Рішення

від 14.02.2015 по справі 904/20/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.15р. Справа № 904/20/15

За позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", (м. Дніпродзержинськ)

до Житлово-будівельного кооперативу № 44, (м. Дніпродзержинськ)

про стягнення 187 055,83 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Сорока В.М. - юрисконсульт (дов. № 00.01.0130 від 15.04.14р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Житлово-будівельного кооперативу № 44 (далі-відповідач) про стягнення 187 055,83 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 183 521,09 грн. - основний борг, 3 534,74 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на відпуск теплової енергії № 13л від 01.04.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену теплову енергію.

Представником позивача в судовому засіданні наданий витяг з Державного реєстру на відповідача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 20033035 станом 04.02.2015 року юридичне місцезнаходження відповідача (Житлово-будівельний кооператив № 44) - 51937, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Дніпровський район, проспект Перемоги, буд. 71 - куди і направлялись ухвали суду.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2010 року між Комунальним підприємством "Дніпродзержинськтепломережа", правонаступником якого є Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", як постачальник, та Житлово-будівельним кооперативом № 44, як споживач, було укладено договір на відпуск теплової енергії № 13л.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 01.04.2011 року, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін (п. 9.1. договору).

Згідно п. 1.1. договору, предметом договору є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що початок та кінець опалювального періоду встановлюється рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.

Постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах споживача згідно адрес:

- вул. Перемоги, 71. Джерело - ЛБК.

Споживач зобов'язався вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору (пп. г п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, розрахунки за теплоенергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (Облдержадміністрацією) або в іншій формі згідно з чинним законодавством. Рішення ВК ДМР від 27.10.2009р. № 528. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує вимог та акт про постачання теплоенергії у постачальника після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця. Споживач протягом розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної у договорі місячної кількості теплоенергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання т/е, що виписує постачальник споживачу (п. 5.2. договору).

Відповідно до умов спірного договору в період з лютого 2011 року по березень 2014 року відповідачу постачалася теплова енергія на загальну суму 362 324,34 грн. Підтвердженням виконання цих поставок є Акти про постачання теплової енергії за вказаний період, які додаються до позовної заяви (а.с. 19 - 38).

З матеріалів справи вбачається, що КП "Дніпродзержинськтепломережа" належним чином виконало свої зобов'язання за договором № 13л від 01.04.10р. поставивши відповідачу теплову енергію на загальну суму 362 324,34 грн.

Проте в порушення строків вказаних у пункті 5.1. договору, позивач зазначає, що відповідач не здійснив у повному обсязі оплату за поставки теплової енергії, а сплатив лише 178 783,25 грн.

Таким чином, заборгованість Житлово-будівельного кооперативу № 44 перед підприємством позивача за поставлену теплову енергію складає у сумі 183 521,09 грн.

Акти про постачання теплової енергії були прийняті, підписані і скріплені печаткою відповідача, чим він підтвердив отримання ним теплової енергії належної кількості і своєчасно, частина їх була направлена відповідачу листом № 00.09.1127/1 від 15.10.14р.

У зв'язку з ухиленням відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань по сплаті грошових коштів за поставлену теплову енергію, КП "Дніпродзержинськтепломережа" змушене було звернутись за захистом своїх законних прав та інтересів до господарського суду.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію у сумі 183 521,09 грн., згідно розрахунку (а.с. 12).

Доказів виконання по оплаті за договором про відпуск теплової енергії № 13л від 01.04.10р. на загальну суму 183 521,09 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 183 521,09 грн.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за т/е нараховується пеня у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться постачальником, після 20 числа наступного за розрахунковим місяцем, при наявності заборгованості у споживача.

На підставі п. 5.1. договору позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у сумі 3 534,74 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 13).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 3 534,74 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 231 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 44 (51937, м. Дніпродзержинськ, пр. Перемоги, 71; код ЄДРПОУ 23929187) на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168; п/р 26003301917501 ПАТ "ПтБ" м. Київ, МФО 380388, код ЄДРПОУ 03342573) - 183 521 (сто вісімдесят три тисячі п'ятсот двадцять одна) грн. 09 коп. основного боргу, 3 534 (три тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 74 коп. пені, 3 742 (три тисячі сімсот сорок дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.02.15р.

Суддя І.Ю. Дубінін