Ухвала

від 10.02.2015 по справі 825/3490/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3490/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Корнієнко Світлани Григорівни, Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області, Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Корнієнко Світлани Григорівни, Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області, реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №16465132 від 14.10.2014, зобов'язати Чернігівське міське управління юстиції Чернігівської області в особі реєстраційної служби цього управління юстиції провести державну реєстрацію приватної власності за ним на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано спірне рішення реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області, зобов'язано цього відповідача повторно розглянути прийняту 25.09.2014 заяву ОСОБА_2 за реєстраційним номером 8299301 разом з доданими документами. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, Чернігівське міське управління юстиції Чернігівської області подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність та необґрунтованість відмови у державній реєстрації права власності позивача на нерухоме майно.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції оскаржується лише відповідачем, колегія суддів не переглядає судове рішення в межах залишених без задоволення вимог.

Колегією суддів установлено, що 25 вересня 2014 року позивачем до реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області подано заяву про державну реєстрацію права власності на закінчений будівництвом житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що була зареєстрована за номером 8299301.

14 жовтня 2014 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Корнієнко С.Г., керуючись статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» та пунктами 20 та 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, прийняв рішення № 16465132 про відмову у державній реєстрації за позивачем права власності на вищевказаний житловий будинок, посилаючись на те, що подані для проведення державної реєстрації документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Тобто, юридичною підставою відмови у державній реєстрації права власності на нерухоме майно були приписи пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження». Зазначене рішення обґрунтоване наступним: відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності під номером 20266435 із зазначенням запису 19364 в книзі 212 тип об'єкта: не визначений та містяться відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, площа земельної ділянки 609, право власності на яку належить іншій особі; у свідоцтві, яке подано заявником №2403 від 23.07.2012, виданого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зазначено, що правовстановлюючим документом на вказаний об'єкт незавершеного будівництва є договір купівлі-продажу, посвідчений 25.12.2007 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим № 2325, який зареєстрований в комунальному підприємстві «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради в книзі № 212 номер запису 19364, яке належало ОСОБА_6; відповідно до довідки № 01-18/3100 від 12.09.2014, виданої Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, об'єкт, на який позивачем заявлене для реєстрації право власності, позначений під АДРЕСА_1, також у декларації про готовність об'єкта до експлуатації датою початку будівництва значиться квітень 2013 року, відтак неможливо встановити окремий це об'єкт нерухомого майна чи ні.

Не погоджуючись із таким рішенням та діями відповідача, позивач звернулася у суд.

Надаючи оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 4 вказаного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначено статтею 15 цього Закону.

Згідно з частиною 1 приведеної норми, при державній реєстрації прав та їх обтяжень, прийняттю відповідного рішення передують прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви, а також встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

Відповідно до частини 4 статті 15 вказаного Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Статтею 15 цього Закону також передбачено, що порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно встановлює Кабінет Міністрів України (частина 13), і що у цьому порядку визначено перелік необхідних для такої реєстрації документів (абзац 2 частини 2).

У відповідності до приведеної норми Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (постанова від 17.10.2013 № 868), який був чинний на час спірних правовідносин.

Згідно пункту 6 цього Порядку документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

Зазначеній нормі кореспондують повноваження державного реєстратора, передбачені пунктом 15 вказаного Порядку, згідно з яким під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до пункту 20 цього Порядку за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 28 цього Порядку встановлено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Відповідно до частини 4 статті 24 вказаного Закону відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Обговорюючи правомірність спірного рішення, прийнятого на підставі вказаної норми, судова колегія зауважує, що до заяви про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, позивачем надано державному реєстратору наступні документи:

- свідоцтво про придбання позивачем з прилюдних торгів об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку, 95 % готовності та земельної ділянки площею 0,0609 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, видане 23.07.2012 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 2403;

- державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я позивача серії ЯО № 725532, площею 0,0609 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 741010001002261;

- декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - закінченого будівництва житлового будинку загальною площею 259,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області 28.08.2014 за № ЧГ142142400522;

- технічний паспорт на приватний житловий будинок АДРЕСА_1, виготовлений ТОВ «СІВЕРЕКСПЕРТ» станом на 22.08.2014;

- лист Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 12.09.2014 за № 01-18/3100 щодо підтвердження присвоєння поштової адреси житловому будинку АДРЕСА_1, розташованому на земельній ділянці кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, що належить ОСОБА_2;

- квитанцію про оплату послуг державного реєстратора.

Як убачається зі спірного рішення, підставою для відмови в державній реєстрації прав власності була, зокрема, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що під номером 20266435 із зазначенням запису 19364 в книзі 212 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7410100000:01:047:5039 зареєстровано за іншою особою.

Як убачається з матеріалів справи, наведені підстави для відмови в державній реєстрації права власності позивача на вказану земельну ділянку були покладені в основу раніше прийнятого державним реєстратором реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівського області рішення від 08.02.2013 №303793 про відмову в державній реєстрації права власності позивача на об'єкт незавершеного будівництва - житлового будинку, 95 % готовності та земельну ділянку, кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з тим, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року, у справі № 825/691/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, Чернігівського міського управління юстиції про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, вимоги позивача задоволено: скасовано рішення про відмову в державній реєстрацій права власності на нерухоме майно від 08.02.2013 №303793; зобов'язано реєстраційну службу Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області здійснити державну реєстрацію за позивачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва - житлового будинку 95 % готовності та земельну ділянку, кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначеним судовим рішенням визнано безпідставними наведені державним реєстратором обґрунтування своєї відмови.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що відповідно до положень статті 124 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статей 14 і 255 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилань державного реєстратора на вищевикладену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як на підставу для відмови у реєстрації заявленого позивачем права.

Окрім того, судова колегія вважає безпідставними викладені в спірному рішенні висновки державного реєстратора стосовно неможливості встановити чи є заявлене до реєстрації нерухоме майно (житловий будинок) окремим об'єктом майна чи ні, позаяк згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯО № 725532 земельна ділянка кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, площею 0,0609 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить позивачу, а відомості з технічного паспорту станом на 22.08.2014 свідчать про те, що за цією адресою знаходиться лише один об'єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 259,9 кв. м (130,6 кв. м житлової). Наведене переконливо свідчить про те, що вказані житловий будинок та земельна ділянка кадастровий номер 7410100000:01:047:5039 знаходяться за однією адресою.

Зазначені обставини також підтверджуються декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області 28.08.2014 за № ЧГ142142400522 та листом Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 12.09.2014 за № 01-18/3100 щодо підтвердження присвоєння поштової адреси житловому будинку.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що надані позивачем документи не викликають сумнівів у відповідності заявлених прав документам, що їх посвідчують, а також відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Корнієнко С.Г. № 16465132 від 14.10.2014 про відмову позивачу в державній реєстрації права власності на вищевказаний житловий будинок прийнято з порушенням чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що не враховує всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відтак, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про зобов'язання реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області повторно розглянути заяву позивача від 25.09.2014, зареєстровану за №8299301.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області залишити без задоволення .

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М