Ухвала

від 12.02.2015 по справі 804/3559/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2015 рокусправа № 804/3559/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати винесене товариству з обмеженою відповідальністю "ЕСК" податкове повідомлення-рішення №0000742201 від 20.09.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 509 860 грн. 50 коп., в т.ч. за основним платежем в розмірі 405 363,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 104 497,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 року № 0000742201.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСК" зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 24.01.1997 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №426815 та є платником податку на додану вартість.

У період з 04.09.2013 року по 06.09.2013 року посадовими особами податкового органу на підставі наказу №317 від 03.09.2013р. та повідомлення про проведення перевірки №39 від 03.09.2013р., виданих Криворізькою південною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ЕСК" (код ЄДРПОУ 24447421) з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Фірма П.С.В." (код ЄДРПОУ 36053958) за жовтень 2010р., з ТОВ "Гідротерм" ( код ЄДРПОУ 32633290) за січень 2011р., з ПП "Медпром Капітал" ( код ЄДРПОУ 36607389) за серпень 2011р. та з ПП "Гарант - АМВ" ( код ЄДРПОУ 33897782) за червень 2012 р., за результатами якої складено Акт від 09.09.2013 року №148/222/24447421.

В акті перевірки встановлено наступні порушення: п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1., п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит на суму 392600,00 грн. за жовтень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Фірма П.С.В."; п. 185.1. ст.185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту: на суму 68,10 грн. за січень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Гідротерм"; на суму 7435,96 грн. за серпень 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Медпром Капітал"; на суму 5259,07 грн. за червень 2012 року по взаємовідносинам з ПП "Гарант - АМВ".

На підставі вказаного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення №000742201 від 20.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 509860 грн. 50 коп.

Підставою для зазначеного донарахування стало невизнання податковим органом права позивача на формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів у контрагентів ТОВ "Фірма П.С.В.", ТОВ "Гідротерм", ПП "Медпром Капітал" та ПП "Гарант - АМВ".

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення №000742201 від 20.09.2013 року було залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт здійснення позивачем господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що свідчить про належне формування податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, відповідачем встановлені порушення за різні періоди, під час дії Закону України «Про податок на додану вартість» та після набрання чинності Податковим кодексом України.

Як випливає зі змісту пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні за змістом умови формування податкового кредиту містяться у пунктах 198.1, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено

Згідно до п.198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Як вбачається з встановлених судами обставин справи та підтверджується наявними у справі доказами, що ТОВ "ЕСК" у перевірених періодах мало господарські взаємовідносини з підприємствами-постачальниками ТОВ "Фірма П.С.В.", ТОВ "Гідротерм", ПП "Медпром Капітал", ПП "Гарант -АМВ"

Так, за договором № 158 від 18.10.2010 р. ТОВ "Фірма П.С.В." (Продавець) зобов'язалась придбати та по ставити, а ТОВ "ЕСК" (Покупець) прийняти та оплатити будівельні матеріали, матеріали верхнього будівництва залізно дорожнього шляху.

За вказаним договором позивач отримав від ТОВ "Фірма П.С.В." товару на суму 4715600,00 грн., в тому числі ПДВ 785933,30 грн., з яких з огляду на технічні характеристики було повернуто ТОВ "Фірма П.С.В." товару на суму 2360000,00 грн., в тому числі ПДВ 393333,33 грн., а саме: рейка Р-65 (рейка залізнична) у кількості 200 т., про що свідчить видатко ва накладна (повернення) № ВП-0000004 від 15.10.2010 р.

Поставка товару підтверджується відповідними податковими накладними, які були надані під час перевірки та копії яких містяться в матеріалах справи.

Також судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в подальшому отриманий за угодою поставки товар використано позивачем у власній господарській ді яльності, для виконання будівельно-монтажних робіт, переробки та поставки своїм контрагентам.

Господарські операції позивача з іншими контрагентами по поставці, використанню отриманого товару від ТОВ "Фірма П.С.В." підтверджується первинними документами: відповідними договорами, специфікаціями, видатковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами, податковими накладними, довірено стями на отримання товарно-матеріальних цінностей, актами приймання виконаних будівельних робіт, підсумко вими відомостями ресурсів до акту виконаних робіт, відомостями ресурсів до акту прийняття виконаних робіт, актами переробки, виписками з банківського рахунку про перерахування грошових коштів.

Тобто, факт отримання пози вачем від ТОВ "Фірма П.С.В." товару та його подальше використання у господарській діяльності, з отриманням відповідної оплати від контрагентів, підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського обліку підтверджується.

Між Позивачем та ПП "Медпром Капітал" укладено Договір поставки № 98-д/198 від 11.07.2011 р.

Згідно умов Договору ПП "Медпром Капітал" (продавець), протягом строку дії цього договору зо бов'язується за замовленням ТОВ "ЕСК" (покупець), за умови їх підтвердження, поставляти у власність покупця нафтопродукти в асортименті: дизельне паливо, належної якості (підтвердженої сертифікатами якості), що від повідає державним стандартам, в кількості, визначеній відповідно до накладних, які є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується приймати товар та оплатити його на умовах цього договору.

