Рішення

від 10.02.2015 по справі 289/2389/14-ц

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/289/170/15

Справа № 289/2389/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015 м.Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого Свінцицький Л. В.

при секретарі - Білошицькій І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Раковицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, при третіх особах Радомишльській державній нотаріальній конторі Житомирської області та Відділі Держземагенства в Радомишльському районі Житомирської області про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив ухвалити рішення суду , яким визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку, площею 3,81 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Раковицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, кадастровий номер : 1825088300:05:000:0026 та зобов»язати відповідну реєстраційну службу зареєструвати право власності на земельну ділянку за ОСОБА_1.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що 14 липня 2007 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 5710, відповідно до якого заповів ОСОБА_1 належну йому на праві особистої приватної власності земельну ділянку площею 3,81 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Раковицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області. Дана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 222647. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Позивач стверджує що звернувся до Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області з заявою про прийняття спадщини.

Крім того позивач зазначив, що у зв»язку з втратою правовстановлюючого документу на земельну ділянку, що належала померлому ОСОБА_2 він не має змоги оформити свої спадкові права, оскільки при зверненні до Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області він отримав від нотаріуса роз»яснення, згідно якого йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв»язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

У зв»язку з тим, що у позивача відсутня можливість прийняти спадщину відповідно до норм ЦК України він звернувся до суду з позовом про визнання права власності у порядку спадкування.

В судове засідання позивач та його представник не з»явились,про день та час слухання справи були належним чином повідомлені.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився,надіслав до суду заяву в якій просить слухати справу без участі їх представника.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились,надіслали до суду заяви в яких просять слухати справу без участі їх представника.

Дослідивши письмові докази,оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає,що позов задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 3 .

Як вбачається з копії спадкової справи № 527/2008 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, що заведена Радомишльською державною нотаріальною конторою, спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_4, дружина померлого. Будь-які інші заяви про прийняття спадщини в спадковій справі відсутні.

Відповідно до ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Будь-яких доказів про те, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв позивач, ОСОБА_1, позивачем суду не надано та в судовому засіданні не здобуто.

Твердження позивача ОСОБА_1, про те, що він звертався в Радомишльську державну нотаріальну контору Житомирської області з заявою про прийняття спадщини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Проте позивачем вимога про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не заявлялась.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в інформаційному листі №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, встановлюється належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово- експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Оскільки позивачем в судовому засіданні не доведено факту прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_2, відтак відсутні підстави для задоволення його вимог про визнання права власності в порядку спадкування .

Крім того, суд зазначає , що Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування".

У матеріалах справи відсутня обґрунтована постанова про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це вже є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на викладені обставини та відповідні їм норми закону суд прийшов до переконання про необґрунтованість вимог позивача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, а відтак позовні вимоги не підлягають до задоволення у звязку із їх безпідставністю.

Оскільки вимога про зобов»язання відповідної реєстраційної служби зареєструвати право власності на земельну ділянку є похідною від вимоги про визнання права власності в порядку спадкування, то і вона не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 1269,1270,1272 ЦК України, та ст. 10,11, 57-60, 208,209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Раковицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, при третіх особах - Радомишльська державна нотаріальна контора, відділ Держземагенства в Радомишльському районі Житомирської області про визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Радомишльського Л. В. Свінцицький районного суду