Рішення

від 11.02.2015 по справі 910/28550/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015Справа №910/28550/14 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУШІ ХАУС УКРАЇНА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «ЕВРОСПІРІТ»

про стягнення заборгованості в розмірі 149 727 грн. 43 коп.

Представники:

від Позивача : Романюк Ж.С. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з»явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СУШІ ХАУС УКРАЇНА» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «ЕВРОСПІРІТ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 149 727 грн. 43 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 12.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СУШІ ХАУС УКРАЇНА» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК «ЕВРОСПІРІТ» (Покупець) було укладено Договір поставки №87/2009, відповідно до умов якого Постачальник зобов»язався поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець, вивчивши прайс - лист Постачальника, зобов»язався замовити, прийняти у власність та вчасно та повністю оплатити Товар згідно з цим Договором. Як зазначає Позивач, на виконання Договору поставки №87/2009 від 12.02.2009 року він поставив, а Відповідач в свою чергу отримав вказаний Товар, що підтверджується видатковими накладними, проте Відповідачем не була здійснена у повному обсязі оплата за вказаний Товар. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «СУШІ ХАУС УКРАЇНА» в розмірі 98 000 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «ЕВРОСПІРІТ» пеню у розмірі 44 727 грн. 42 коп. та штраф у розмірі 7 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2014 р. порушено провадження у справі № 910/28550/14, судове засідання призначено на 21.01.2015 р.

21.01.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 23.12.2014 року не виконав.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про відсутність аналогічного спору на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 23.12.2014 року.

Суд, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача надати належним чином оформлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "ЕВРОСПІРІТ";

2) Відповідача надати докази на підтвердження часткової оплати заборгованості за Договором №87/2009 від 12.02.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року відкладено розгляд справи на 11.02.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням Відповідачем вимог ухвали суду про порушення провадження по справі, витребуванням додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 11 лютого 2015 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту, оскільки за вказаною адресою станом на 28.01.2015 року підприємство не значиться.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "ЕВРОСПІРІТ" є 03127, м.Київ, ПРОСПЕКТ 40-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ, будинок 120, корпус 1.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/28550/14 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "ЕВРОСПІРІТ", зазначену на веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр».

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 11 лютого 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

12.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СУШІ ХАУС УКРАЇНА» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК «ЕВРОСПІРІТ» (Покупець) було укладено Договір поставки №87/2009, відповідно до умов якого Постачальник зобов»язався поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець, вивчивши прайс - лист Постачальника, зобов»язався замовити, прийняти у власність та вчасно та повністю оплатити Товар згідно з цим Договором.

Відповідно до п.2.1 Договору Товар поставляється Постачальником відповідно до Заявки Покупця. Покупець направляє Постачальнику Заявку за допомогою засобів зв»язку (по телефону, в усній формі або факсом), не пізніше, ніж за 2 (два) календарних дні до дати бажаної поставки Товару. Заявка Покупця підлягає погодженню з постачальником. В ході погодження Сторони мають право вносити зміни в текст Заявки. Тільки погоджена Заявка Покупця приймається до виконання Постачальником.

Згідно з п.2.2 Договору поставка Товару оформлюється видатковою накладною, яка є невід»ємною частиною цього Договору. В накладній зазначаються: дата поставки, асортимент, кількість та ціна Товару, а також загальна сума, що підлягає оплаті Покупцем за поставлений Товар.

З моменту підписання накладної представниками обох Сторін, поставка Товару вважається такою, що відбулась належним чином, Товар вважається таким, що прийнятий Покупцем по кількості і якості, а право власності на Товар і ризики випадкового знищення чи випадкового пошкодження Товару, такими, що перейшли від Постачальника до Покупця. (п.2.4 Договору)

Пунктом 2.11 Договору передбачено, що датою поставки Товару є дата зазначена в Накладній.

Відповідно до п.3.1 Договору Покупець зобов»язався повністю оплатити загальну суму кожної окремої Накладної не пізніше, ніж через 7 (сім) календарних днів з моменту поставки Товару. Незалежно від призначення платежу Покупець, у першу чергу оплачує Товар, що поставлений йому раніше (Товар поставлений по наступній накладній оплачується Покупцем лише після повної оплати загальної суми вартості Товару, поставленого за попередньою накладною).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строку оплати Товару (п.3.1 цього Договору), Постачальник має право стягнути з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення і до дати повної оплати.

