Постанова

від 09.02.2015 по справі 5015/2396/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2015 р. Справа № 5015/2396/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача (скаржника) - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Флора-С», вих.№7/7-2 від 07.07.2011 року

на рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 року (суддя Матвіїв Р.І.)

у справі №5015/2396/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», м. Київ

до відповідача Приватного підприємства «Флора-С», м. Львів

про стягнення заборгованості за кредитним договором №08/КС-07 від 21.12.2007 року в розмірі 605832,24 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.06.2011 року по справі №5015/2396/11 позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» задоволено: присуджено до стягнення на користь останнього з Приватного підприємства «Флора-С» 605832,24 грн. - заборгованості за кредитним договором №08/КС-07 від 21.12.2007 року.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.526, 527, 599, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року та договорів про внесення змін до кредитного договору, враховуючи заборгованість відповідача по вказаному кредитному договору в розмірі 605832,24 грн., а саме: 580000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 6283,33 грн. - строкова заборгованість по платі за кредит (процентах), 19368,05 грн. - прострочена заборгованість по платі за кредит (процентах), (з яких: 12520,83 грн. - за період з 01.03.2011 року, 6847,22 грн. - за період з 01.04.2011 року по 17.04.2011 року) а також 180,86 грн. - пеня за порушення строків сплати плати за кредит (процентів), прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство «Флора-С» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 року по справі №5015/2396/11 та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись при цьому на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що ухвали та рішення господарського суду Львівської області у даній справі на його адресу: м. Львів, вул. Романчука, 6/1 не надходили, з огляду на що, останній належним чином не повідомлявся про час і місце розгляду справи, відтак, на думку апелянта, рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 року по справі №5015/2396/11 підлягає скасуванню згідно п.2 ч.3 ст.104 ГПК України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2011 року (з урахуванням ухвали суду від 01.08.2011 року) вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 29.08.2011 року провадження у справі №5015/2396/11 зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №5015/4895/11 за позовом ПП «Флора-С» до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання недійсними кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року, договорів б/н від: 24.01.2008 року, 28.03.2008 року, 28.03.2008 року, 23.04.2008 року, 23.04.2008 року, 24.04.2008 року, 24.07.2008 року, 25.12.2008 року, 25.12.2008 року, 27.02.2009 року, 30.06.2009 року, 30.09.2009 року, 01.04.2010 року, 01.02.2011 року про внесення змін до кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року та додаткового договору від 26.02.2010 року до кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року.

У зв'язку з відсутністю протягом тривалого часу відомостей щодо результатів розгляду справи №5015/4895/11, ухвалою суду від 05.03.2013 року провадження у справі №5015/2396/11 поновлено.

Ухвалою суду від 01.04.2013 року провадження у справі №5015/2396/11 повторно зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №5015/4895/11, провадження по якій було зупинено до вирішення спору за позовом Сорокіної Р.С. до ПП «Флора-С» про визнання недійсними рішень зборів власників ПП «Флора-С», оформлених протоколами №2 від 18.12.2007 року, №2 від 10.03.2008 року та №3 від 28.03.2008 року, який розглядався Личаківським районним судом.

У клопотанні про поновлення провадження у справі №5015/2396/11 позивач повідомив суд, що постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2014 року у справі №5015/4895/11 залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року, якою скасовано рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2014 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ПП «Флора-С» до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання недійсними кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року, договорів б/н від: 24.01.2008 року, 28.03.2008 року, 28.03.2008 року, 23.04.2008 року, 23.04.2008 року, 24.04.2008 року, 24.07.2008 року, 25.12.2008 року, 25.12.2008 року, 27.02.2009 року, 30.06.2009 року, 30.09.2009 року, 01.04.2010 року, 01.02.2011 року про внесення змін до кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року та додаткового договору від 26.02.2010 року до кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 року провадження у справі №5015/2396/11 поновлено, розгляд справи призначено на 09.02.2015 року.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року склад судової колегії змінено: замість суддів Зварич О.В. та Юрченко Я.О. введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

06.02.2015 року представник відповідача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити в судове засідання явку представника, однак доказів в підтвердження наведеного до клопотання не долучив.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч.1 ст.77 ГПК України, є обов'язком, лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні. В даному випадку, неявка представника відповідача в судове засідання не унеможливлює розгляд апеляційної скарги.

Згідно п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (в т.ч. з причин, пов'язаних з службовим відрядженням), оскільки у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК).

Враховуючи наведене, колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Крім того, 06.02.2015 року представник відповідача подав до суду клопотання (б/н від 06.02.2015 року), в якому просить залучити до участі у даній справі в якості третьої особи засновника Приватного підприємства «Флора-С» - Сорокіну Раїсу Степанівну, посилаючись на те, що остання є єдиним учасником та власником 100% частки в статутному капіталі підприємства, а кредитний договір, на підставі якого позивачем заявлено до стягнення заборгованість, укладено без її згоди та відома, шляхом підроблення підписів на протоколах загальних зборів учасників, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи №370 від 28.02.2012 року.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Пунктом 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що у вирішенні питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи суд повинен з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Так, представником відповідача не обґрунтовано як саме рішення у даній справі може вплинути на права чи обов'язки Сорокіної Раїси Степанівни, посилання на те, що остання є єдиним учасником та власником 100% частки в статутному капіталі підприємства, колегія суддів не бере до уваги, оскільки, позичальником за кредитним договором, на підставі якого позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості, є саме юридична особа - Приватне підприємство «Флора-С» (відповідач у справі).

Враховуючи наведене, колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залучення до справи в якості третьої особи - Сорокіної Раїси Степанівни.

Оскільки, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У апеляційній скарзі скаржник посилається лише на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме: не повідомлення належним чином відповідача про час та місце розгляду справи, однак, апеляційний господарський суд, згідно ч.2 ст.101 ГПК України, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 21.12.2007 року між Акціонерним Банком «Київська Русь» (в тексті договору - банк) та Приватним підприємством «Флора-С» (в тексті договору - позичальник) укладено кредитний договір №08/КС-07, предметом якого є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді строкового кредиту на таких умовах: сума кредиту - 195000 грн., плата за користування кредитом - 16,5 % річних, строк - до 20.12.2010 року. (п.1.1 договору).

Договором від 28.03.2008 року про внесення змін до кредитного договору ліміт кредитної лінії збільшено до 600000 грн., а договором від 23.04.2008 року про внесення змін до кредитного договору - до 1000000 грн.

Договором від 27.02.2009 року про внесення змін до кредитного договору ліміт кредитної лінії зменшено до 902440 грн., а плату за користування кредитом збільшено до 25% річних.

Договором від 01.02.2011 року про внесення змін до кредитного договору суму кредиту зменшено до 585000 грн., а строк повернення кредиту продовжено до 31.03.2011 року.

Згідно п.4.1 кредитного договору позичальник зобовязався повернути банку отриманий кредит в повному обсязі відповідно до Графіка погашення заборгованості по кредиту.

Позичальник зобовязався сплатити банку плату за користування кредитом (п.4.2 кредитного договору).

Відповідно до розділу 8 кредитного договору перерахування банку плати за користування кредитом здійснюється щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця за винятком останнього місяця, коли сума нарахованих процентів сплачується разом з основною сумою кредиту.

Погашення кредиту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з банківського (поточного) рахунку позичальника на позичковий рахунок банку у строк до 20.12.2010 року (з урахуванням змін, внесених договором від 01.02.2011 року - у строк до 31.03.2011 року).

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобовязань позичальника за кредитним договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги банку у наступній черговості: у першу чергу сплачується сума кредиту; у другу чергу - плата за користування кредитом і неустойка; у третю чергу відшкодовуються витрати банку, що повязані із одержанням виконання.

Відповідальність сторін передбачено розділом 9 кредитного договору.

Так, у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобовязався сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми.

Разом з тим, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Кредитний договір №08/КС-07 від 21.12.2007 року та договори від 28.03.2008 року, 23.04.2008 року, 27.02.2009 року, 01.02.2011 року про внесення змін до кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року підписані сторонами та скріплені печатками юридичних осіб - сторін договору.

Слід зазначити, що дійсність наведеного кредитного договору та договорів про внесення до нього змін досліджувалась під час розгляду справи господарського суду Львівської області №5015/4895/11 за позовом ПП «Флора-С» до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання недійсними кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року, договорів б/н від: 24.01.2008 року, 28.03.2008 року, 28.03.2008 року, 23.04.2008 року, 23.04.2008 року, 24.04.2008 року, 24.07.2008 року, 25.12.2008 року, 25.12.2008 року, 27.02.2009 року, 30.06.2009 року, 30.09.2009 року, 01.04.2010 року, 01.02.2011 року про внесення змін до кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року та додаткового договору від 26.02.2010 року до кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року.

Так, рішенням господарського суду Львівської області від 14.05.2014 року у справі №5015/4895/11 позов задоволено: суд визнав недійсними наведені вище договори та вирішив застосувати наслідки недійсності кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року.

Однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року по справі №5015/4895/11 рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2014 року скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ПП «Флора-С» до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання недійсними вказаних вище договорів.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2014 року у справі №5015/4895/11 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року залишено без змін.

Місцевим господарським судом у справі №5015/4895/11 призначалась судова-почеркознавча експертиза. З висновку експертизи №370 від 28.02.2012 року вбачається, що «підписи від імені Сорокіної Р.С., розташовані в графі «Голова зборів» на протоколах Зборів власників ПП «Флора-С» №2 від 18.12.2007 року, №3 від 28.03.2008 року, виконані не Сорокіною Р.С., а іншою особою з ретельним наслідуванням справжніх підписів Сорокіної Р.С. Підпис від імені Сорокіної Р.С., розташований в графі «Голова зборів» на протоколі зборів власників ПП «Флора-С» №2 від 10.03.2008 року, виконаний не Сорокіною Р.С., а іншою з наслідуванням справжніх підписів Сорокіної Р.С.

Рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд мотивував відсутністю згоди засновника ПП «Флора-С» на укладення кредитного договору, змін до нього та додаткової угоди, що встановлено рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 16.10.2013 року у справі №2/463/186/13).

Однак, суди апеляційної та касаційної інстанції, встановивши, що ПП «Флора-С» виконувало свої зобов'язання за кредитним договором №08/КС-07 від 21.12.2007 року з моменту його підписання до березня 2011 року (погашало тіло кредиту, сплачувало відсотки та пеню), що підтверджується виписками по особових рахунках ПП «Флора-С», що свідчить про наступне схвалення правочину, а також враховуючи, що зміни в кредитний договір щодо продовження терміну його дії (протоколи зборів власників ПП «Флора-С» №4 від 21.09.2009 року та №2 від 15.12.2010 року), укладені повноважною на це особою - директором зі згоди зборів власників підприємства, і ці рішення не оспорювались в суді, дійшли висновку, що ПП «Флора-С» не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав, в розумінні ст.203 ЦК України та ст.215 ЦК України, для визнання недійсними кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року та договорів про внесення змін до нього.

З огляду на наведене, кредитний договір №08/КС-07 від 21.12.2007 року та договори про внесення змін до нього, на підставі яких Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» заявило до стягнення з ПП «Флора-С» заборгованість в розмірі 605832,24 грн., на даний момент не визнані судом недійсними.

Позивач надав відповідачу кредитні кошти, передбачені кредитним договором (зі змінами), що підтверджується виписками по особовому рахунку №2063100184001 за період з 24 грудня 2007 року по 18 квітня 2011 року, тим самим своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед позичальником згідно з кредитним договором.

Проте, відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконав, у зв'язку з чим, ПАТ «Банк «Київська Русь» звернулось до суду з позовом про стягнення на користь останнього з ПП «Флора-С» заборгованість по кредитному договору (станом на 25.04.2011 року) в розмірі 605832,24 грн., з яких: 580000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 6283,33 грн. - строкова заборгованість по платі за кредит (процентах); 19368,05 грн. - прострочена заборгованість по платі за кредит (процентах): в тому числі 12520,83 грн. - за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року та 6847,22 грн. - за період з 01.04.2011 року по 17.04.2011 року; 180,86 грн. - пені за порушення строків сплати плати за кредит (процентів).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Поряд з цим, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктами 9.1, 9.2 кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язався сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми. У разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача 605832,24 грн., з яких: 580000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 6283,33 грн. - строкова заборгованість по платі за кредит (процентах); 19368,05 грн. - прострочена заборгованість по платі за кредит (процентах): в тому числі 12520,83 грн. - за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року та 6847,22 грн. - за період з 01.04.2011 року по 17.04.2011 року; 180,86 грн. - пені за порушення строків сплати плати за кредит (процентів).

В апеляційній скарзі, як на підставу для скасування рішення місцевого господарського суду, скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що ухвали та рішення господарського суду Львівської області у даній справі на його адресу не надходили. З приводу наведеного, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду Львівської області від 29.04.2011 року про порушення провадження у справі №5015/2396/11 надіслана сторонам 29.04.2011 року, в тому числі і відповідачу - ПП «Флора-С» на адресу: 79005, м. Львів, вул. Романчука, 6/1.

Слід зазначити, що з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що міститься у матеріалах справи, вбачається, що місцезнаходження ПП «Флора-С» є: 79005, м. Львів, вул. Романчука, 6/1 (арк. справи 60).

В матеріалах справи міститься повернутий підприємством звязку конверт з поштовим відправленням (ухвалою суду від 29.04.2011 року) з відміткою на довідці Укрпошти - «вибули» (арк. арк. справи 50, 51).

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Отже, з наведеного вище вбачається, що скаржник був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань в господарському суді Львівської області, відтак, процесуальних підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 року по справі №5015/2396/11 немає.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 року по справі №5015/2396/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Флора-С» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №5015/2396/11 повернути до господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 14.02.2015 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

Бонк Т.Б.