Рішення

від 16.02.2015 по справі 904/10211/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.15 Справа № 904/10211/14

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгтехсервіс" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за кредитом у загальному розмірі 945 869 грн. 81 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: Бондаренко Д.Ю. - провідний юрисконсульт (довіреність № 5863-К-О від

07.10.2014)

від відповідача: Вагабов В.В. - представник (довіреність № 1 від 05.01.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі-позивач, Банк) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгтехсервіс" (далі-відповідач, Клієнт) заборгованість за кредитом у загальному розмірі 945 869 грн. 81 коп.

Сума позову складається з наступних сум:

- заборгованість за кредитом в сумі 486 000 грн. 00 коп.;

- заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 218 239 грн. 35 коп.;

- заборгованість зі сплати винагороди за використання ліміту в сумі 48 112 грн. 67 коп.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 107 529 грн. 63 коп.;

- штраф в сумі 85 988 грн. 16 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування № б/№ від 30.05.2011 в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту, сплати відсотків за його користування, а також сплати винагороди за використання ліміту. Так, відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26001050219296, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку позивача з відповідачем, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг". Відповідач за умовами договору свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 15.01.2015.

Позивачем 13.01.2015 на виконання вимог ухвали суду надані та долучені до матеріалів

справи витребувані документи.

У судовому засіданні 15.01.2015 представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання 15.01.2015 представник відповідача не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, крім того, не надав витребуваних судом документів.

Ухвалою суду від 15.01.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 04.02.2015, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

У судове засідання 04.02.2015 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.02.2015 наголосив, що не заперечує наявність основного боргу в сумі 486 000 грн. 00 коп., при цьому наголошував на невірному застосуванні річної процентної ставки за користуванням кредитом у розрахунку позивача - 24%, 48% та 56%, в той час, як відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, мали б бути застосовані процентні ставки 36% та 56%, відповідно. Також представник відповідача відзначив невідповідність вимогам чинного законодавства розрахунку пені, а з урахуванням невідповідності загальної суми боргу, заперечував проти задоволення вимог в частині стягнення штрафу в сумі 85 988 грн. 16 коп.

У судовому засіданні 04.02.2015 було оголошено перерву по 16.02.2015 (а.с.199).

У судовому засіданні 16.02.2015 представник позивача надав додаткові пояснення, якими обґрунтував позовні вимоги в заявлених у позові сумах та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі. Так, представник позивач наголосив, що у здійсненому ним розрахунку були застосовані річні ставки за користування кредитом, які були визначені Умовами, редакція яких діяла у період їх нарахування (по кожному періоду). А отже, при здійсненні розрахунку правомірно застосовані ставки 24%, 48% та 56%. Щодо посилань відповідача на неправомірність нарахування штрафу в сумі 85 988 грн. 16 коп., позивач зауважив, що вказаний штраф нараховано на підставі пункту 3.2.1.5.8. Умов в редакції, яка діяла на час звернення із позовною заявою до суду (редакція Умов станом на 23.12.2014).

Представник відповідача подав 16.02.2015 відзив на позов, в якому визнав наявність заборгованості за кредитом, не у повному обсязі відсотків (посилався на необхідність їх зменшення на суму 18 331 грн. 35 коп., що пов'язано із застосуванням невірних річних процентних ставок), а також заборгованість зі сплати винагороди. Також відповідач не заперечував проти задоволення вимог щодо стягнення пені в сумі 107 529 грн. 63 коп. При цьому, відповідач заперечував проти задоволення вимог в частині стягнення штрафу, посилаючись на те, що станом на момент укладено договору із Банком розмір штрафу визначався за формулою: 1000,00 грн. + 5% від суми встановленого в пункті 3.18.1.6. ліміту, а отже правомірним буде розмір штрафу, розрахований саме за вказаною формулою, а не в порядку, що застосував позивач при зверненні із позовною заявою, а саме: застосувавши редакцію відповідно пункту Умов, що діяла станом на момент звернення із позовною заявою.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

30.05.2011 відповідач звернувся до позивача із заявою про відкриття поточного рахунку із зразками підписів та відтиском печатки (далі - заява).

В заяві зазначено, що Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір яких банк сповіщає клієнта на свій розсуд в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови) та Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", що розміщені в мережі Інтернет на сайті банку www.privatbank.ua, https://client-bank..privatbank.ua, тарифами банку, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів та відтиском печатки складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26001050219296.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 "Умов та правил надання банківських послуг" при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

Кредитний ліміт стосовно цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" представляє собою суму грошових кошів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі відомостей про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників, тощо (пункт 3.2.1.1.5. Умов).

Згідно з пунктами 3.2.1.1.1., 3.2.1.1.6. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи Клієнт-Банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що застосовується в проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових коштів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, в разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, що передбачені внутрішніми нормативними документами банку.

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подання клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів в межах кредитного ліміту в межах вказаних в них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами (пункт 3.2.1.6.1.).