Згідно з п.5.3 Договору у випадку порушення Покупцем строку оплати Товару (п.3.1 цього Договору), більше ніж на 30 календарних днів, Постачальник має право стягнути з Покупця штраф у розмірі 1000 грн. 00 коп. за кожний випадок відповідного прострочення платежу.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2009 року. Але цей Договір вважається Сторонами таким, що продовжений на невизначений строк, якщо жодна із Сторін, за 30 календарних днів до дати припинення дії цього Договору, не повідомила іншу Сторону про своє бажання припинити дію цього Договору. (п.9.1 Договору)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на виконання Договору поставки №87/2009 від 12.02.2009 року він поставив, а Відповідач в свою чергу отримав вказаний Товар, що підтверджується видатковими накладними, проте Відповідачем не була здійснена у повному обсязі оплата за вказаний Товар. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «СУШІ ХАУС УКРАЇНА» в розмірі 98 000 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «ЕВРОСПІРІТ» пеню у розмірі 44 727 грн. 42 коп. та штраф у розмірі 7 000 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СУШІ ХАУС УКРАЇНА» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №87/2009 від 12.02.2009 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №87/2009 від 12.02.2009 року Позивачем було поставлено Покупцю товар, а Покупець в свою чергу прийняв вказаний Товар, що підтверджується відповідними Видатковими накладними №100-08610 від 05.09.2011 р. на суму 18 553 грн. 50 коп., №100-08698 від 06.09.2011 р. на суму 13 818 грн. 52 коп., №100-08296 від 29.08.2011 р. на суму 1 077 грн. 30 коп., №100-08299 від 29.08.2011 р. на суму 555 грн. 76 коп., №100-08254 від 26.08.2011 р. на суму 26 313 грн. 48 коп., №100-08019 від 22.08.2011 р. на суму 8 977 грн. 50 коп., №100-08022 від 22.08.2011 р. на суму 31 400 грн. 75 коп., а загалом на суму в розмірі 100 696 грн. 81 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою Відповідача, про що свідчить підпис Костюченко О.В. та довіреності №220 від 05.09.2011р., №215 від 29.08.2011р., №214 від 26.08.2011 р., №202 від 20.08.2011 р., видані Відповідачем на ім'я Костюченко О.В. на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «СУШІ ХАУС УКРАЇНА» цінностей за рахунками - фактурою.

Як встановлено Судом, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «ЕВРОСПІРІТ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «СУШІ ХАУС УКРАЇНА» за Договором поставки №87/2009 від 12.02.2009 року становить 98 000 грн. 00 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «СУШІ ХАУС УКРАЇНА» в розмірі 98 000 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 98 000 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 30.08.2011 р. по 27.08.2014 р. у розмірі 44 727 грн. 42 коп.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строку оплати Товару (п.3.1 цього Договору), Постачальник має право стягнути з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення і до дати повної оплати.

Отже, сторони з урахуванням ст.ст. 6, 627 ЦК України самостійно визначили, що пеня нараховується у період до дати повної оплати, тобто за весь період прострочення Позичальником виконання зобов'язань, що є встановленням іншого строку (згідно положень п. 6 ст. 232 ГК України) нарахування даного виду неустойки, а тому не обмежується шестимісячним періодом її нарахування.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок пені у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору поставки №87/2009 від 12.02.2009 року за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 30.08.2011 року по 27.08.2014 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня у розмірі 44 678 грн. 56 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 30.08.2011 року по 27.08.2014 року, враховуючи укладення в добровільному порядку, без заперечень та зауважень п.5.2 договору в частині збільшення періоду, за який нараховується пеня.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу відповідно до п. 5.3 договору у розмірі 7 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду України у постановах від 27.04.2012р. № 06/5026/1052/2011, Суд вважає правомірним застосування до відповідача одночасно штрафу та пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України пеня та штраф є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У зв»язку з чим, у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що не суперечить положенням ст. 61 Конституції України і відповідає встановленій статтею 627 Цивільного кодексу України свободі договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов»язковим для всіх судів України. Суди зобов»язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Згідно з п.5.3 Договору у випадку порушення Покупцем строку оплати Товару (п.3.1 цього Договору), більше ніж на 30 календарних днів, Постачальник має право стягнути з Покупця штраф у розмірі 1000 грн. 00 коп. за кожний випадок відповідного прострочення платежу.

За таких підстав, Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 7 000 грн. 00 коп. з урахуванням правової позиції Верховного Суду України щодо застосування до відповідача одночасно штрафу та пені.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «ЕВРОСПІРІТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУШІ ХАУС УКРАЇНА» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 98 000 грн. 00 коп., пеня у розмірі 44 678 грн. 56 коп. та штраф у розмірі 7 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СУШІ ХАУС УКРАЇНА» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «ЕВРОСПІРІТ» (03127, м.Київ, ПРОСПЕКТ 40-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ, будинок 120, корпус 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 25278759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУШІ ХАУС УКРАЇНА» (03170, м.Київ, ВУЛИЦЯ РОМЕНА РОЛАНА, будинок 7, Ідентифікаційний код юридичної особи 36173431) заборгованість у розмірі 98 000 (дев'яносто вісім тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 44 678 (сорок чотири тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп., штраф у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 993 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн. 57 (п'ятдесят сім) коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 лютого 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин