Рішення

від 12.02.2015 по справі 922/5652/14-908/5772/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 20/148/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015 Справа № 922/5652/14-908/5772/14

За позовом Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 63; поштова адреса для судової кореспонденції: 61172, м. Харків, вул. Олександра Зубарєва, буд. 35 "a", кв. 29, тел. (062) 3826794, 3457311, donug@ivcdu.dn.ua)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська промислова група" (86156, Донецька область, м. Макіївка, мікрорайон Зелений, буд. 31, кв. 74, тел. (062) 3215798, 0504477797, 0955789890)

про стягнення суми 2408549,83 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Козаренко Н.Ю. (дов. № 9-155 від 27.11.2014 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2408549,83 грн., який виник за договором поставки № 1214 від 01.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2014 р. справу № 922/5652/14 на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України направлено за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл та справу № 922/5652/14-908/5772/14 призначено до розгляду судді Гандюковій Л.П.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.12.2014 р. матеріали справи № 922/5652/14-908/5772/14 прийняті до розгляду, справі присвоєно номер провадження 20/148/14, справу призначено до розгляду на 15.01.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.02.2015 р.

У судовому засіданні 12.02.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням письмових пояснень, які надійшли до суду 15.01.2015 р. Позовні вимоги мотивовано невиконання відповідачем умов договору поставки № 1214 від 01.11.2013 р. Просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 2408549,83 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 509, 525, 612 ЦК України, ст.ст. 173, 175, 193, 218 ГК України.

Відповідач у судові засідання не з'являвся. Згідно з матеріалами справи місцезнаходженням відповідача є адреса: 86156, Донецька область, м. Макіївка, мікрорайон Зелений, буд. 31, кв. 74. Відповідно до листа Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 01.12.2014 р. № 04-16-1682, з 27.11.2014 р. припинено приймання поштових відправлень на територію Донецької області, зокрема, до міста Макіївка. Телефонний зв'язок з відповідачем був відсутній, про що свідчить акт від 18.12.2014 р., складений працівниками господарського суду. Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (зі змінами внесеними Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. № 01-06/2052/14) інформація про час і місце судового засідання, призначеного на 15.01.2015 р., на 12.02.2015 р. була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет.

Причини неявки в судові засідання відповідач суду не повідомив. Будь-яких письмових заяв, клопотань, в т.ч. відзиву, від відповідача до суду не надійшло.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судових засіданнях, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2013 р. між Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія" (постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська промислова група" (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки № 1214, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (далі - вугілля), по маркованому складу, цінам та в кількості, визначеним у відповідних специфікаціях, які оформлені у вигляді додатків, що є невід'ємною частиною даного договору. Об'єми та строки (періоди) поставок вугілля узгоджуються сторонами шляхом підписання відповідних специфікацій до даного договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору датою поставки (передачі) вугілля (відповідної партії) від постачальника до покупця вважається дата, зазначена в графі 56 залізничної накладної, яка свідчить про приймання вантажу до перевезення. Право власності на вугілля, який постачається по даному договору, переходить до покупця з моменту (дати) поставки вугілля (його частини).

Ціна вугілля (базова договірна) визначається на базисних умовах поставки, передбачених даним договором, та зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору (п. 3.1 договору). Фактична договірна ціна вугілля, поставленого по даному договору, буде розрахована по факту приймання вугілля, з урахуванням умов даного договору (п. 3.2).

У розділі 4 договору сторони обумовили умови та порядок розрахунків. Відповідно до п. 4.1 оплата вугілля здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 40 календарних днів із моменту підписання акта приймання-передачі вугілля, згідно з рахунку, отриманого від постачальника. Інші форми розрахунків можуть визначатися сторонами в додаткових угодах до даного договору.

Фактична вартість вугілля, що постачається, зазначається в рахунках, які виставляються постачальником згідно з п. 2.4 даного договору (п. 4.5).

Додатковою угодою № 1 від 01.12.2013 р. сторонами був змінений пункт 4.1 договору № 1214 та визначено, що розрахунки за вугілля, що постачається, здійснюються покупцем згідно з виставленого рахунку постачальником на протязі 40 календарних днів, однак не раніше підписання відповідного акта приймання-передачі вугілля. Розрахунки здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника. По узгодженню сторін допускаються й інші форми та порядок розрахунків, не заборонені законодавством України.

Згідно з п. 10.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2013 р.) даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2014 р.

Сторонами за договором підписувалися специфікації від 27.12.2013 р., від 03.03.2014 р., від 13.03.2014 р. (додатки №№ 1-3 до договору), якими узгоджувалося найменування вугілля, розмір кусків, вантажовідправник, строки поставки, базова ціна вугілля.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем за умовами договору поставки № 1214 від 01.11.2013 р. та умов специфікацій до договору було поставлено відповідачеві вугільну продукцію: вугілля ОС 0-100, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками юридичних осіб-сторін актами приймання-передачі вугільної продукції, копії яких долучено до матеріалів справи.

Загальна сума поставки вугілля становить 5126202,09 грн.

Відповідно до п. 2.4 договору № 1214 позивач зобов'язався по кожній партії вугілля, на протязі 3 робочих днів із дати поставки, але не пізніше 2-го числа слідуючого місяця, передавати покупцю товаросупровідні документи: залізничні накладні - копії, засвідчені печаткою вантажовідправника; посвідчення про якість - оригінал; рахунок-фактуру - 1 екз.; податкову накладну, виписану під кожен день відвантаження, або вільну податкову накладну разом із реєстром товаротранспортних накладних (залізничних накладних - оригінал - 1 екз.; листа про власність - оригінали; акт приймання-передачі на вугілля, що постачається, із зазначенням дати відвантаження, ваги, номерів залізничних накладних, залізничних вагонів - 2 екз.

Позивач на кожну поставку вугілля виставляв відповідачу рахунок, отримання рахунків відповідачем підтверджується журналом пред'явлення рахунків, копія якого (витяг) долучено до матеріалів справи. В матеріалах справи маються також копії залізничних накладних, посвідчення про якість вугілля.

Між сторонами були підписані угоди про зарахування взаємних вимог від 31.12.2013 р. на суму 1232646,85 грн. (із якої сума 336303,75 грн. була зарахована за договором № 1214 від 01.11.2013 р.), від 28.02.2014 р. на суму 286496,25 грн., від 30.05.2014 р. на суму 1699252,10 грн. Заявою відповідача від 30.05.2014 р. № 0719/2 зараховано зустрічні однорідні вимоги за договором № 1214 на суму 395600,16 грн. Позивач повідомив про зарахування ним зустрічних однорідних вимог за вказаною заявою відповідача листом від 23.06.2014 р. № 2/71. Всього сторонами проведено залік зустрічних однорідних вимог за договором № 1214 на суму 2707652,26 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором № 1214 від 01.11.2013 р. становить суму 2408549,83 грн. (5126202,09 грн. (сума поставки) - 2707652,26 грн. (залік однорідних вимог)).

11.06.2014 р. позивач направив відповідачу грошову вимогу (вих. № 59-ю-2014 від 11.06.2014 р.), відповідно до якої вимагав від останнього сплати на вказаний рахунок заборгованості в сумі 2804149,99 грн., яка виникла за договором № 1214. Отримання відповідачем 23.06.2014 р. вимоги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи. Згідно з письмовими поясненнями позивача, які надійшли до суду 15.01.2015 р., зазначена вимога була пред'явлена без врахування суми зарахування зустрічних однорідних вимог № 0719 від 30.05.2014 р. на суму 395600,16 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем коштів за отриману вугільну продукцію, позивач звернувся до господарського суду з позовом, за яким було порушено провадження у даній справі.

Частиною 2 ст. 15 ГПК України визначено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Місцезнаходженням ТОВ «Донбаська промислова група» (відповідача) є м. Макіївка Донецької області. Відповідно, справа за позовом до ТОВ «Донбаська промислова група» стосовно виконання договору поставки № 1214 від 01.11.2013 р. підсудна господарському суду Донецької області.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 12.08.2014 р. «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції судам.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, здійснюється: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Таким чином, справа за позовом ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» до ТОВ «Донбаська промислова група» про стягнення заборгованості підсудна господарському суду Запорізької області.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує наступне.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно зі ст. 601 ЦК зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, я також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Як було встановлено судом, позивач передав відповідачу вугільну продукцію за умовами договору № 1214 на загальну суму 5126202,09 грн. Відповідач отриману продукцію оплатив не в повному обсязі, заборгованість склала суму 2408549,83 грн.

У пункті 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 роз'яснено, що обов'язок негайного виконання грошового зобов'язання випливає, наприклад, із припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що вугільна продукція за договором № 1214 прийнята відповідачем, акти приймання-передачі підписані сторонами, будь-яких зауважень щодо прийнятої продукції (якості, ваги тощо) відповідачем не висловлено, отже відповідач безпідставно ухиляється від виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманої продукції. Доказів належного виконання зобов'язання за договором (перерахування грошових коштів) відповідач суду не надав, отримання вугільної продукції від позивача за умовами договору № 1214 не заперечив.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення суми 2408549,83 грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська промислова група" (86156, Донецька область, м. Макіївка, мікрорайон Зелений, буд. 31, кв. 74, код ЄДРПОУ 37742007) на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 63, код ЄДРПОУ 33161769) суму основного боргу в розмірі 2408549 (два мільйони чотириста вісім тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 83 коп. з ПДВ за договором № 1214 від 01.11.2013 р., суму 48171 (сорок вісім тисяч сто сімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 17 лютого 2015 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання (складення) у повному обсязі.