Постанова

від 09.02.2015 по справі 809/379/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2015 р. Справа № 809/379/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Ковалюк Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до приватного підприємства "Будком-2004" про стягнення податкового боргу в сумі 2088,45 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до ПП "Будком-2004" про стягнення податкового боргу в сумі 2088,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на прибуток підприємств, що виникла внаслідок несплати узгодженої суму податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 21.05.2013 року за № 0012071501 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1020,00 грн., по сплаті податку на додану вартість, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" за № 0270911502/16 від 20.12.2012 року за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 170,00 грн. та податкового повідомлення-рішення форми "Р" за № 0270931502/16 від 20.12.2012 року за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1020,00 грн. З врахуванням переплати відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в сумі 118,80 грн. та податку на додану вартість в сумі 2,75 грн., загальна сума податкового боргу становить 2088,45 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, зазначила, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання в загальному розмірі 2088,45 грн.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча згідно частини 4 статті 33, частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.11.2004 року ПП "Будком-2004" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.8-9) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпунктів 9.1.1., 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно статей 15, 133, 180 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на прибуток підприємств, а також податку на додану вартість та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 49.2. статті 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до положення пункту 49.18. статті 48 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1. пункт 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно приписів пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Згідно пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 21.05.2013 року за № 3691/15-1/33227819 (а.с.16), яким встановлено порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток, а саме неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 21.05.2013 року за № 0012071501, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1020,00 грн. (а.с.15); на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 20.12.2012 року за № 6988 (а.с.12), яким встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, листопад 2012 року, ПП "Будком-2004" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 170,00 грн. згідно податкового повідомлення рішення форми "Р" за № 0270911502/16 від 20.12.2012 року (а.с.11) та в розмірі 1020,00 грн. відповідно до податкового повідомлення рішення форми "Р" за № 0270931502/16 від 20.12.2012 року (а.с.10). Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу.

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" від 21.05.2013 року за № 0012071501, форми "Р" за № 0270911502/16 від 20.12.2012 року, форми "Р" за № 0270931502/16 від 20.12.2012 року, суд приходить до переконання, що визначена сума податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з податку на прибуток підприємств в сумі 1020,00 грн. та податку на додану вартість в загальному розмірі 1190,00 грн. є узгодженою.

Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового боргу на момент розгляду справи з податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 21.05.2013 року за № 0012071501 складає 901,20 грн., з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" за № 0270911502/16 від 20.12.2012 року становить 167,25 грн. та податкового повідомлення-рішення форми "Р" за № 0270931502/16 від 20.12.2012 року - 1020,00 грн., а всього разом - 2088,45 грн.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, ПП "Будком-2004" надсилалася податкова вимога форми "Ю" від 04.01.2013 року за № 44 (а.с.7), однак була повернута на адресу позивача з відміткою поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає", копія конверту якого міститься в матеріалах справи (зворотній бік а.с.7).

Згідно абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що направлена відповідачу вищезазначена податкова вимога є врученою ПП "Будком-2004". На час розгляду справи податкова вимога форми "Ю" від 04.01.2013 року за № 44 є неоскаржена та невідкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань відповідача з податку на прибуток підприємств в сумі 901,20 грн. та з податку на додану вартість в сумі 1187,25 грн., а всього разом 2088,45 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" від 21.05.2013 року за № 0012071501 (а.с.15), форми "Р" за № 0270911502/16 від 20.12.2012 року (а.с.11), форми "Р" за № 0270931502/16 від 20.12.2012 року (а.с.10), податковою вимогою форми "Ю" від 04.01.2013 року за № 44 (а.с.7), довідкою про борг (а.с.6), а також зворотнім боком облікових карток (а.с.18-19).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 2088,45 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до приватного підприємства "Будком-2004" про стягнення податкового боргу в сумі 2088,45 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Будком-2004" (ідентифікаційний код 33227819) в дохід бюджету податковий борг в сумі 2088 (дві тисячі вісімдесят вісім) гривень 45 копійок з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують ПП "Будком-2004" та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 13.02.2015 року.