Рішення

від 12.02.2015 по справі 904/417/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.15р. Справа № 904/417/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ",м.Дніпропетровськ

до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКИ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ 03", м.Київ

В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТОРГСЕРВІСПЛЮС", м.Дніпропетровськ

про стягнення солідарно 76 803,86 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Петухова О.М., представник за довіреністю № 1 від 12.01.15р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.15р. порушено провадження у справі № 904/417/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКИ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ 03" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТОРГСЕРВІСПЛЮС" (далі - відповідач-2) про стягнення солідарно 76 803,86 грн. Справу призначено до розгляду на 12.02.15р.

10.02.15р. до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів.

12.02.15р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи письмове підтвердження того, що станом на 12.02.15р. заявлені позовні вимоги відповідачами не оплачені, розмір позовних вимог не змінився.

В свою чергу, повноважний представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач-1 повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (Т-1, а.с.162).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача-1 за наявними в ній матеріалами.

Повноважний представник відповідача-2 у судове засідання також не з'явився, але 10.02.15р. до суду від відповідача-2 надійшли витребувані судом документи та відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 не заперечує щодо вимог позивача про стягнення з відповідача-2 грошової суми у розмірі 500,00 грн., в межах якої останній поручився за виконання грошового зобов'язання відповідача-1.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача-2 за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.02.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.13р. між позивачем та відповідачем-1 укладено договір поставки № К267 (далі - Договір поставки), відповідно до умов п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач зобов'язується поставляти непродовольчі товари (далі - товар) відповідно до поданого відповідачем-1 замовлення, а відповідач-1 зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

У п. 1.2. Договору поставки зазначено про те, що предметом даного Договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних тощо), які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору поставки, позивач здійснює постачання товару, а відповідач-1 приймає та оплачує товар за цим Договором окремими партіями. Кількість товару у кожній партії товару визначається виходячи з усної чи письмової заявки відповідача-1 та наявності товару у позивача на момент отримання заявки, і вказується в первинних документах, які підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі).

Пунктом 2.2. Договору поставки передбачено, що передача товару за цим Договором здійснюється в місці, щодо якого досягнуто усної або письмової домовленості між сторонами, і оформлюється накладною або актом прийому-передачі. Постачання товару до місця передачі товару здійснюється за рахунок позивача. Факт постачання товару до місця передачі товару підтверджується декларацією перевізника або іншим документом, що свідчить про поставку товару відповідачу-1.

Ціна на кожне найменування товару за цим Договором визначається виходячи з відпускних цін встановлених позивачем на момент отримання заявки відповідача-1 та вважається остаточно узгодженою в розмірі вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі), якщо інше не визначено позивачем відповідно до умов цього Договору (п. 4.1. Договору поставки).

Як зазначено у п. 4.2. Договору поставки, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідачем-1 грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п. 4.4. Договору поставки, відповідач-1 сплачує за поставлений йому товар через кожні 14 календарних днів з моменту першої поставки такого товару по мірі його реалізації третім особам (в тому числі кінцевому споживачу).

Пунктом 4.4.1. Договору поставки передбачено, що сума оплати за поставлений товар розраховується на підставі звіту про реалізований товар, який відповідач-1 зобов'язаний надати позивачу 10-го та 25-го числа кожного місяця. Звіт повинен надаватися у простій та зрозумілій формі, що не потребує особливих знань в області економіки та бухгалтерського обліку. Вказаний звіт має бути підписаний уповноваженою особою відповідача-1 та скріплений його печаткою. У разі якщо відповідач-1 систематично (більше двох разів підряд) порушує умови щодо надання звіту про реалізований товар, то відповідач-1 тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю ним реалізований, та зобов'язується сплатити позивачу його вартість.

Сторони домовились, що у разі не реалізації відповідачем-1 поставленого позивачем товару протягом 90 календарних днів з моменту його постачання відповідач-1 зобов'язаний за першою вимогою позивача повернути йому увесь поставлений та не реалізований товар протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги. Повернення товару здійснюється за рахунок та транспортом позивача. У разі якщо відповідач-1 не повернув поставлений товар на вимогу позивача, відповідач-1 тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю реалізований, та зобов'язується сплатити позивачу його вартість (п. 4.5. Договору поставки).

У п. 5.1. Договору поставки зазначено про те, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язанням є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з п. 6.1. Договору поставки, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те сторонами і діє до 31 грудня 2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, в тому числі і щодо нарахування неустойки за цим Договором. Сторони домовилися, що у випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного Договору, повідомить другу сторону про припинення його умов (розірвання), Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний рік на тих же умовах.

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору поставки, за період з 15.04.13р. по 17.10.14р., позивач здійснив поставку товару відповідачу-1 на загальну суму 410014,40 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані з боку відповідача-1 без будь-яких зауважень.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач-1 в порушення умов Договору поставки здійснив часткову оплату отриманого від позивача товару у розмірі 159 753,79 грн., що підтверджують виписки з банку, та повернув нереалізований товар на суму 173 456,75 грн., що підтверджують накладні на повернення від покупця. Таким чином, заборгованість відповідача-1 перед позивачем складає 76 803,86 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем були направлені на адресу відповідача-1 претензії за № 308 від 02.12.14р. та за № 324 від 18.12.14р., з проханням погасити заборгованість по Договору поставки за поставлений позивачем товар або повернути неоплачений товар. Як зазначає позивач, відповідачем-1 вимоги позивача були залишені без відповіді та задоволення у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Крім того, позивач зауважує, що 19.01.15р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки № 19/01 (далі - Договір поруки), відповідно до умов п.1.1. якого, відповідач-2 зобов'язується перед позивачем частково виконати грошові зобов'язання відповідача-1 за Договором поставки № К267 від 11.04.13р. (далі - Основний договір), що укладений між позивачем та відповідачем-1, по оплаті за поставлений товар, починаючи з дати укладання основного договору.

Згідно з п. 1.3. Договору поруки, відповідач-2 відповідає за невиконання відповідачем-1 зобов'язань перед позивачем по основному договору солідарно в межах 500,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору поруки, у разі порушення відповідачем-1 зобов'язань за основним договором, відповідач-2 зобов'язується самостійно виконати зобов'язання відповідача-1 перед позивачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Як зазначено у п. 4.7. Договору поруки, цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до виконання основного договору.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача-1 заборгованість за поставлений товар у розмірі 76 303,86 грн., а також стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за поставлений товар у розмірі 500,00 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору поставки та Договору поруки на момент розгляду спору відповідач-1 та відповідач-2 до господарського суду не надали. Крім того, відповідач-1 та відповідач-2 не скористались наданими їм правами на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростували, а відповідач-2 не заперечував про стягнення з нього грошової суми у розмірі 500,00 грн., в межах якої останній поручився за виконання грошового зобов'язання відповідача-1.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Як зазначено в ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено у ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що:

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Господарський суд вважає, що відповідач-1 визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу може відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу. Крім того, господарський суд бере до уваги той факт, що між позивачем та відповідачем-1 був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач-1 підтвердив існуючу заборгованість без будь-яких зауважень.

Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем-1 та відповідачем-2 своїх зобов'язань за вищезазначеними Договорами. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем-1 та відповідачем-2 умов Договору поставки та Договору поруки, відповідачами господарському суду надано не було.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України, умови Договору поставки, Договору поруки та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 543, 554, 599, 610, 612, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265, 266 Господарського кодексу України, , ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТОРГСЕРВІСПЛЮС" (49083, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 29, код ЄДРПОУ 35446659), Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКИ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ 03" (04116, м. Київ, вул.Старокиївська, буд. 26, код ЄДРПОУ 33240143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 53, код ЄДРПОУ 35341093) заборгованість за поставлений товар у розмірі 500,00 грн. (п'ятсот грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКИ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ 03" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 26, код ЄДРПОУ 33240143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 53, код ЄДРПОУ 35341093) заборгованість за поставлений товар у розмірі 76303,86 грн. (сімдесят шість тисяч триста три грн. 86 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.02.15р.

Суддя Н.Е. Петренко