Ухвала

від 04.02.2015 по справі 809/264/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р. Справа № 876/2383/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Коваля Р.Й.

суддів: Гуляка В.В.

Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року в адміністративній справі № 809/264/14 за позовом управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі Івано-Франківської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Галицькому районі Івано-Франківської області про стягнення заборгованості,

встановила:

У січні 2014 року управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі Івано-Франківської області (надалі - УПФУ у Галицькому районі) звернулося з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Галицькому районі Івано-Франківської області (надалі - ВВД ФССНВ у Галицькому районі) про стягнення з відповідача витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, на користь УПФУ у Галицькому районі сум пенсійних витрат за період з 01.11.2013 року по 31.12.2013 року в розмірі 300,00 грн по пенсійній справі ОСОБА_2 № 108024, по пенсійній справі ОСОБА_3 № 108826 в розмірі 300,00 грн та поштовий збір у розмірі 4,68 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року позов задоволено.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що за період з листопада по грудень 2013 року УПФУ в Галицькому районі здійснено виплату пенсії по інвалідності особам, які отримали інвалідність в державах СНД, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у розмірі 604,68 грн, в т.ч. витрати на поштовий збір.

Суми виплачених пенсій та поштового збору витраченого на їх доставку, включені позивачем до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за листопад, грудень 2013 року (а.с.11, 13).

Відповідачем зазначені акти підписані із застереженнями та згідно таблиць розбіжностей не враховано до відшкодування суми витрат на виплату пенсій особам, які отримали каліцтво у державах СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну (а.с.12, 14).

Загальна сума коштів за виплатами та доставкою пенсії інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з урахуванням державної адресної допомоги, яка входить до її складу, за період з 01.11.2013 року по 31.12.2013 року, яка не узгоджена відділенням Фонду, складає 604,68 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним відносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 статті 25 Основ за цим видом страхуванням надаються, зокрема, наступні види соціальних послуг та матеріального забезпечення: відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

В силу статті 6 Основ, статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року (далі - Закон № 1105-XIV) страховиками є цільові страхові фонди, зокрема з пенсійного страхування та страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а саме - Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, встановлений статтею 21 Закону № 1105-XIV та пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (далі - Порядок). До вказаного переліку входить сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячна цільова грошова допомога на прожиття та сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

13 березня 1992 року між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (в тому числі Російською Федерацією і Україною) підписано Угоду про гарантії прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, в преамбулі якої визначено, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до умов Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1); всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення (стаття 3); призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання; для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою (стаття 6); при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера (стаття 7).

З наведеного видно, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що сталися на території будь-якої з держав-учасниць СНД або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР, виплачується особі за законодавством тієї держави-учасниці Співдружності, на території якої вона проживає.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

З урахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Галицькому районі Івано-Франківської обласні залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року в адміністративній справі № 809/264/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Р.Й. Коваль

Судді: В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк