Рішення

від 15.02.2015 по справі 904/230/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.15р. Справа № 904/230/15

За позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг Дніпропетровської обла

до Житлово-будівельного кооперативу "АВАНГАРД", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 111 661,85 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: Касьян І.В., довіреність №5 від 30.12.2014р.;

від відповідача: не з'явився

за участю прокурора: Богомол О.М., №011672 від 28.10.12

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави: Виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Житлово-будівельного кооперативу "Авангард" про стягнення 87 731,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії № 149 від 01.01.2007р., в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію.

Ухвалою суду від 19.01.2015р. порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 09.02.2015р.

09.02.2015р. прокурор подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 111 661,85 грн., з яких: 89 603,33 грн. - заборгованість за теплову енергію, 7 257,04 грн. - пеня, 13 092,30 грн. - інфляційні збитки, 1 709,18 грн. - 3% річних.

09.02.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги на суму 104 404,81 грн., з яких: 89 603,33 грн. - основний борг, 13 092,30 грн. - інфляційні втрати, 1 709,18 грн. - 3% річних. Позовні вимоги в частині стягнення пені не визнає. Просить розглядати справу без його участі.

У судове засідання з'явилися представник позивача та прокурор.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007р. між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Авангард" (споживач) було укладено договір № 149 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару (далі-договір).

Постачальник відпускає споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби вентиляції, гарячого водопостачання і у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінам) в строки, передбачені даним договором (п. 1.1 договору).

Постачальник відпускає споживачу теплову енергію на об'єкти, зазначені в таблиці №2 у відповідності зі встановленим планом теплоспоживання з 01.01.2007р. по 01.01.2008р. Оплата проводиться з моменту зазначеного періоду дії договору (п. 1.3 договору).

Облік споживання теплової енергії здійснюється відповідно до показників приладів обліку теплової енергії або розрахунковим способом за їх відсутності (п. 2.1 договору).

Оплата за відпущену теплову енергію здійснюється споживачем щомісячно, самостійно, в грошовій формі, а також іншими формами розрахунку за згодою сторін до 15-го числа місяця, який слідує за розрахунковим. В іншому разі постачальник має право без додаткового попередження припинити повністю або обмежити частково подачу теплової енергії споживачу (п. 3.1 договору).

Якщо споживач є суб'єктом другого сектору господарювання економіки і не провів оплату за відпущену теплову енергію в строк, передбачений п. 3.1 договору, він несе відповідальність у відповідності з п.п. 4-7 ст. 231 Господарського кодексу України і Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 3.3 договору).

Даний договір діє з 01.01.2007р. по 01.01.2008р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від даного договору або його перегляд (п. 6.1 договору).

На виконання умов договору позивач за період з січня по червень 2014 року поставив на адресу відповідача теплову енергію та виставив рахунки на загальну суму 68 553,46 грн., а саме:

- рахунок-фактура № 149 від 31.01.2014р. на суму 19 070,21 грн. (а.с. 16);

- рахунок-фактура № 149 від 28.02.2014р. на суму 23 230,43 грн. (а.с. 17);

- рахунок-фактура № 149 від 31.03.2014р. на суму 18 306,03 грн. (а.с. 18);

- рахунок-фактура № 149 від 30.04.2014р. на суму 4 708,09 грн. (а.с. 19);

- рахунок-фактура № 149 від 31.05.2014р. на суму 1 607,51 грн. (а.с. 20);

- рахунок-фактура № 149 від 30.06.2014р. на суму 1 631,19 грн. (а.с. 21).

Прокурор стверджує, що відповідач у порушення умов договору використану теплову енергію оплатив частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 66 227,86 грн., що і є причиною спору.

За договором енергопостачання, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

09.02.2015р. прокурор подав до суду заяву про уточнення розміру позовних вимог, у зв'язку з наявністю заборгованості за спожиту теплову енергію у відповідача за період з листопада по грудень 2014 року, подав рахунки на суму 23 375,47 грн., а саме:

- рахунок-фактура № 149 від 30.11.2014р. на суму 8 920,35 грн. (а.с.38);

- рахунок фактура № 149 від 31.12.2014р. на суму 14 455,12 грн. (а.с. 39)

Таким чином, з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за період з січня по червень та з листопада по грудень 2014 року у розмірі 89 603,33 грн.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог, пеню за період з 15.02.2014р. по 25.01.2015р. на загальну суму 7 257,04 грн.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

У відзиві на позовну заяву відповідач в частині стягнення пені просив відмовити, однак договором, а саме п.3.3, передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Пеня нарахована прокурором відповідно до вимог закону та умов договору і підлягає стягненню з відповідача.

Також прокурор нарахував та просить стягнути, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, з відповідача 3% річних у розмірі 1 709,18 грн. за період з 15.02.2014р. по 25.01.2015р. та 13 092,30 грн. інфляційних втрат за період з березня 2014 року по грудень 2014 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

09.02.2014р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги визнає частково на загальну суму 104 404,81 грн., а саме: 89 603,33 грн. - основного боргу, 1 709,18 грн. -3 % річних, 13 092,30 грн. - інфляційні втрати.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням наведеного, господарський суд приймає визнання відповідачем позову в частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 111 661,85 грн., з яких: 89 603,33 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 7 257,04 грн. - пеня, 13 092,30 грн. - інфляційні втрати, 1 709,18 грн. - 3% річних.

Згідно з п.4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 233,24грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Авангард" (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 40, ідентифікаційний код 21930803) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова,9, ідентифікаційний код 03342184) 111 661,85 грн. , з яких: 89 603,33 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 7 257,04 грн. - пеня, 13 092,30 грн. - інфляційні втрати, 1 709,18 грн. - 3% річних, про що видати наказ.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Авангард" (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 40, ідентифікаційний код 21930803) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок №31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, пункт 2.1.) судовий збір у розмірі 2 233,24 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.02.2015

Суддя І.В. Мілєва