Позивачем придбано товар (дизельне пальне Євро марки Е виду II) у ПП "Медпром Капітал" на загаль ну суму 44615,75 грн., у т.ч. ПДВ 7435,96 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000261 від 26.08.2011 року, за яке проведена оплата, що підтверджується випискою з банківського рахунку (п. 32 Додатку).

Отримання дизельного палива за видатковою накладною № РН-0000261 від 26.08.2011р. від ПП "Медпром Капітал" проводилося з урахуванням наявності у користуванні ТОВ "ЕСК" складу ГСМ за Договором оренди № 1/3 від 04.01.2010 р., укладеного з ТОВ "Єдина будівельна компанія", Дозволу № 081.10.15.- 45.21.1 на виконання роботи підвищеної небезпеки, в тому числі роботи, пов'язаної з підготовкою ємностей до зливу-наливу небезпечних речовин, злив, очищення, ємностей з-під нафтопродуктів. Отримання палива підтверджується також матеріальною перепусткою за серпень 2011 року та витягом з журналу реєстрації перепусток за 2011 рік.

Підтвердженням можливості отримання дизельного палива є Технічні паспорта сталевих резервуарів № 1, № 2, № 3.

Отримане від ПП "Медпром Капітал" дизельне пальне було використане позивачем при заправці влас них транспортних засобів при здійсненні господарської діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Придбання товару позивачем у ТОВ "Гідротерм" підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною № ГТ-9 від 20.01.2011 року, податковою накладною № 11 від 17.01.2011 р. Встановлено, що товар отримано через ОСОБА_3 за довіреністю № 24 від 19.01.2011 р. За придбаний товар позивачем проведена оплата 17.01.2011р. у розмірі 408,60 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку. Вказаний товар використаний у господарській дія льності позивача, про що свідчить накладна на списання матеріалів у виробництво № КА-0000280 від 30.09.2011 р.

Щодо господарської операції по придбанню позивачем товару - гідронасос 310.112.00, комплект па льців та втулок на ТО-18А, палець зчленування на ТО-18А, гідро розподільник РС-25.20, гідроциліндр ковша на ТО-18А.06.01.000, насос НШ-100, ШСЛ-60 у ПП "Гарант-АМВ", суд зазначає, що про придбання товару позивачем у ПП "Гарант-АМВ" свідчить видаткова накладна № РН-0000061 від 27.06.2012 року, видаткова накладна № РН-0000060 від 27.06.2012 р., видаткова накладна № РН-0000062 від 05.07.2012 року, товар отримано ОСОБА_2 за довіреністю № 347 від 26.06.12р. На оплату ви ставлено рахунок-фактура № 00083 від 05.06.2012 р, рахунок-фактура № 00079 від 31.05.2012 р. Складені податкові накладні № 4 від 06.06.2012 р., № 3 від 06.06.2012 р. За придбаний товар позивачем проведена оплата у розмірі 14850,00 грн. та 16704,41 грн. Вказаний товар використаний у господарській діяльності позивача, про що свідчить накладна на списан ня матеріалів у виробництво № КА-0000229 від 31.07.2012 р.

Наявність первинних документів, які підтверджують реальність здійснених операцій, також встановлені податковим органом у акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Крім того, висновками акту перевірки не встановлено дефекту будь-якого первинного документу або обставин, які б свідчили про нереальність укладеної позивачем з його контрагентами угоди.

При цьому, суд апеляційної інстанції вбачає, що відповідно до акту перевірки, висновки податкового органу зроблені на підставі актів перевірки контрагентів позивача, а саме: Акту перевірки ТОВ "Фірма П.С.В." Лівобережної ОДПІ №807/12-3/36053958 від 16.03.2011 року з питань взаємовідносин з ПП "Гамма" за 2010 рік; Акту перевірки ПП "Медпром Капітал" №7270/230/36607389 від 23.12.11 року з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Продсоюз-7", ТОВ "Автом Сервіс Плюс" , ПП "Ріф ЛТД" за період квітень-серпень 2011 року; Акту перевірки ТОВ "Гідротерм" Криворізької південної ОДПІ № 1187/231/32633290 від 08.09.2011 року з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Гранд Буд Престиж" за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року та Акту перевірки ПП "Гарант-АМВ" №461/2210/33897782 від 07.02.2013 року з питань перевірки дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за червень 2011 року, якими встановлено відсутність фактів реального вчинення господарських операцій по ланцюгу.

Тобто, сутність спору зводиться до правомірності застосування податковим органом висновків Актів перевірок контрагентів позивача для встановлення порушень податкового законодавства з боку товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК".

За висновками суду апеляційної інстанції, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат.

Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Таким чином, висновки податкового органу, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкового повідомлення-рішення.

Крім того, під час перевірок контрагентів позивача податковим органом не досліджувалися господарські відносини саме з позивачем.

Щодо доводів податкового органу про відсутність товарно-транспортних накладних, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку, не є законодавчими документами з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту. Вони лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами: товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних. Факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, а також використання у власній господарській діяльності, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести витрати з придбання цього товару до складу валових витрат та до податкового кредиту.

Таким чином, викладене вище свідчить, що спірні господарські операції мають реальний цикл проходження товару, підтверджені документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, складеними відповідно до встановлених вимог, підписаними повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін та з наданих позивачем первинних документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, за результатами яких товар використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентами щодо права формування податкового кредиту, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови в частині задоволених позовних вимог суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: О.О. Круговий