Постанова

від 10.02.2015 по справі 35/335

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. Справа№ 35/335

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача: Щербатюк К.О.. за дов. № 567 від 31.12.2014 р.

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні апеляційна скарга

Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія

„Київводоканал"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 22.12.2014 р.

у справі № 35/335 (головуючий суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Київенерго"

до Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія

„Київводоканал"

про стягнення 49 552 615, 99 грн.

за заявою Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія

„Київводоканал"

про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва

№35/335 від 19.12.2011

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 р. у справі № 35/335 в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2011 року у справі № 35/335 відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.12.14 р. у справі № 35/335, винести постанову про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 35/335.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а також з причин неоднакового застосування Господарським судом міста Києва норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 р. у справі № 35/335 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 10.02.2015р.

04.02.2015 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшло письмове клопотання про припинення апеляційного провадження, в якому просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 р. у справі № 35/335 припинити .

10.02.2015 р. в судове засідання з'явився уповноважений представник скаржника. Представники позивача у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача.

Представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та просить суд скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.12.14 р. у справі № 35/335, винести постанову про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 35/335.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з копій матеріалів справи, в провадженні судді господарського суду першої інстанції знаходилась справа № 35/335 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 49 552 615,99 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2011 р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2012 р., позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою від 25.06.2014 р. заяву ПАТ "АК "Київводоканал" про відстрочку виконання рішення суду задоволено частково та відстрочено виконання рішення суду до 01.01.2015 р.

16.12.14 р. Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду м Києва із заявою про відстрочку виконання рішення суду, відповідно до якої просить відстрочити виконання рішення суду від 19.12.11 р. у справі № 35/335 строком на 5 років.

В своїй апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" зазначає, що при вирішенні питання про надання відстрочки виконання рішення, господарським судом м. Києва неправильно застосовано положення ст. 121 Господарського процесуального Кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно з п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 р. відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Відповідно до п. 7.2 вказаної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З огляду на вищезазначене, скаржник стверджує, що господарським судом першої інстанції не було взято до уваги те, що окрім виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва у справі №35/335 на виконанні в органах Державної виконавчої служби знаходиться 78 виконавчих проваджень про стягнення з ПАТ "АК "Київводоканал" на користь ПАТ "Київенерго" заборгованості на загальну суму 1 млрд 250 млн грн. При цьому, залишок боргу складають штрафні санкції на суму більше, ніж 165 млн грн. Крім того, сума виконавчого збору за несвоєчасне виконання рішень судів становить майже 110 млн грн. Таким чином, залишок боргу по штрафним санкціям з урахуванням виконавчого збору - близько 275 млн грн.

Також, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" вважає, що поза увагою господарського суду першої інстанції залишено те, що сума боргу, яка присуджена судом до стягнення з ПАТ "АК "Київводоканал", є значною для боржника, який неспроможний одноразово сплатити дану суму в процесі примусового виконання рішення, оскільки існують об'єктивні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення на умовах, визначених в ньому.

Скаржник зазначає, що на теперішній час існує велика заборгованість підприємств житлового господарства перед ПАТ „Київводоканал" за надані послуги з водопостачання та водовідведення, в зв'язку з чим, боржник перебуває в скрутному становищі, що підтверджується звітом про витрати виробничих та фінансові показники діяльності від надання послуг водопостачання та водовідведення ( форма №1с) за 9 місяців 2014 р.

ПАТ „Київводоканал" стверджує, що вживає заходів щодо погашення заборгованості шляхом звернення до суду з позовними заявами про стягнення дебіторської заборгованості. Однак, оскільки боржниками виступають переважно комунальні підприємства, відсоток виконання судових рішень є низьким, навіть в примусовому порядку.

Крім цього, на думку скаржника, господарським судом першої інстанції не враховано те, що ПАТ „Київводоканал" не має законних підстав для відключення водопостачання підприємств-боржників, оскільки відповідно до рішення Київської міської ради від 18.09.2014 р. №149/149 заборонено відключення водопостачання навчальним закладам та установам освіти, закладам охорони здоров'я, соціальної сфери комунальної форми власності та мешканцям житлових будинків (споживачам) міста Києва навіть у разі виникнення заборгованості за спожиті комунальні послуги та енергоносії.

Також, з причин неналежного виконання боржниками своїх зобов'язань ПАТ „Київводоканал" завдають збитки, у зв'язку з чим підприємство не має змоги вчасно проводити розрахунки з постачальниками за енергоносії, реагенти та інші матеріали, необхідні для виконання основних його функцій - безперебійного забезпечення міста Києва якісними послугами з водопостачання та водовідведення. Таким чином, боржник не має змоги сплатити борг найближчим часом з незалежних від нього, об'єктивних причин.

Крім цього скаржник зазначив, що заборгованість перед ПАТ "Київенерго" виникла внаслідок роботи ПАТ "АК "Київводоканал" за соціальними (зниженими) тарифами та, поряд з цим, несвоєчасним і неповним відшкодуванням товариству з державного та місцевого бюджетів коштів з різниці в тарифах.

Таким чином, склалася така ситуація, що заборгованість ПАТ "АК "Київводоканал" перед ПАТ "Київенерго", що виникла через несвоєчасні розрахунки державного та місцевого бюджетів, стягується з урахуванням штрафних санкцій, не зважаючи на те, що розрахунки з погашення заборгованості з різниці між фактичною вартістю послуг із водопостачання та водовідведення та їх собівартістю здійснюються без урахування штрафних санкцій.

В своїй апеляційній скарзі скаржник також зазначає, що стягнення суми боргу з боржника на користь стягувача в примусовому порядку призведе до арешту коштів, що знаходяться на розрахункових рахунках ПАТ "АК "Київводоканал". У зв'язку з цим боржник не матиме змоги повноцінно вести господарську діяльність, що може призвести до зупинення надання послуг з водопостачання та водовідведення та настання значних екологічних наслідків у місті Києві. Крім того, встановлений у рішенні спосіб та порядок виконання рішення господарського суду завдасть шкоди інтересам самого стягувача, оскільки не призведе до повного виконання рішення суду, а лише до зупинки виробництва послуг на підприємстві боржника.

Крім вищезазначеного, ПАТ "АК "Київводоканал" стверджує, що господарським судом першої інстанції не було враховано те, що виконання рішення ускладнено також тією обставиною, що системи водопостачання та водовідведення повністю вичерпали свій термін експлуатації та потребують капітального ремонту або термінової заміни. Наразі крайня амортизаційна зношеність водопровідних мереж, що перебувають на балансі ПАТ "АК "Київводоканал", та чий термін експлуатації вичерпався, становить близько 38 % на загальну протяжність - понад 4 тис. км. Зношеність каналізаційних мереж - 56 % на загальну протяжність близько 3 тис. км. Така зношеність мереж призводить до аварій та надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Так, на каналізаційних колекторах заявника 30.07.2011, 17.01.2012, 10.07.2012, 26.07.2012, 30.07.2012 та 14.08.2012 сталися надзвичайні ситуації техногенного характеру, що підтверджується протоколами Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Для їх ліквідації ПАТ "АК "Київводоканал" вжито заходи щодо усунення причин та наслідків надзвичайних ситуацій, що потребує значних фінансових затрат. Крім того, 10.04.2013 в Бориспільському районі Київської області на муловому полі № 3 площею 106 га Бортницької станції аерації ПАТ "АК "Київводоканал" в результаті інтенсивного танення великої маси снігу та високого підняття ґрунтових вод відбулося перенасичення дамби вологою, що призвело до втрати її стійкісних характеристик.

Для ліквідації аварії необхідні значні фінансові затрати, крім того Бортницька станція аерації потребує капітального ремонту, для чого також потрібна значна сума грошових коштів.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Зважаючи на вищезазначене, необхідно звернути увагу на те, що ПАТ "АК "Київводоканал" вже звертався до господарського суду міста Києва з заявою про відстрочку виконання рішення у справі № 35/335 від 19.12.2011 р.

Таким чином, заява № 644 від 12.06.2014 р. про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2011 р. № 35/335, яка була задоволена ухвалою господарського суду першої інстанції частково від 25.06.2014 р., та заява про надання відстрочки виконання рішення №1649 від 15.12.2014 р., в задоволенні якої було відмовлено ухвалою господарського суду першої інстанції від 22.12.14 р. є подібними.

Мається на увазі те, що в обох вищезазначених заявах про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2011 р. № 35/335 містяться конкретні посилання на одні й ті ж самі ідентичні обставини, що на думку скаржника, ускладнюють та унеможливлюють виконання даного рішення господарського суду першої інстанції, а саме:

- збитковий фінансовий результат від господарської діяльності;

- борг державного та місцевого бюджету по різниці в тарифах;

- аварія на Бортицькій станції аерації тощо.

Проте, варто зауважити, зазначені обставини не виключають відповідальності щодо несвоєчасного погашення заборгованості за рішенням суду та не є тими підставами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому вони не являються винятковими і такими, які передбачені ст. 121 ГПК України та не можуть бути враховані судом, як підстава для відстрочки виконання рішення.

В своєму запереченні № 93/24/5264-1 від 22.12.2014 р. щодо відстрочення виконання рішення суду ПАТ „Київенерго" зазначає, що по першій заяві ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.06.2014 р. № 35/335 надано відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2011 р. № 35/335 до 01.01.2015 р. Однак, виконання рішення з наданою судом відстрочкою так і не було здійснено, навіть частково.

Також, ПАТ „Київенерго" звертає увагу суду на те, що з моменту прийняття Господарським судом м. Києва вищезазначеного рішення, минуло більше 3 років, проте, станом на сьогоднішній день сума для оплати виконання рішення становить 1 534 908, 50 грн.

Крім того, ПАТ "АК "Київводоканал", яке подало заявку про відстрочку виконання рішення, повинно довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. В даному випадку, посилання скаржника на відсутність у нього грошових коштів є необґрунтованим, оскільки ним не надано суду жодних довідок про рух та залишок коштів на всіх відкритих рахунках. Проте, на думку стягувача, ненадання боржником інформації про залишок грошових коштів на всіх відкритих банківський рахунках боржника, свідчить про необґрунтованість посилання на відсутність коштів у ПАТ "АК "Київводоканал".

Також, в апеляційній скарзі ПАТ "АК "Київводоканал" не зазначено жодних гарантій своєчасного та повного виконання рішення суду, а вказано лише те, що боржник має намір здійснити погашення боргу через 5 років, однак, жодної дії, яка б підтверджувала цей намір скаржником не вчинено.

В своєму запереченні № 93/24/5264-1 від 22.12.2014 р. щодо відстрочення виконання рішення суду, ПАТ „Київенерго" акцентує увагу суду на тому, відстрочка сплати заборгованості на 5 років тільки призведе до збільшення втрат стягувача через суттєвий вплив інфляції та значного знецінення заборгованості, визначеної рішенням суду.

Тобто, на даний час примусове виконання рішення Господарського суду є єдиним способом забезпечення його виконання, а тому у ПАТ „Київенерго" є підстави вважати, що задоволення заяви про відстрочку виконання рішення по справі № 35/335 призведе до повної відсутності оплати заборгованості, визнаної рішенням суду, та затягування здійснення виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвала Господарського суду міста Києва № 35/335 від 22.12.2014 р. про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2011 р. у справі № 35/335.

Таким чином, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши надані докази, врахувавши можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк та стягувача при затримці виконання рішення, суд дійшов до висновку, що скаржником не доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому подана Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 р. у справі № 35/335 про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2011 у справі № 35/335 задоволенню не підлягає.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з додержанням норм законодавства, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги чи скасування ухвали про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 22.12.2014 р. у справі № 35/335 у суду не вбачається.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 р. у справі № 35/335 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія

„Київводоканал" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 р. у справі № 35/335 - без змін.

2. Матеріали справи № 35/335 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

М.М. Новіков