Рішення

від 14.02.2015 по справі 904/9830/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.15 Справа № 904/9830/14

За позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМБУДНАГЛЯД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 89 206,58 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Капля К.І.

Представники:

від позивача: Галасун Г.І., довіреність №666 від 02.12.2014

від відповідача: Воронков І.В., довіреність №1/15 від 05.01.2015

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерне компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМБУДНАГЛЯД» (надалі - Відповідач) про стягнення 95 124,68. за договором №2 від 01.01.2013.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 13.01.2015 розгляд справи був відкладений на 27.01.2015, в судовому засіданні 27.01.2015 оголошувалась перерва до 09.02.2015, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 09.02.2015 Позивач подав уточнену позовну заяву вих. №01.14/131 від 09.02.2015, відповідно до якої позовні вимоги були зменшені до 89 206,58 грн., в зв'язку з уточненням розміру основного боргу, перерахунком інфляційних втрат, 3% річних та пені. Уточнена позовна заява прийнята судом до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати наданих послуг. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №2 від 01.01.2013, рахунок №22 від 30.01.2013, акт виконаних робіт (послуг) від 30.01.2013, рахунок №39 від 28.02.2013, акт виконаних робіт (послуг) від 28.02.2013, рахунок №61 від 31.03.2013, акт виконаних робіт від 31.03.2013, рахунок №67 від 03.04.2013, акт виконаних робіт від 03.04.2013.

Позивач керуючись п.п.3.2., 5.3. названого Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за надані послуги в сумі 67 859,52 грн., три процентів річних у сумі 1 671,01 грн., інфляційні втрати в сумі 14 801,12 грн., пеню в сумі 4 874,93 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 27.01.2015 надав відзив вих. №2 від 26.01.2015 на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на той факт, що правовідносини, що склалися між сторонами в зв'язку з підписанням наданих Позивачем актів виконаних робіт, є позадоговірними відносинами з надання послуг, і до цих правовідносин умови спірного договору ніяким чином не можуть бути застосовано. Відповідно, на думку Відповідача, відсутність рахунків на оплату та актів виконаних робіт (послуг) саме за спірним Договором, свідчать про недоведеність позовних вимог.

В судовому засіданні 09.02.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013 дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Позивач, Виконавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «АТОМБУДНАГЛЯД» (Відповідач, Замовник) уклали договір №2 (надалі - Договір) відповідно до умов якого Виконавець, належним представником якого згідно з даним Договором є філія «Дніпропетровський облавтодор», прийняв на себе зобов'язання по наданню Замовнику послуг механізму Автогрейдер GR-165, а Замовник зобов'язався здійснити прийняття наданих послуг, за підсумками прийняття підписати акт наданих послуг та сплатити Виконавцю за надані послуги у порядку, встановленому чинним Договором (п.п.1.1.-1.3. Договору).

Відповідно до п.п.2.1., 2.4. Договору, на момент його укладення вартість 1 маш.-год. роботи механізму становить 174,48 грн. Загальна сума Договору складає: згідно Акту виконаних робіт.

Згідно з п.3.2. Договору розрахунок за надані послуги здійснюється Замовником протягом 30 днів після підписання акту наданих послуг.

На виконання умов Договору Позивачем були надані послуги автогрейдера GR-165 загальною вартістю 71 939,52 грн., що підтверджується рахунками №22 від 30.01.2013, №39 від 28.02.2013, №61 від 31.03.2013, №67 від 03.04.2013, актами виконаних робіт (послуг) від 30.01.2013, від 28.02.2013, від 31.03.2013, від 03.04.2013, які підписані та скріплені печатками Позивача та Відповідача.

Таким чином, Відповідач, виходячи з умов п.3.2. Договору, зобов'язаний був здійснити оплату отриманих послуг в наступні строки: за актом виконаних робіт (послуг) від 30.01.2013 - в строк до 01.03.2013 включно, за актом виконаних робіт (послуг) від 28.02.2013 - в строк до 30.03.2013 включно, за актом виконаних робіт (послуг) від 31.03.2013 - в строк до 30.04.2013 включно, за актом виконаних робіт (послуг) від 03.04.2013 - в строк до 03.05.2013 включно.

