Ухвала

від 02.02.2015 по справі 2а-0770/1948/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 року Справа № 178454/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «ТАРА» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.09.2012р. по справі № 2а-0770/1948/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства «ТАРА» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

11.06.2012 Управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «ТАРА», яким просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 857,34 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року позов задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «ТАРА» на користь управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальній сумі 857,34 грн. (вісімсот п'ятдесят сім гривень тридцять чотири копійки).

Не погодившись із викладеними у вищевказаній постанові суду першої інстанції висновками, відповідач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «ТАРА» зареєстроване в УПФУ в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області і згідно з ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97 -ВР від 26.09.1997 року є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2004 року відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (Закон 1058), є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. УПФУ в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області призначило пенсію громадянину ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі, що вказані у розмірі у витягу із справи.

Статтею 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІ «Про пенсійне забезпечення» (зі змінами та доповненнями) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року № 1461-ІІІ порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме норму, що регулювала дане питання у статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього Закону.

Разом з тим, у відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100- відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У відповідності до вимог статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункти 6.4, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «ТАРА» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.09.2012р. по справі № 2а-0770/1948/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо в суд касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Запотічний І.І.

Ліщинський А.М.