Постанова

від 09.02.2015 по справі 904/4917/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2015 року Справа № 904/4917/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів : Кузнецова В.О., Науменка І.М.

Секретар: Петровська А.В.

Учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", м. Київ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року

у справі № 904/4917/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Юкас", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року у справі № 904/4917/14 (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено звіт про оплату основної винагороди та відшкодування витрат ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Юкас" голови ліквідаційної комісії Польянова Є.О. Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Юкас". Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Юкас", м. Дніпропетровськ. Згідно пункту 5 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвалено вважати погашеними вимоги: Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області на суму 39 538,92 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", м. Київ на суму 18 606 918,15 грн.; Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ на суму 420 000,00 грн. Припинено повноваження ліквідатора у справі голови ліквідаційної комісії Польянова Євгена Олександровича. Припинено провадження у справі.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (в подальшому - ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 23.12.2014 року у справі № 904/4917/14 та відмовити ліквідатору Польянову Є.О. у задоволенні клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було досліджено на яке саме майно боржника зареєстрована іпотека, ким вона накладена та чому не була знята, оскільки ліквідатор наполягав, що жодного майна у боржника немає;

- судом першої інстанції проігноровано факт звернення ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" з апеляційною скаргою на ухвалу від 21.10.2014 року;

- господарським судом не взято до уваги той факт, що господарським судом Дніпропетровської області в даний час розглядається справа за позовом ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" до ТОВ "ТГ "Юкас" та Компанії "Парсівал Бізнес Лімітед" про визнання недійним Договору купівлі-продажу предмету іпотеки згідно Іпотечного договору № 15Zквіп-05 від 01.04.2005 року;

- ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" не повідомлялось про проведені ліквідатором заходи щодо виявлення незаконно відчуженого майна боржника, яке перебуває у ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" в іпотеці. Ліквідатором жодного разу не було направлено на адресу ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" звіт про проведену роботу та копія звіту, поданого до суду для затвердження;

- ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" не було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання 23.12.2014 року;

- вирішення питання щодо оплати послуг ліквідатора є передчасним, оскільки така оплата повинна встановлюватись на загальних зборах кредиторів, а також з урахуванням наданих звітів про проведену роботу з підтверджуючими документами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.02.2015 року.

09.02.2015 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника ТОВ "ІК "ІФГ Капітал".

Учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, які про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка учасників провадження у справі не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у відсутності вказаних учасників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2014 року прийнято до розгляду в підготовчому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Юкас", м. Дніпропетровськ про порушення провадження у справі про банкрутство (т. 1, а. с. 1-2).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Юкас", м. Дніпропетровськ з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 22.07.2014 року (т. 1, а. с. 119-121).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Юкас", м. Дніпропетровськ визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці (до 22.11.2014 року). Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Польянова Євгена Олександровича, якого зобов'язано вчинити певні дії (т. 1, а. с. 125-130).

23.07.2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення № 6487 про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури (т. 1, а. с. 132-134).

Ухвалою від 21.10.2014 року господарський суд Дніпропетровської області (грошові вимоги т. 1, а. с. 245-247), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року (грошові вимоги т. 2, а. с. 42-44) визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" до боржника у сумі 18 605 700,15 грн., з віднесенням до 4 черги задоволення та судовий збір у сумі 1 218,00 грн. з віднесенням до 1 черги задоволення вимог кредиторів, решту вимог відхилено.

Іншою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами наступних кредиторів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", м. Київ на суму 1 218,00 грн. (1 черга задоволення), 18 605 700,15 грн. (4 черга задоволення); Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області на суму 39 538,92 грн. (3 черга задоволення); Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ на суму 420 000,00 грн. (6 черга задоволення) (т. 1, а. с. 192-193).

29.10.2014 року ліквідатором подано на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута (т. 1, а. с. 194-251; т. 2, а. с. 20).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року призначено розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на 11.11.2014 року (т. 2, а. с. 21).

11.11.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звернулось до господарського суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату та зобов'язання ліквідатора Польянова Є.О. направити на адресу ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звіт про проведену роботу з підтверджуючими документами (т. 2, а. с. 26-27).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2014 року призначено розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на 23.12.2014 року. Продовжено повноваження ліквідатора у справі голови ліквідаційної комісії Польянова Є.О. до 23.12.2014 року. Зобов'язано ліквідатора Польянова Є.О. у строк до 23.12.2014 року направити до господарського суду Дніпропетровської області відповідь на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (т. 2, а. с. 37-38).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року затверджено звіт про оплату основної винагороди та відшкодування витрат ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Юкас" голови ліквідаційної комісії Польянова Є.О. Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Юкас". Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Юкас", м. Дніпропетровськ. Згідно пункту 5 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвалено вважати погашеними вимоги: Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області на суму 39 538,92 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", м. Київ на суму 18 606 918,15 грн.; Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ на суму 420 000,00 грн. Припинено повноваження ліквідатора у справі голови ліквідаційної комісії Польянова Євгена Олександровича. Припинено провадження у справі (т. 2, а. с. 40-44).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесення судом першої інстанції ухвали від 23.12.2014 року, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 2 статті 41 Закону встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його зберігання; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом тощо.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню тощо. Про час та місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство. В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Однак, такий висновок суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Слід звернути увагу, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно із нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми, а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що звіт ліквідатора не був повно, всебічно та в установленому законом порядку розглянутий судом першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року призначено розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на 11.11.2014 року (т. 2, а. с. 21). Проте, 11.11.2014 року судове засідання у справі № 904/4917/14 не проводилось, оскільки матеріали справи були направлені до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2014 року (п'ятниця) призначено розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на 23.12.2014 року (вівторок). (т. 2, а. с. 37-38).

Нормами статті 64 ГПК України передбачено порядок надіслання ухвали суду про порушення провадження у справі за повідомленою сторонами поштовою адресою, а у разі ненадання відповідної інформації за адресою місцезнаходження сторін.

Згідно із статтею 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону про час та місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів.

Слід звернути увагу, що у відповідності до пункту 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення (судового акту) місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Матеріали справи свідчать, що ухвалу господарського суду від 19.12.2014 року про призначення розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на 23.12.2014 року було фактично направлено учасникам провадження у справі лише 22.12.2014 року та 23.12.2014 року (т. 2, 45-48, 57). В зв'язку з цим ухвала була отримана учасниками провадження у справі після проведення судового засідання 23.12.2014 року. Так, зокрема, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2, а. с. 57) ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" отримало вищезазначену ухвалу 25.12.2014 року. Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2, а. с. 46) вбачається, що Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська отримала 24.12.2014 року ухвалу господарського суду від 19.12.2014 року. Отже, в порушення вимог статті 46 Закону учасники провадження у справі не були завчасно та належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, на якому було винесено оскаржувану ухвалу.

Відповідно до вимог статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є у тому числі порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

За наведених обставин у апеляційного господарського суду існують правові підстави для скасування ухвали суду від 23.12.2014 року, що винесена з порушенням норм процесуального права.

Слід звернути увагу, що 11.11.2014 року кредитор - ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" звернулось до господарського суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату та зобов'язання ліквідатора Польянова Є.О. направити на адресу ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" звіт про проведену роботу з підтверджуючими документами (т. 2, а. с. 26-27).

Клопотання кредитора було мотивовано тим, що розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є передчасним та таким, що не відповідає статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки станом на 05.11.2014 року від ліквідатора до кредитора не надходило жодних повідомлень про скликання зборів кредиторів та формування комітету кредиторів. Також, кредитор зазначив про те, що йому не відомо про проведену ліквідатором роботу щодо виявлення та витребування у незаконних власників нерухомого майна, в тому числі і заставного майна ТОВ "ІК "ІФГ Капітал".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2014 року зобов'язано ліквідатора Польянова Є.О. у строк до 23.12.2014 року направити до господарського суду Дніпропетровської області відповідь на клопотання ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" (т. 2, а. с. 37-38).

Із змісту оскаржуваної ухвали від 23.12.2014 року взагалі не вбачається, що місцевим господарським судом з'ясовувалось питання щодо виконання ліквідатором вимог ухвали суду від 19.12.2014 року про направлення кредитору ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" відповіді на його клопотання.

Відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. Водночас, в пункті 10 зазначеної Постанови вказано про те, що результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову, відстрочку або розстрочку виконання рішення.

У відповідності із частиною першою статті 46 Закону звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Згідно з пунктом 36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 року "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VІ)" (з наступними змінами і доповненнями) залежно від кількості кредиторів та/або значних майнових активів боржника, що ліквідується власником, у справі про банкрутство можуть бути створені представницькі органи кредиторів за рішенням господарського суду.

Матеріали справи свідчать, що комітет кредиторів у даній справі не створювався, тому при вирішенні питання про затвердження ліквідаційного балансу місцевий господарський суд обов'язково повинен був в засіданні суду заслухати думку кредиторів стосовно поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу.

Крім наведених обставин, також, необхідно зазначити, що ліквідатор в процесі ліквідаційної процедури не надав доказів здійснення належних заходів по виявленню майнових активів банкрута.

Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 25149523 від 05.08.2014 року до Реєстру прав власності на нерухоме майно 31.08.2011 року внесено запис про те, що нежитлова будівля за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Верхня, буд. 44 зареєстрована за Компанією "Парсівал Бізнес Лімітед" на підставі договору купівлі-продажу ВРЛ № 764312 від 27.07.2011 року, зареєстрованого за № 2790 та посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 180-182).

Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 904/5839/14 за позовом ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" до ТОВ "ТГ "Юкас" та Компанії "Парсівал Бізнес Лімітед" про визнання недійсним договору купівлі-продажу предмету іпотеки згідно Іпотечного договору № 15/Zквіп-05 від 01.04.2005 року. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2014 року у зазначеній справі відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 17.03.2015 року (т. 2, а. с. 84-85). Таким чином, на час затвердження ліквідаційного балансу справа № 904/5839/14 про визнання недійсним договору купівлі-продажу предмету іпотеки згідно Іпотечного договору № 15/Zквіп-05 від 01.04.2005 року ще не була розглянута. Проте, результат її розгляду має істотне значення для розгляду даної справи про банкрутство.

Крім цього, необхідно зауважити, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 25149523 від 05.08.2014 року до Державного реєстру іпотек внесено записи про іпотеку на нежитлову будівлю за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Верхня, буд. 2, іпотекодавцем, якої є боржник , а також арешт нерухомого майна (т. 1, а. с. 180-182). Проте, із звіту ліквідатора вбачається, що у боржника немає в іпотеці та відсутнє будь-яке нерухоме майно. Місцевий господарський суд на зазначені обставини уваги не звернув.

Стосовно затвердженого місцевим господарським судом звіту про оплату основної винагороди та відшкодування витрат ліквідатора колегія суддів апеляційної інстанції враховує наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 29.10.2014 року ліквідатором подано до господарського суду Дніпропетровської області звіт про оплату основної винагороди та відшкодування витрат ліквідатора № 115-2014 від 24.10.2014 року (т. 1, а. с. 208).

Відповідно до статті 115 Закону арбітражний керуючий (розпорядника майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття ліквідаційної процедури банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора. Витрати арбітражного керуючого, пов'язані із виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних в результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджується ухвалою господарського суду. Ліквідатор щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додатково грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена в установленому порядку.

Із поданого арбітражним керуючим Польяновим Є.О. звіту про оплату основної винагороди та відшкодування витрат ліквідатора вбачається, що розмір основної грошової винагороди ліквідатора складає 1 218 х 4 = 4 872 грн.

Враховуючи, що комітет кредиторів у даній справі не створювався та питання грошової винагороди не розглядалось комітетом кредиторів, місцевий господарський суд мав дослідити розрахунок суми грошової винагороди, період за який вона нарахована, факт виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків у відповідний період, чого не було зроблено.

Слід звернути увагу, що звіт про оплату послуг та відшкодування витрат, який затверджено оскаржуваною ухвалою судом першої інстанції, має містити інформацію про фактичне використання коштів на оплату послуг та понесені арбітражним керуючим витрати, що має бути підтверджено відповідними доказами. Так, в поданому ліквідатором звіті про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора зазначено про те, що ліквідатором було здійснено сплату судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство - 6 090,00 грн. Однак, квитанція № к40/Q/11 від 18.06.2014 року (т. 1, а. с. 7) не містить інформацію, що саме арбітражним керуючим Польяновим Є.О. було сплачено судовий збір за подання заяви про порушення справи про банкрутство. Крім цього, суду не надано доказів наявності правових підстав для сплати Польяновим Є.О. судового збору за власний рахунок.

Таким чином, затвердивши звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора, місцевий господарський суд не з'ясував належним чином відповідних обставин.

Необхідно зауважити, що відповідно до вимог статті 37 Закону господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Як вбачається із матеріалів справи, постановою від 22.07.2014 року місцевий господарський суд відкрив ліквідаційну процедуру відносно боржника строком на чотири місяці (до 22.11.2014 року). Отже, в межах встановленого Законом строку проведення ліквідаційної процедури до 22.07.2014 року ліквідатором можуть бути здійсненні всі необхідні заходи.

Стосовно посилання ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції проігноровано факт звернення ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" з апеляційною скаргою на ухвалу від 21.10.2014 року колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 року грошові вимоги ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" до боржника у сумі 18 605 700,15 грн., з віднесенням до 4 черги задоволення та судовий збір у сумі 1 218,00 грн. з віднесенням до 1 черги задоволення вимог кредиторів, решту вимог відхилено (грошові вимоги т. 1, а. с. 245-247).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року апеляційну скаргу ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 року залишено без задоволенні, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 року залишено без змін (грошові вимоги т. 2, а. с. 42-44). Зазначена постанова в касаційному порядку оскаржена не була.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника та припиняючи провадження у справі, судом першої інстанції належним чином не було досліджено матеріали справи, звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора, не було з'ясовано, чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні дії по пошуку майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси.

За таких обставин, суд передчасно прийняв рішення про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута та звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" підлягає задоволенню. Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року має бути скасована, а справа передана на розгляд до місцевого господарського суду.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (із внесеними до нього доповненнями) у разі скасування судових рішень, які опосередковують рух справи про банкрутство, у тому числі ухвали про припинення провадження у справі, ухвали про відмову в порушенні справи про банкрутство, справа (заява) передається на розгляд (новий розгляд) до відповідного господарського суду в іншому складі суду.

Керуючись статтями 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", м. Київ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року у справі № 904/4917/14 скасувати.

Справу № 904/4917/14 передати до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в іншому складі суду.

Копію постанови направити державному реєстратору Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (49004, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 48) для здійснення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Юкас" (код ЄДРПОУ 32838731).

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.02.2015 року.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко