Постанова

від 17.08.2006 по справі 6/3-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/3-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

17.08.06 р.                                                                                                    № 6/3-06                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Міщенко  П. К.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Рудченко С.Г.

                                                                                                         Мельник С. М.

секретар судового засідання: Огієнко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства Оборони України „Львівський Лісокомбінат”, м. Львів на рішення господарського суду Київської області від 28.03.2006 року

у справі          № 6/3-06 (суддя Коротун О.М.)

за позовом           Державного підприємства Міністерства Оборони України „Львівський Лісокомбінат”, м. Львів

до          1. Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району, смт. Макарів

          2. Міністерства Оборони України

про                    стягнення 8262,00 грн.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 17.08.2006 року у справі № 6/3-06.

в с т а н о в и в :

          Державне підприємство Міністерства Оборони України „Львівський Лісокомбінат” (далі по тексту –ДП МОУ „Львівський Лісокомбінат”) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення з Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району заборгованості в сумі 8262,00 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.03.2006 року у справі № 6/3-06 в задоволенні позовних вимог ДП МОУ „Львівський Лісокомбінат” відмовлено повністю.

                  Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Київської області, ДП МОУ „Львівський Лісокомбінат” звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 11.04.2006 року, в якій просить рішення господарського суду Київської області скасувати та постановити нове, яким стягнути з Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району на користь позивача борг в сумі 8262,00 грн.

В апеляційній скарзі на рішення місцевого господарського суду скаржник обґрунтовує свою вимогу тим, що дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання від 17.08.2006 року представники позивача та першого відповідача не з'явились, про час і місце розгляду справи № 6/3-06 в апеляційному порядку належним чином повідомлені.

На початку судового засідання головуючий у справі оголосив розпорядження виконуючого обов'язки Київського міжобласного апеляційного господарського суду про заміну у складі колегії суддів: суддів Федорова М.О. та Яковлєва М.Л. на суддів Рудченка С.Г. та Мельника С.М.

Від ДП МОУ „Львівський Лісокомбінат” надійшла телеграма, в якій позивач, у зв'язку з хворобою представника, просить перенести розгляд справи № 6/3-06 на інший час.

          Колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду відмовлено в задоволенні вказаного вище клопотання позивача, оскільки 23.08.2006 року спливає двохмісячний термін вирішення спору, передбачений ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні, представник Міністерства Оборони України заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Київської області від 28.03.2006 року у справі № 6/3-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП МОУ „Львівський Лісокомбінат” –без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та обговоривши доводи апеляційної скарги і, проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд відмовляє в задоволенні вимог апеляційної скарги, з наступних підстав:

У відповідності до п. 4 частини третьої ст. 129 Конституції України, та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (Роз'яснення ВАСУ від 10.12.1996 року № 02-5/422 «Про судове рішення»).

А як зазначається в частині першій ст. 32  ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п.п. 2, 3 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року № 02-5/422 «Про судове рішення»- рішення господарським судом повинно прийматись у цілковитій відповідності до норм матеріального і процесуального права, а також рішення повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

          Згідно наявних матеріалів справи, апеляційним господарським судом встановлено, що Луцьким військовим лісництвом, яке являється структурним підрозділом ДП МОУ „Львівський Лісокомбінат” поставлено Макарівській квартирно-експлуатаційній частині району кушетки на суму 8262,00 грн.

          Макарівська квартирно-експлуатаційна частина району своєчасно за поставлену продукцію з позивачем не розрахувалась, і саме з цих підстав ДП МОУ „Львівський Лісокомбінат” заявлено позов.

Господарський суд Київської області, при прийнятті рішення від 28.03.2006 року у справі № 6/3-06, визнав, що позивачем доведено наявність суб'єктивного матеріального права, на захист якого подано позов.

Проте, місцевий господарський суд, відмовляючи повністю в задоволенні позовних вимог ДП МОУ „Львівський Лісокомбінат”, виходив з того, що позивачем пропущено строки позовної давності, передбачені цивільним законодавством.

В даному випадку позивач не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, оскільки вважає, що відповідач не виконав свого зобов'язання щодо розрахунку з ДП МОУ „Львівський Лісокомбінат” по поставленим кушеткам на суму 8262,00 грн., а оскільки між сторонами не був встановлений строк виконання зобов'язання щодо оплати за отриману продукцію, то й вимога погашення боргу може бути пред'явлена у будь-який час.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись з таким твердженням позивача, оскільки місцевий господарський суд чітко зазначив в оскаржуваному рішенні, що відповідно до ч. 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Згідно п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, правила про позовну давність встановлені цим кодексом застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, в даному випадку, оскільки цивільно-правові відносини між ДП МОУ „Львівський Лісокомбінат” та Макарівською квартирно-експлуатаційною частиною району наступили на підставі довіреностей та накладних, то строк виконання зобов'язання між сторонами не встановлювався, а тому, як вже зазначалось вище, перебіг позовної давності має починатись від дня, коли у позивача виникло право пред'явити вимогу про сплату заборгованості.

Апеляційним господарським судом з'ясовано, що заборгованість в сумі 8262,00 грн. була визнана Макарівською квартирно-експлуатаційною частиною району актом звірки взаємних розрахунків від 16.01.2002 року.

Оскільки акт звірки взаємних розрахунків від 16.01.2002 року (а.с. 13) підписаний начальником та головним бухгалтером підприємства позивача, то про визнання заборгованості відповідачем ДП МОУ „Львівський Лісокомбінат” дізналося, або повинно була дізнатися саме 16.01.2002 року.

З вказаних вище підстав господарський суд Київської області правомірно посилається на ст. 71, 76 Цивільного кодексу Української РСР, відповідно до яких загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, також встановлювався в три роки. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Наслідки спливу позовної давності встановлені ст. 267 ЦК України, частиною 4 якої передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, оскільки право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання у позивача виникло 16.01.2002 року, то, в даному випадку, строк для захисту права сплинув 16.01.2005 року, а претензію ДП МОУ „Львівський Лісокомбінат” № 365 від 29.11.2005 року з пропозицією розрахуватись за отриману продукцію направлено на адресу Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району вже після сплину вказаного строку.

          Враховуючи все зазначене вище, апеляційний господарський суд підстав для скасування рішення господарського суду Київської області від 28.03.2006 року у справі № 6/3-06 не вбачає.

Відповідно до Роз‘яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення»із змінами і доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до чинного законодавства України та після повного і всебічного з'ясування всіх обставин справи, а також висновки місцевого суду викладені в оскаржуваному рішенні відповідають фактичним обставинам справи.

Тому, керуючись ст.ст. 99, 103-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, –

п о с т а н о в и в :

1.          Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства Оборони України „Львівський Лісокомбінат”, м. Львів на рішення господарського суду Київської області від 28.03.2006 року у справі № 6/3-06 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 28.03.2006 року у справі № 6/3-06 залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 6/3-06 повернути до господарського суду    

Київської області.

Головуючий                                                                                Міщенко  П. К.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Рудченко С.Г.

                                                                                                         Мельник С. М.