Пунктом 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" тощо).

Періодом безперервного користування кредитом, відповідно до п. 3.2.1.1.11., є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більш ніж 35 днів.

Розділом 3.2.1 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Кредитний ліміт".

Згідно пункту 3.2.1.2.3.2 Умов Банк має право не менше одного разу на місяць проводити перерахунок Ліміту згідно з п. 3.2.1.1.5 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг", відповідно до внутрішньобанківськими нормативними документами та нормативними актами НБУ. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою письмову згоду на те, що в разі зміни суми, отриманої в результаті чергового перерахунку Ліміту, Банк має право змінити ліміт в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Відповідно до пунктів 3.2.1.1.3, 3.2.1.2.2.5 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди. Клієнт зобов'язаний повернути кредит у строки, встановлені пунктами 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу з 23.09.2013 кредитний ліміт в розмірі 486 000 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою № 08.7.0.0.0/150112164135 від 12.01.2015, меморіальним ордером № 0ALL від 04.03.2014 (а.с.56-57).

При цьому, порядок розрахунків встановлений в пункті 3.18.4. "Порядок розрахунків" Умов та правил надання банківських послуг" в редакції, що діяла на момент укладення договору, а також у розділі 3.2.1.4. "Порядок розрахунків" Умов та правил надання банківських послуг, що діяли у період користування кредитом.

Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Процентна ставка до розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку по кредиту.

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дот з наступного 20-го до 25-го числа місяця розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми непогашеної заборгованості. (пункт 3.18.4.1.1 в редакції, що діяла на момент укладення договору).

При обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних починаючи з останньої дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню (пункт 3.18.4.1.2 в редакції, що діяла на момент укладення договору).

У разі непогашення кредиту на протязі 90 днів з дати закінчення періоду закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи с 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта по погашенню заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт виплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних.

Крім того, згідно з пунктом 3.2.1.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта по погашенню заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункти 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3.).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування процентів не входить. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати (пункт 3.2.1.4.9 Умов).

Крім того, пунктом 3.2.1.4.4. встановлено обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до пунктів 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами.

При перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, держателями яких є сам власник поточного рахунку або інші пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань (пункт 3.2.1.1.17. Умов).

Відповідно до пункту 3.2.1.2.2. Умов відповідач зобов'язався: використовувати кредит з метою, вказаною в пункті 3.2.1.1.1. даного розділу "Умов та правил надання банківських послуг" (пункт 3.2.1.2.2.1.); сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно пунктів 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3. (пункт 3.2.1.2.2.2.); здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого пунктом 3.2.1.1.11. (пункт 3.2.1.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені пунктами 3.2.1.1.10., 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17. (пункт 3.2.1.2.2.5.).

В свою чергу відповідачем зобов'язання за договором в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також сплати винагороди за використання ліміту у повному обсязі не виконані, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в наступних сумах:

- заборгованість за кредитом в сумі 486 000 грн. 00 коп.;

- заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 218 239 грн. 35 коп.;

- заборгованість зі сплати винагороди за використання ліміту в сумі 48 112 грн. 67 коп.

Факт кредитування поточного рахунку на підставі Договору банківського обслуговування від 30.05.2011 відповідачем підтверджений.

Як вбачається з наданої позивачем виписки з 01.06.2011 по 10.12.2014 по рахунку відповідача на ньому обліковуються прострочені суми, що також не заперечується відповідачем.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що за заявою відповідача позивачем було відкрито поточний банківський рахунок 26001050219296, на який відповідачу встановлено з 23.09.2013 кредитний ліміт в сумі 486 000 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що укладений правочин в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами договору від 30.05.2011 та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним договором. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов договору, відповідачем господарському суду надано не було.

Так строки виконання грошового зобов'язання щодо повернення отриманого кредиту у сумі 486 000 грн. 00 коп., сплати процентів за користування кредитом в сумі 218 239 грн. 35 коп., а також сплати винагороди за використання ліміту в сумі 48 112 грн. 67 коп. є такими, що настали.

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення умов договору, відповідач не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати нарахованих процентів за користування. Також відповідачем були порушені зобов'язання щодо сплати винагороди за використання ліміту.

Так, судом перевірений розрахунок процентів за користування кредитом, здійснений позивачем, та встановлено, що він відповідає умовам договору, оскільки позивачем вірно застосовані річні процентні ставки в залежності від редакцій відповідних пунктів Умов станом на момент їх нарахування, а саме: пункти 3.18.4.1.2. та 3.18.4.1.1. Умов в редакції, що діяла станом на момент укладення договору, а також пунктів 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2. Умов станом на момент нарахування.

А отже, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості заперечень відповідача в частині порядку проведення вказаного нарахування відсотків та ставок, застосованих позивачем.

Розрахунок вищенаведених сум заборгованості по кредиту, заборгованості по процентам та винагороді за використання ліміту (станом на 10.12.2014), доданий позивачем до позовної заяви, визнається судом обґрунтованим.

