Ухвала

від 05.02.2015 по справі 813/2588/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року Справа № 5192/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Гудима Л.Я., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «База спецтехніки» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року у справі № 813/2588/14 за позовом управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова до Товариства з додатковою відповідальністю «База спецтехніки» про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2014 року управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова звернулося в суд з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «База спецтехніки» в якому просило постановити рішення про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «База спецтехніки» на користь управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова 6416,19 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за Списком № 2.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «База спецтехніки» (код ЄДРПОУ - 05424041) на користь управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова (код ЄДРПОУ - 20847514) борг по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 6416 грн. 19 коп.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Товариство з додатковою відповідальністю «База спецтехніки» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року у справі № 813/2588/14 за позовом управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова до Товариства з додатковою відповідальністю «База спецтехніки» про стягнення боргу та ухвалити нову постанову, якою відмовити в позові.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції встановлено заборгованість відповідача перед УПФУ з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій станом на день розгляду справи в сумі 6416,19 грн. Проте, такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки суд неповно з'ясував усі обставини справи. Зокрема судом не досліджено, а позивачем не надано суду доказів розміру заборгованості станом на день розгляду справи в суді, оскільки відповідач 28.03.2014р., 08.04.2014р. та 23.04.2014р. сплачував суму заборгованості і на день розгляду справи (28.04.2014р.) така заборгованість відсутня, оскільки згідно вказаних платіжних доручень відповідач сплатив позивачу 8 880,75 грн.

Таким чином, відповідач не довів розміру заборгованості в сумі 6416,19 грн. належними доказами, що не відповідає вимогам п.1 та 4 ст. 71 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Отже, зважаючи на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та на грубі порушення норм процесуального права, вказана постанова суду від 28.04.2014р. є незаконною та такою, що порушує права відповідача і підлягає скасуванню.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пп. «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від їх часу призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону, а саме: для чоловіків - 60 років, для жінок - 55 років.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції управління Пенсійного Фонду України у Личаківському районі м. Львова було направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: від 24.01.2014р. №352/04-32/1, від 16.12.2013р. №6217/04-32/1, від 21.01.2013р. №321/04-32/1, від 17.06.2013р. №3047/04-32/1.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед УПФУ з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій станом на день розгляду справи становить 6416,19 грн.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто порядок встановлений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем як в суді першої інстанції так, і в суді апеляційної інстанції не надано доказів вжиття заходів погашення заборгованості перед УПФУ по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій в розмірі 6416,19 грн.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.. 41, ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «База спецтехніки» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року у справі № 813/2588/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: Л.Я. Гудим

І.В. Глушко