Рішення

від 11.02.2015 по справі 907/65/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

11.02.2015 року Справа № 907/65/15

За позовом Приватного підприємства „Рута", смт. Міжгір'я Міжгірського району

до відповідача Міжгірської селищної ради, смт. Міжгір'я Міжгірського району

про стягнення суми 2 290 грн. 47 коп., в тому числі 2 190 грн. 95 коп. інфляційних нарахувань та 99 грн. 52 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - Радь І.І., довіреність б/н від 19.01.2015 року

Відповідача -

СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємством „Рута", смт. Міжгір'я Міжгірського району заявлено позов до відповідача Міжгірської селищної ради, смт. Міжгір'я Міжгірського району про стягнення 2 299 грн. 94 коп., в тому числі 2 190 грн. 95 коп. інфляційних нарахувань та 108 грн. 99 коп. три проценти річних.

Представник позивача в судовому засіданні подав письмову заяву б/н від 11.02.2015 року в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму 2 290 грн. 47 коп., в тому числі 2 190 грн. 95 коп. інфляційних нарахувань та 99 грн. 52 коп. три проценти річних, у зв'язку з перерахунком суми трьох процентів річних. Просить суд задоволити позов в повному обсязі з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.04.2014 року у справі № 907/255/14, яке набрало законної сили 06.05.2014 року, з відповідача стягнуто на користь приватного підприємства „Рута" суму 66 174 грн. 80 коп., в тому числі 57 656 грн. 63 коп. основної заборгованості, 6 258 грн. 75 коп. пені, 1 430 грн. 31 коп. три проценти річних та 829 грн. 11 коп. інфляційних нарахувань, а також 1 827 грн. судового збору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Враховуючи те, що відповідачем несвоєчасно було виконано рішення господарського суду, позивачем нараховано відповідачеві за період з 06.05.2014 року по 26.05.2014 року 2 190 грн. 95 коп. інфляційних нарахувань та 99 грн. 52 коп. три проценти річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України

Відповідачем по справі 11.02.2015 року через канцелярію суду подано письмовий лист № 02-11/93 від 05.02.2015 року (вх. № 02.5.1-14/1747/15 від 11.02.2015 року) підписаний селищним головою, в якому останній не заперечує позовні вимоги, додаткових доказів чи клопотань немає та просить суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

25.04.2013 року між Приватним підприємством „Рута" та Міжгірською селищною радою було укладено договір про надання послуг по озелененню центру смт. Міжгір'я № 6/74. Згідно умов даного договору виконавець (позивач) взяв на себе зобов'язання надавати замовнику (відповідачу) зазначені послуги вартістю 66 981 грн. 75 коп., а відповідач, у свою чергу взяв на себе зобов'язання здійснювати оплату у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця у термін не пізніше 10-ти робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

Додатком до договору № 1 „Про виконання додаткових робіт за договором № 6/74 від 25.04.2013 року сторонами узгоджено, що виконавець надає послуги замовнику з додаткового догляду за рослинами, вартістю визначеною на основі кошторису, яка складає 3 000 грн., а замовник здійснює їх оплату у той же спосіб та строки, що і за договором.

Позивач згідно договірних зобов'язань надав відповідачу за період з травня по жовтень 2013 року послуг на загальну суму 99 981 грн. 75 коп. Відповідач вартість цих послуг оплатив частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 57 656 грн. 63 коп.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.04.2014 року у справі № 907/255/14, яке набрало законної сили 06.05.2014 року, позов Приватного підприємства „Рута" задоволено повністю та стягнуто з Міжгірської селищної ради на користь Приватного підприємства „Рута" суму 66 174 грн. 80 коп., в тому числі 57 656 грн. 63 коп. основної заборгованості, 6 258 грн. 75 коп. пені, 1 430 грн. 31 коп. три відсотки річних та 829 грн. 11 коп. інфляційних нарахувань, а також суму 1 827 грн. судового збору.

Згідно платіжних доручень № 8 від 26.05.2014 року на суму 2 280 грн. 20 коп., № 9 від 26.05.2014 року на суму 10 804 грн. 05 коп., № 10 від 26.05.2014 року на суму 21 367 грн. 10 коп., № 11 від 26.05.2014 року на суму 11 572 грн. 38 коп. та № 12 від 26.05.2014 року на суму 11 632 грн. 90 коп., які проведені банком 27.05.2014 року, відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 57 656 грн. 63 коп.

За прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг за договором позивач за період з 06.05.2014 року по 26.05.2014 року нарахував відповідачу 2 190 грн. 95 коп. інфляційних нарахувань та 99 грн. 52 коп. три проценти річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Отже, зважаючи на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування відповідачеві інфляційних нарахувань та три проценти річних за неналежне виконання зобов'язання, оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми. Нараховані позивачем сума 2 190 грн. 95 коп. інфляційних нарахувань та сума 99 грн. 52 коп. три проценти річних, підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 598 - 609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. Водночас, приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах № 1/384-07 від 30.09.2008 року, № 3-57гс10 від 20.12.2010 року, № 3-65гс11 від 04.07.2011 року, № 3-73гс11 від 12.09.2011 року, № 3-89гс11 від 24.10.2011 року, № 3-116гс11 від 14.11.2011 року та № 3-142гс11 від 23.01.2012 року.

З огляду на наведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 290 грн. 47 коп., в тому числі 2 190 грн. 95 коп. інфляційних нарахувань та 99 грн. 52 коп. три проценти річних, документально доведеними обґрунтованими, відповідачем не заперечується. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 827 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Міжгірської селищної ради, Міжгірський район, смт. Міжгір'я, вул. Шевченка, 77 (код ЄДРПОУ 04350910) на користь Приватного підприємства „Рута", Міжгірський район, смт. Міжгір'я, вул. Будителів, 7 (код ЄДРПОУ 32672543) суму 2 290 (Дві тисячі двісті дев'яносто гривень) грн. 47 коп., в тому числі 2 190 (Дві тисячі сто дев'яносто гривень) грн. 95 коп. інфляційних нарахувань та 99 (Дев'яносто дев'ять гривень) грн. 52 коп. три проценти річних, а також суму 1 827 (Одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.02.2015 року

Суддя Пригара Л.І.