Рішення

від 14.01.2015 по справі 910/26501/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2015Справа №910/26501/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕДІКА"

до Комунального підприємства Київської обласної Ради "Київська обласна аптека"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Чуприна І.О. (за довіреністю від 23.12.2014)

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 14 січня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

28 листопада 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява б/н від 27.11.2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕДІКА" (Позивач) до Комунального підприємства Київської обласної Ради "Київська обласна аптека" (Відповідач) про стягнення 14 534,66 грн. - заборгованості внаслідок невиконання грошового зобов'язання щодо оплати за поставлені товари на підставі договору поставки № 080113-03 від 08.01.2013 року, 938,34 грн. - пені, 502,21 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару за договором поставки № 080113-03 від 08.01.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі №910/26501/14. Розгляд справи призначено на 14.01.2015р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕДІКА" (надалі - Постачальник) та Комунальним підприємством Київської обласної ради "Київська обласна аптека" (далі - Покупець) (разом - сторони) укладено Договір поставки № 080113-03 (копія договору в справі, далі по тексту - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого, Постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари медичного призначення, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена у Накладних, що є додатком до цього Договору.

Позивач стверджує, що через неналежне виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару за договором поставки № 080113-03 від 08.01.2013р., у останнього виникло зобов'язання з оплати 14 534,66 грн. - заборгованості, 938,34 грн. - пені, 502,21 грн. - 3% річних.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 08.01.2013 року між сторонами укладено договір поставки № 080113-03, відповідно до п. 1.1. якого, Постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари медичного призначення, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена у Накладних, що є додатком до цього Договору.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як свідчать матеріали справи, Позивачем було належним чином виконано свої обов'язки за Договором з поставки товару перед Відповідачем, в період з 15.08.2013 року по 04.09.2013 року, що підтверджується видатковими накладним (копії накладних долучені до матеріалів справи).

Як стверджує Позивач, Відповідачем було частково оплачено вартість поставленого товару, з огляду на це заборгованість Відповідача за Договором поставки, відповідно до видаткових накладних, складає 14 534,66 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.2. Договору, Покупець зобов'язується належним чином прийняти товар та оплатити його протягом 30 календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014р. Відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаної ухвали контррозрахунку заявлених до стягнення сум Відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що доказів оплати товару у більшому розмірі, станом на січень 2015 року до суду не надано, обґрунтованими є позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором поставки № 080113-03 від 08.01.2013 року в розмірі 14 534,66 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин неналежного виконання з боку Покупця обов'язку щодо оплати за поставлений товар перед Постачальником, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають три проценти річних від простроченої суми в розмірі 502,21 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.3. Договору, Покупець за порушення обов'язку, визначеного п. 2.2. цього Договору, за вимогою Постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день просрочення із урахуванням обмежень, встановлених Законом України від 22 листопада 1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Перевіривши розрахунок пені, з урахуванням умов Договору, прострочення Відповідачем грошового зобов'язання, визначеного порядку розрахунків, часткової оплати Відповідачем поставленого товару, суд приймає розрахунок пені, наданий Позивачем, та вважає його обґрунтованим, у зв'язку із чим стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня у розмірі 938,34 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати Позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА АПТЕКА" (ідентифікаційний код 30187721, адреса: 04053, м. Київ, провулок Нестерівський, будинок 13/19), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕДІКА (ідентифікаційний код 33832018, адреса: 04080, м. Київ, вулиця Фрунзе, будинок 82, офіс 256), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду: 14 534,66 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні 66 копійок) - заборгованості, 938,34 грн. (дев'ятсот тридцять вісім гривень 34 копійки) - пені, 502,21 грн. (п'ятсот дві гривні двадцять одна копійка) - 3% річних та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) - судового збору. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити Відповідачу по справі № 910/26501/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.01.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало