Рішення

від 11.02.2015 по справі 907/67/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

11.02.2015 року Справа № 907/67/15

За позовом Приватного підприємства „Рута", смт. Міжгір'я Міжгірського району

до відповідача Міжгірської селищної ради, смт. Міжгір'я Міжгірського району

про стягнення 114 860 грн. 79 коп., в тому числі 101 597 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 13 262 грн. 81 коп. три проценти річних,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - Радь І.І., довіреність б/н від 19.01.2015 року

Відповідача -

СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємством „Рута", смт. Міжгір'я Міжгірського району заявлено позов до відповідача Міжгірської селищної ради, смт. Міжгір'я Міжгірського району про стягнення 114 860 грн. 79 коп., в тому числі 101 597 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 13 262 грн. 81 коп. три проценти річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить суд стягнути з відповідача суму 114 860 грн. 79 коп., в тому числі 101 597 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 13 262 грн. 81 коп. три проценти річних, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.04.2014 року № 907/254/14, яке набрало законної сили 25.04.2014 року, з відповідача стягнуто на користь приватного підприємства „Рута" суму 740 263 грн. 66 коп., в тому числі 729 836 грн. основної заборгованості, 6 778 грн. 48 коп. три проценти річних та 3 649 грн. 18 коп. інфляційних нарахувань, а також 14 805 грн. 27 коп. судового збору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Враховуючи те, що відповідачем несвоєчасно було виконано рішення господарського суду, позивачем нараховано відповідачеві за період з 25.04.2014 року по 12.01.2015 року 101 597 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 13 262 грн. 81 коп. три проценти річних.

Відповідачем по справі 11.02.2015 року через канцелярію суду подано письмовий лист № 02-11/92 від 05.02.2015 року (вх. № 02.5.1-14/1748/15 від 11.02.2015 року) підписаний селищним головою, в якому останній не заперечує позовні вимоги, додаткових доказів чи клопотань немає та просить суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

19.12.2011 року між Приватним підприємством „Рута" та Міжгірською селищною радою було укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 4-т. Згідно умов даного договору підрядник (позивач) взяв на себе зобов'язання на власний ризик, своїми або залученими силами, засобами та матеріальними ресурсами виконати роботи з реконструкції дошкільного навчального закладу з фельдшерсько - акушерським пунктом в с. Запереділля Міжгірського району, відповідно до наданої пропозиції конкурсних торгів та затвердженої в установленому порядку проектно - кошторисної документації та здати виконані роботи замовникові (відповідачу) в обумовлені договором строки та відповідної якості, а замовник (відповідач) взяв на себе зобов'язання проводити розрахунки з підрядником (позивачем) на підставі актів форми № КБ-2в та довідки № КБ-3 при наявності фактичного бюджетного фінансування об'єкту.

Позивач згідно договірних зобов'язань виконав обумовлені договором роботи на загальну суму 782 572 грн. Відповідач вартість цих робіт оплатив частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 729 836 грн.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.04.2014 року у справі № 907/254/14, яке набрало законної сили 25.04.2014 року, позов Приватного підприємства „Рута" задоволено повністю та стягнуто з Міжгірської селищної ради на користь Приватного підприємства „Рута" суму 740 263 грн. 66 коп., в тому числі 729 836 грн. основної заборгованості, 6 778 грн. 48 коп. три проценти річних та 3 649 грн. 18 коп. інфляційних нарахувань, а також 14 805 грн. 27 коп. судового збору.

Згідно платіжних доручень № 2 від 06.11.2014 року на суму 264 160 грн., № 2 від 06.11.2014 року на суму 400 грн., № 2 від 06.11.2014 року на суму 3 000 грн., № 2 від 06.11.2014 року на суму 3 200 грн., № 2 від 06.11.2014 року на суму 21 112 грн. та № 2 від 06.11.2014 року на суму 350 000 грн. які проведені банком 24.11.2014 року та 28.11.2014 року, відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 641 872 грн.

За прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг за договором позивач за період з 25.04.2014 року по 12.01.2015 року нарахував 101 597 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 13 262 грн. 81 коп. три проценти річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Отже, зважаючи на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування відповідачеві інфляційних нарахувань та три проценти річних за неналежне виконання зобов'язання, оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми. Нараховані позивачем сума 101 597 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 13 262 грн. 81 коп. три проценти річних, підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 598 - 609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. Водночас, приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах № 1/384-07 від 30.09.2008 року, № 3-57гс10 від 20.12.2010 року, № 3-65гс11 від 04.07.2011 року, № 3-73гс11 від 12.09.2011 року, № 3-89гс11 від 24.10.2011 року, № 3-116гс11 від 14.11.2011 року та № 3-142гс11 від 23.01.2012 року.

З огляду на наведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 114 860 грн. 79 коп., в тому числі 101 597 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 13 262 грн. 81 коп. три проценти річних, документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не заперечується. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 2 298 грн. 43 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Міжгірської селищної ради, Міжгірський район, смт. Міжгір'я, вул. Шевченка, 77 (код ЄДРПОУ 04350910) на користь Приватного підприємства „Рута", Міжгірський район, смт. Міжгір'я, вул. Будителів, 7 (код ЄДРПОУ 32672543) суму 114 860 (Сто чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень) грн. 79 коп., в тому числі 101 597 (Сто одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім гривень) грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 13 262 (Тринадцять тисяч двісті шістдесят дві гривень) грн. 81 коп. три проценти річних, а також суму 2 298 (Дві тисячі двісті дев'яносто вісім гривень) грн. 43 на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.02.2015 року

Суддя Пригара Л.І.