Проте Відповідач розрахунок за надані послуги в зазначені вище строки не здійснив.

13.05.2014 Позивач та Відповідач склали акт №3 про залік взаємних вимог, відповідно до якого, відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України, частково припинились зобов'язання Відповідача за договором №2 від 01.01.2013 на суму 4 080,00 грн.

Враховуючи викладене, сума заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором становить 67 859,52 грн. (71 939,52 грн. - 4 080,00 грн. = 67 859,52 грн.).

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків здійснення розрахунку за надані послуги, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 67 859,52 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення Відповідача стосовно того, що правовідносини, що склалися між сторонами в зв'язку з підписанням наданих Позивачем актів виконаних робіт, є позадоговірними відносинами з надання послуг (оскільки в актах відсутнє посилання на Договір), і до цих правовідносин умови спірного договору ніяким чином не можуть бути застосовано, суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

По-перше, предметом Договору є надання послуг механізму Автогрейдер GR-165. З актів виконаних робіт (послуг) від 31.01.2013, 28.02.2013, 31.03.2013, 03.04.2013 вбачається що саме ці послуги і були надані Позивачем Відповідачу. Крім того, послуги були надані в період дії Договору (п.7.1. Договору - дійсний Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2013 або до моменту повного виконання Сторонами своїх обов'язків згідно цього Договору).

Що ж до невідповідності вартості 1 маш-год. роботи механізму, зазначеній в Договорі (174,48 грн.), вартості, яка зазначена в актах виконаних робіт, слід зазначити, що з п.2.1. Договору вбачається, що вартість послуг визначена на момент укладення Договору . Вартість послуг, зазначена в актах виконаних робіт (послуг)не перевищує вартості послуг, зазначеної в Договорі . Таким чином, підписавши та скріпивши печатками Акти виконаних робіт (послуг) від 31.01.2013, 28.02.2013, 31.03.2013, 03.04.2013 Позивач та Відповідач погодили нову вартість послуг.

По-друге, той факт, що послуги за актами виконаних робіт (послуг) від 31.01.2013, 28.02.2013, 31.03.2013, 03.04.2013 були надані саме в рамках Договору №2 від 01.01.2013 підтверджується актом №3 про залік взаємних вимог від 13.05.2013, в якому (п.1 Акту) Відповідач визнає, що Позивач надав послуги автогрейдера на користь Відповідача на суму 71 939,52 грн. по договору про надання послуг №2 від 01.01.2013, а саме згідно актів виконаних робіт від 31.01.2013, 28.02.2013, 31.03.2013, 03.04.2013.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 1 671,01 грн. за загальний період нарахування з 01.03.2013 по 25.11.2014, та інфляційні втрати в сумі 14 801,12 грн. за загальний період нарахування з травня 2013 року по грудень 2014 року.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати наданих послуг, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме підлягає стягненню 14 801,12 грн. інфляційних втрат, 1 671,01 грн. 3% річних.

Згідно з п.5.3. Договору, за невиконання Замовником п.3.2. дійного Договору, останній зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Договору за кожний день прострочки платежу.

За розрахунком Позивача розмір пені, за загальний період нарахування з 01.03.2013 по 30.11.2013 становить 4 874,93 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов'язання з оплати поставленого Товару (остаточний розрахунок) Відповідачем не виконано.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, оскільки при розрахунку Позивачем невірно визначено настання строку оплати за актами виконаних робіт (послуг), суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково, в сумі 4 791,58 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМБУДНАГЛЯД» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, 6, код ЄДРПОУ 36365466) на користь дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 24, код ЄДРПОУ 31950828) 67 859,52 грн. (шістдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 52 копійки) заборгованості, 14 801,12 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот одна гривня 12 копійок) інфляційних втрат, 1 671,01 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят одна гривня 01 копійка) 3% річних, 4 791,58 грн. (чотири тисячі сімсот дев'яносто одна гривня 58 копійок) пені, 1 825,29 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять гривень 29 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.02.2015.

Суддя А.Є. Соловйова