Ухвала

від 11.02.2015 по справі 803/2267/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 876/11466/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області до Відкритого акціонерного товариства «Луцький завод комунального машинобудування «Луцьккомунмаш» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,-

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області звернулося в суд з адміністративним позовом до ВАТ «Луцький завод комунального машинобудування «Луцьккомунмаш» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Луцький завод комунального машинобудування «Луцьккомунмаш» на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з травня по червень 2014 року включно у розмірі 10 570,84 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про повне задоволення їхніх позовних вимог, оскільки висновок суду про застосування шестимісячного строку позовної давності є помилковим, а відповідно до стягнення з відповідача в судовому порядку підлягає заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень - червень 2014 року в загальній сумі 31712,52 грн.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті "б"- "з" цієї статті.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ВАТ «Луцький завод комунального машинобудування «Луцьккомунмаш» 22 жовтня 1993 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Матеріалами справи підтверджено, що підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ та пункту "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ та перебуває на обліку в УПФ України в м. Луцьку, що випливає з листа управління від 17 січня 2014 року №493/03-29.

Як слідує з граф 16 розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах з 2014 року, ВАТ «Луцьккомунмаш» зобов'язано щомісяця сплачувати 5 285,42 грн. як відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Таким чином, за період з травня по червень 2014 року підприємство мало сплатити 10 570,84 грн., однак цього не зробило. Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки у ВАТ «Луцький завод комунального машинобудування «Луцьккомунмаш» наявна заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій за період з травня по червень 2014 року включно у розмірі 10 570,84 грн., яка підтверджена матеріалами справи, добровільно підприємством не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

При цьому, колегія суддів наголошує, що правила частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо непоширення строків стягнення стосується лише недоїмки зі сплати страхових внесків, однак витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за своєю правовою природою не є страховими внесками, а тому й не підпадають під визначення "недоїмка" в розумінні цього Закону.

Тому на розглядувані правовідносини поширюються загальний строк звернення до суду, який визначений у частині другій статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України та становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі № 803/2267/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді В.Я.Качмар

О.І.Мікула