Станом на час вирішення спору по суті в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не залучені до матеріалів справи, докази на підтвердження погашення вказаної заборгованості.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 3.2.1.5.7 Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови укладеного між сторонами договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Крім того, слід зауважити, що повноважний представник відповідача у судовому засіданні визнав наявність заборгованості за кредитом в сумі 486 000 грн. 00 коп., наявність заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, а також заборгованість зі сплати винагороди за використання ліміту в сумі 48 112 грн. 67 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 486 000 грн. 00 коп. - заборгованості за кредитом, 218 239 грн. 35 коп. - заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та 48 112 грн. 67 коп. заборгованості зі сплати винагороди за використання ліміту.

При цьому, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., строків повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої пунктами 3.2.1.2.2.5., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 3.2.1.5.1.).

Згідно з пунктом 3.2.1.5.4 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.1.0.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано відповідачем.

На підставі вказаного пункту кредитного договору позивач нарахував та просить стягнути пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 107 529 грн. 63 коп.

При цьому, згідно із статтею 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Приписами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 року "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно статтею 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Розрахунок пені, здійснений позивачем, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства.

Враховуючи встановлений судом факт несвоєчасного повернення отриманого кредиту, порушення строків сплати процентів за договором та сплати винагороди з використання ліміту, умови пунктів 3.2.1.5.1. та 3.2.1.5.4. договору та положення наведених правових норм, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 107 529 грн. 63 коп. пені за несвоєчасність виконання грошових зобов'язань за договором (погашення кредиту, сплати відсотків та винагороди) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, пунктом 3.2.1.5.8. Умов (в редакції, що діяла на момент звернення із позовною заявою до суду) визначено, що при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми позову.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення 85 988 грн. 16 коп. штрафу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, позивач на підставі пункту 3.2.1.5.8. Умов (в редакції, що діяла на момент звернення із позовною заявою до суду) просить суд стягнути 85 988 грн. 16 коп. штрафу, розмір якого визначений як 10% від суми позову.

З метою всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі, а також надання об'єктивної оцінки доказам, які мають юридичне значення для визначення узгодженого сторонами порядку застосування та розміру штрафу, ухвалою суду від 04.02.2015 було зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо правових підстав нарахування штрафу 10% (редакція "Умов та правил надання банківських послуг" станом на дату укладання договору).

На виконання вимог ухвали суду позивачем 11.02.2015 було долучено до матеріалів справи редакцію Умов та правил надання банківських послуг, що діяла на момент укладення договору з відповідачем, з якої встановлено наступне.

Згідно пункту 3.18.5.8. Умов при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань по кредиту, більш ніж на 30 днів, що мало наслідком звернення банку в судові органи, клієнт сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 грн. + 5% від суми встановленого в пункті 3.18.1.6. ліміту.

При цьому, представником позивача у судовому засіданні повідомлено, що редакція Умов постійно змінюється, а також підтверджено, що станом на момент укладення договору, на момент звернення із позовною заявою та момент розгляду справи діють різні редакції вказаного пункту.

Відповідач наполягав на застосуванні порядку розрахунку штрафу, визначено в пункті 3.18.5.8., оскільки в редакції Умов, що діє на теперішній час, а саме, редакція, що оприлюднена на сайті банку станом на 02.02.2015 пункт 3.18.5.8. також викладений у редакції, що діяла на момент укладення договору, а саме: при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань по кредиту, більш ніж на 30 днів, що мало наслідком звернення банку в судові органи, клієнт сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 грн. + 5% від суми встановленого в пункті 3.2.1.1.6. ліміту.

Проаналізувавши різні редакції Умов та правил надання банківських послуг, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно було нараховано штраф в сумі 85 988 грн. 16 коп.

При цьому, судом здійснено розрахунок штрафу, виходячи із редакції пункту 3.18.5.8. Умов, а саме:

1 000,00 грн. + 24 300,00 грн. (5% від суми ліміту) = 25 300 грн. 00 коп.

Так, судом встановлено, що відповідачем було порушено умови договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 752 352 грн. 02 коп. (486 000 грн. 00 коп. + 218 239 грн. 35 коп. + 48 112 грн. 67 коп.), а отже суд виходить із того, що вимоги позивача щодо стягнення штрафу є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню в сумі 25 300 грн. 00 коп., яка визначена судом, виходячи із умов пункту 3.18.5.8. Умов.

Приймаю рішення щодо задоволення вимог в цій частині суд виходив із наступного.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України .

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України .

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 N 42/252, від 09.04.2012 N 20/246-08.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгтехсервіс" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Базова, 8; ідентифікаційний код 35739343) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) - 486 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 218 239 грн. 35 коп. - заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 48 112 грн. 67 коп. - заборгованості зі сплати винагороди за використання ліміту, 107 529 грн. 63 коп. - пені, 25 300 грн. 00 коп. штрафу, 17 703 грн. 64 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.В. Фещенко