Постанова

від 04.02.2015 по справі 813/277/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 року № 813/277/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кузана Р.І.,

з участю секретаря судового засідання Перчак С.В.,

представника позивача Бойко Н.І.,

представника відповідача Дейнеки І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом Прокурора Перемишлянського району Львівської області до Стрілківської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення Стрілківської сільської ради № 80 від 15.07.2014р., -

в с т а н о в и в:

Прокурор Перемишлянського району Львівської області звернувся до суду із позовом до Стрілківської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Стрілківської сільської ради №80 від 15.07.2014р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Стрілківської сільської ради».

Позов мотивований тим, що за результатами проведеної прокуратурою Перемишлянського району Львівської області перевірки законності рішення Стрілківської сільської ради №80 від 15.07.2014р. позивачем встановлено, що вказане рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України. Відповідач при його прийнятті перевищив визначені законом повноваження та розпорядився землями, які належали до земель державної форми власності.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві. Просила такий задовільнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Третя особа у судове засідання, не з'явилась із невідомих суду причин, хоча у встановленому законом порядку була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (про вручення судової повістки).

Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Рішеннням Стрілківської сільської ради №80 від 15.07.2014р. було затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3 за межами с. Вілявче Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області та передано їй земельну ділянку площею 0,6282 га безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Стрілківської сільської ради (землі сільськогосподарського призначення: угіддя-рілля) кадастровий номер: 4623387200:06:000:00116, 4623387200:06:000:0115 за межами с. Вілявче Стрілківської сільської ради.

Пунктом 2 вказаного рішення гр. ОСОБА_3 було зобов'язано провести державну реєстрацію права власності на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Прокуратурою Перемишлянського району Львівської області встановлено порушення вимог чинного земельного законодавства України при безкоштовній приватизації ОСОБА_3 земельних ділянок загальною площею 0,6282 га із земель сільськогосподарського призначення Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області.

Згідно із інформацією відділу Держземагентства у Перемишлянському районі Львівської області від 19.08.2014р. №05/3819 земельні ділянки №4623387200:06:000:00116 та №4623387200:06:000:0115 до присвоєння їм кадастрових номерів згідно форми 2-зем належали до державної форми власності.

Надаючи оцінку позовним вимогам, а також правомірності оскаржуваного рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежувань земель державної та комунальної власності», з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

1) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

2) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Пункт 4 розділу ІІ даного Закону, передбачає, що у державній власності залишаються:

1) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій соус; які належать до земель оборони;

2) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України;

3) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

4) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів. Крім земельних ділянокприватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ даного Закону, у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів-сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

З матеріалів справи судом встановлено, що Стрілківська сільська рада Перемишлянського району Львівської області при прийнятті рішення №80 від 15.07.2014р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Стрілківської сільської ради» перевищила надані законом повноваження, оскільки розпорядилась земельними ділянками, які перебували у державній формі власності.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не були дотримані.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, діяв з порушенням вимог Земельного кодексу України, а відтак таке рішення є неправомірним й підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. При цьому, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду визнати адміністративний позов повністю або частково.

Суд зазначає, що представником відповідача визнано даний адміністративний позов в повному обсязі.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Стрілківської сільської ради № 80 від 15.07.2014р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Стрілківської сільської ради».

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.