємах перелік робіт, що виконуються на об'єкті, прийняти у субпідрядника роботи за актами здачі прийому-передачі по формі КБ-2в та оплатити виконані роботи згідно актів виконаних робіт.

Передання робіт субпідрядником і прийняття їх генпідрядником оформляється актом прийняття виконаних робіт, підписаним обома сторонами (п. 7.1. договору).

За доводами позивача ТОВ «Науково - виробниче підприємство «Каштан» належним чином виконало взяті на себе зобов'язання, про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012 року форми КБ-2в на суму 230 477,00 грн, підписаний 30.03.2012 р. уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, проте відповідачем частково оплачено роботи у сумі 169 257,89 грн, у зв'язку з чим у відповідача виник борг у сумі 61 219,11 грн.

Спір виник внаслідок неналежного, на думку позивача, виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати заборгованості за виконані роботи за договором субпідряду № 1910/11 по будівництву реабілітаційного центру МВС України від 10.11.2011 р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договору підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 875 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт (за договором будівельного підряду) провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

В силу ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої зави, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як було встановлено судом, згідно з актом № 1 приймання виконаних робіт за березень 2012 року позивачем виконано за договором роботи на загальну суму 230 477,00 грн. в т.ч. ПДВ, та здано виконані роботи відповідачеві без зауважень; в матеріалах справи відсутні докази протилежного. Відповідач в свою чергу протягом жовтня 2011К р.- червня 2013 р. частково оплатив роботи за договором на суму 169 257,89 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 61 219,11 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.2. договору генпідрядник зобов'язався оплатити виконані роботи згідно актів виконаних робіт.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується матеріалами справи, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт у повному обсязі суду не надано, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача 61 219,11 грн основного боргу підлягає задоволенню.

Крім іншого позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3 434,04 грн та інфляційні нарахування у сумі 14 080,40 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати за виконану роботу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних нарахувань, що підлягають стягненню з відповідача, у зв'язку з чим суд зазначає наступне. Судом встановлено, що розмір інфляційних нарахувань становить суму більшу, ніж заявлено позивачем. Оскільки, з урахуванням норм п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суду не надано право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, то до стягнення підлягають суми у розмірі, заявленому позивачем - 14 080,40 грн.

За розрахунком суду розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 5 432,43 грн, в іншій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за спірним договором виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості за виконані роботи суду не надав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32 , 33 , 49 , 75 , 82 - 85 ГПК України , господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «П'ятий фасад» (03038 м. Київ, вул.. Червоноармійська, буд. 66 Б; ідентифікаційний код 36557108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Каштан» (04073, м. київ, вул.. Марка Вовчка, буд. 16-В; ідентифікаційний код 21611624) суму заборгованості за договором у розмірі 61 219 (шістдесят одну тисячу двісті дев'ятнадцять) грн 11 коп.; 3 % річних у розмірі 5 432 (п'ять тисяч чотириста тридцять дві) грн 43 коп.; інфляційні втрати у розмірі 14 080 (чотирнадцять тисяч вісімдесят) грн 40 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн 96 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.02.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.