Рішення

від 12.02.2015 по справі 740/4831/14

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/4831/14

Провадження № 2/740/33/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого -судді Ковальової Т.Г.,

при секретарі - Кононяко С.А.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки - адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, визнання житлового будинку об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частку будинку, визнання частково недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки та визнання права власності на 1/2 частку земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить встановити факт проживання ОСОБА_3 та її однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу з середини листопада 2008 року до кінця квітня 2013 року, визнати житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 об'єктом права їх спільної сумісної власності, визнати за нею право власності на 1/2 частку вказаного житлового будинку, а за відповідачем - на іншу 1/2 частку будинку, визнати частково недійсним свідоцтво про право влас ності від 13.03.2014 року, видане державним реєстратором прав на нерухоме майне реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер -НОМЕР_1 : 03:010:0135, розташовану по АДРЕСА_1 цільове призначення якої - для будівництва і обслуго вування житлового будинку, господарських будівель і споруд, визнати за нею право власності на 1/2 частку вказаної земельної ділянки, визнати частково недійсним свідоцтво про право власності від 13.08.2014 року, видане державним реєстратором прав на нерухо ме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0231 га, кадастровий номер -НОМЕР_1: 03:010:0136, розташовану по АДРЕСА_1 цільове призначання якої - для ведення особистого селянського господарства, та визнати за нею право власності на 1/2 частку вказаної земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог вона посилається на те, що з 09 травня 1980 року вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 28 жовтня 2008 року було розірвано. Від шлюбу вони мають двох повнолітніх дітей. Після розірвання шлюбу в листопаді 2008 року вони з відповідачем примирилися і з цього часу продовжували проживати однією сім'єю як чоловік та жінка без шлюбу до кінця квітня 2013 року: вели спіль не господарство, мали спільний бюджет, турбувались один про одного як чоловік та жінка, і разом з ними проживали їх сини.

З кінця квітня 2013 року сімейні відносини між нею та відповідачем припинилися. Вони проживають в одному будинку, але спільного господарства не ведуть. Відповідач заперечує її право на частку в спіль ному сумісному майні подружжя і її право на проживання в АДРЕСА_1, який вони придбали під час шлюбу на ім'я відповідача. 22 квітня 2004 року за спільні кошти в сумі 31 800 грн. із залученням кредитних коштів в сумі 14646,84 грн., отриманих за кредитним договором від 20.04.2004 року.

Як вбачається з копії витягу про реєстрацію права власності на нерухомо від 27.04.2004 року спірний будинок зареєстрований за відповідачем на праві приватної власності в цілому на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу від 22.04.2004 року.

Кредитний договір від 20.04.2004 року та іпотечний договір від 07.05.2004 року укладалися відповідачем з кредитною спілкою «Всеукраїнський кредит» (м.Київ) строком на 238 місяців - до 09 листопада 2023 року, відсотки за кредитом нараховувалися за ставкою 0,6 % від суми кредиту за весь термін користування кредитом. Для забезпечення виконання кредитного договору їхній житло вий будинок був переданий кредитній спілці в іпотеку і на будинок було накладено заборону на його відчуження до припиненая іпотечного договору.

За їхні спільні сумісні кошти кредит був погашений ними достроково - 10 квітня 2013 року.

Копією витягу з держреєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрація обтяження від 17.07.2013 року підтверджується, що обтяження у вигляді заборони на відчуження будинку припинено 11 липня 2013 року.

З часу придбання спірного будинку у ньому постійно проживала вона, відповідач та двоє їх спільних синів, а в листопаді 2004 року вони всі зареєструвалися у даному будинку.

У липні 2014 року вона за власні кошти замовила і встановила три металопластикових вікна у спірному будинку, що свідчить про те, що вона продовжує нести витрати по утриманню будинку і після припинення шлюбних відносин з відповідачем.

25 грудня 2012 року відповідач з метою приватизації земельної ділянки, на якій розташований спірний будинок з надвірними будівлями і спорудами, звернувся із заявою до Ніжинської міської ради.

Згідно пункту 1,39 рішення 37-ї сесії шостого скликан ня Ніжинської міської ради від 12.03.2013 року №8-37/2013 відповідачу наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для передачі її у власність відповідача.

Відповідно до пункту 7,36 рішення 44-ї сесії шостого скликан ня Ніжинської міської ради від 04.10.2013 року №2-44/2013 відповідачу безоплатно передано у власність земельну ділянку, на якій розташований спірний житловий будинок з надвірними будівлями і спору дами загальною площею 0,1231 га.

Таким чином, відповідач набув право власності в цілому на дві земельні ділянки, а саме: на підставі свідоцтва про право власності від 13.03.2014 року, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_3 належить на праві приватної власності в цілому земельна ділянка площею 0,1 га, розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер - НОМЕР_1: 03:010:0135, цільове призначання якої- для ведення особистого селянського господарства, та на підставі свідоцтва про право власності від 13.03.2014 року, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції, відповідачу належить на праві приватної власності в цілому земельна ділянка площею 0,0231 га, розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер - 7410400000:03:010:0136, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства.

В судовому засіданні позивачка та її представник - адвокат ОСОБА_2 підтримали позов за вищевикладених обставин.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав позов, в зв'язку з чим вбачається можливість врегулювання спору і суд вважає за необхідне задовольнити позов відповідно до ст.174 ч.4 ЦПК України, яка передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про його задоволення.

Законними підставами для задоволення позову є п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України, яким передбачено встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, ст.60 Сімейного кодексу України про спільне сумісне майно подружжя, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст.60, 69 СК України, ч.3 ст.368 ЦК України) відповідно до ч.ч.2, 3 ст.325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

У пункті 22 вказаної постанови роз'яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

В судовому засіданні встановлено, що сторони з 09 травня 1980 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2008 року було розірвано (а.с.13). Під час шлюбу вони на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстраційним №875, за спільні кошти, в тому числі із залученням кредитних коштів в сумі 14646,84 грн., отриманих за кредитним договором від 20.04.2004 року, придбали житловий будинок АДРЕСА_1.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухомо від 27.04.2004 року спірний будинок зареєстрований за відповідачем на праві приватної власності в цілому на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу від 22.04.2004 року (а.с.19).

З висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 29.01.2015 року № С-353 вбачається, що дійсна ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 станом на момент проведення дослідження із заокругленням становить 280 899 грн., а дійсна ринкова вартістю 1/2 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 становить 140 450 грн.

Після розірвання шлюбу сторони з листопада 2008 року продовжували проживати, не перебуваючи у шлюбі, однією сім'єю до кінця квітня 2013 року, а тому майно придбане ними під час шлюбу та проживання однією сім'єю без шлюбу є їх спільним майном, яке підлягає поділу між ними.

Відповідачу ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 13.03.2014 року, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції, належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,1 га, розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер - НОМЕР_1: 03:010:0135, цільове призначання якої- для ведення особистого селянського господарства, та на підставі свідоцтва про право власності від 13.03.2014 року, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції, йому належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0231 га, розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер - 7410400000:03:010:0136, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства.

Частиною першою статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно частини 4 статті 120 Земельного Кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 1/2 частку спірного будинку та в силу ст.337 ЦК України та ч.4 ст.120 ЗК України за нею слід також визнати право власності на 1/2 земельної ділянки площею 0,1 га та 1/2 земельної ділянки площею 0,0231 га, на яких знаходиться житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами разом із городом та фруктовим садом по АДРЕСА_1 що підтверджується ксерокопією технічного паспорта на будинок та ксерокопіями технічної документації на земельні ділянки, у зв'язку з чим слід визнати частково недійсними свідоцтво про право власності від 13.03.2014 року на земельну ділянку площею 0,1 га, розташованої по АДРЕСА_1 та свідоцтво про право власності від 13.03.2014 року на земельну ділянку площею 0,0231 га, розташовану по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 2129 грн.39 коп. і по сплаті вартості судової будівельно-технічної експертизи в сумі 1440 грн., а всього стягнути з нього 3569 (три тисячі п'ятьсот шістдесят дев'ять) грн.39 коп.

Керуючись ст.ст.325, 368, 377 ЦК України, ст.3, 60, 69, 71, 74 СК України, ст.120 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 256 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, визнання житлового будинку об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частку будинку, визнання частково недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки та визнання права власності на 1/2 частку земельних ділянок задовольнити повністю.

Встановити факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу з середини листопада 2008 року до кінця квітня 2013 року.

Визнати житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_3 право власності на іншу 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право влас ності від 13.03.2014 раку, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майне реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер -НОМЕР_1 : 03:010:0135, розташовану по АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для будівництва і обслуго вування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер -НОМЕР_1 : 03:010:0135, розташованої по АДРЕСА_1 цільове призначення якої - для будівництва і обслуго вування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності від 13.08.2014 року, виданого державним реєстратором прав на нерухо ме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0231 га, кадастровий номер -НОМЕР_1: 03:010:0136, розташовану по АДРЕСА_1 цільове призначання якої - для ведення особистого селянського господарства.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0231 га, кадастровий номер -НОМЕР_1: 03:010:0136, розташовану по АДРЕСА_1 цільове призначання якої - для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2129 грн. 39 коп. і по сплаті вартості судової будівельно-технічної експертизи в сумі 1440 грн., а всього стягнути з нього 3569 (три тисячі п'ятьсот шістдесят дев'ять) грн. 39 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Ковальова Т.Г.