Рішення
від 23.01.2015 по справі 752/2716/14-ц
ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І ШЕ Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

Справа № 752/2716/14

Провадження № 2/752/1599/15

23.01.2015 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., за участі секретаря Титоренко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання Україна», за участю третьої особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонопрапорна 42», про усунення перешкод у користуванні спільною сумісною власністю та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

В лютому 2014р.ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до ЗАТ «Науково-виробниче об'єднання Україна» (надалі - відповідач), за участю третьої особи: ОСББ «Червонопрапорна 42», про усунення перешкод у користуванні спільною сумісною власністю та зобов'язання вчинити дії,при цьому пояснив наступне.

04.08.2003р. між ЗАТ «Науково-виробниче об'єднання Україна» як забудовником та ОСОБА_3 як інвестором було укладено Договір інвестування № 57, щодо інвестування останнім у будівництво житлового будинку, а саме: однокімнатної квартири загальною площею 31,8 кв.м. за АДРЕСА_1, із плановим терміном введення будинку в експлуатацію у 4-му кварталі 2003р. В наступному ОСОБА_3 як кредитор за Договором інвестування № 57 відступив право вимоги на користь нового кредитора ОСОБА_1 згідно Договору відступлення права вимоги від 23.02.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрованого у реєстрі за № 308. У зв'язку із наведеним позивач зазначив, що він як інвестор за Договір інвестування № 57 набув право вимоги до відповідача щодо передання у власність квартири АДРЕСА_1. В наступному рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16.01.2007р. по справі № 2-1164/16 було визнано за позивачем право власності на квартиру № НОМЕР_2. При цьому позивачем було зареєстровано право власності на квартиру № НОМЕР_2 у КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» згідно реєстраційного напису від 23.07.2007р. і реєстрованим № 45084, що проставлений на правовстановлюючому документі рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 16.01.2007р. по справі № 2-1164/16. Крім того позивач зазначив, що ним разом з іншими власниками у будинку АДРЕСА_1 було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонопрапорна 42» для обслуговування вказаного будинку, а також вирішено прийняти будинок № НОМЕР_3 на баланс зазначеного ОСББ «Червонопрапорна 42». Однак відповідач ЗАТ «Науково-виробниче об'єднання Україна» не виконало зобов'язання за Договором інвестування № 57 та не ввело в експлуатацію будинок АДРЕСА_1. Крім того позивач зазначив, що відповідач вважає себе балансоутримувачем будинку № НОМЕР_3, через що обмежив доступ позивача до технічного поверху і підвалу наведеного будинку, а також в супереч рішенню власників не передає будинок на баланс ОСББ «Червонопрапорна 42». У зв'язку із наведеним позивач зазначив, що він як власник квартири № 89 має право спільної сумісної власності та безперешкодного користування допоміжнимиприміщенням багатоквартирного будинку № НОМЕР_4, зокрема його технічним і підвальним поверхами. Також позивач пояснив, що згідно прийнятого ним разом з іншими власниками рішення, він має право вимагати від відповідача передання квартири № 89 і будинку № НОМЕР_4 на баланс ОСББ «Червонопрапорна 42». Крім того позивач зазначив, що відповідачу не належить на праві власності жодне приміщення, квартира у будинку № НОМЕР_3 і відповідач не має права сумісної власності на допоміжні приміщенням будинку, а тому відповідач безпідставно не передає зазначений будинок на баланс ОСББ «Червонопрапорна 42». На підставі викладеного позивач просив суд: визначити розмір частки відповідача у спільній сумісній власності будинку № НОМЕР_3; зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні спільною сумісною власністю будинку № НОМЕР_3 в частині використання технічного поверху та підвалу, а також скласти акт готовності об'єкта до експлуатації за встановленою постановою Кабінету міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» формую та передати будинок на баланс третій особі по справі - ОСББ «Червонопрапорна 42».

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги повністю, а в наступному подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні, якою не заперечив проти здійснення судом заочного розгляду справи на підставі наявних доказів.

Відповідач повідомлений про дату та час судового розгляду у порядку ст.74 ЦПК України, повторно не направив свого представника у судове засідання, про поважність причин неявки не повідомив суд, заяву про розгляд справи за своєї відсутності не подав суду.

Представник третьої особи ОСББ «Червонопрапорна 42» у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив, обставини викладені у позові визнав.

Разом з цим ч. 1 ст. 224 ЦПК України визначено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з вищевикладеним суд ухвалив проводити заочний розгляд справи згідно ст. 224 ЦПК України та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши в судовому засіданні наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновків про необхідність задовольнити позов частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.08.2003р. між ЗАТ «Науково-виробниче об'єднання Україна» як забудовником та ОСОБА_3 як інвестором було укладено Договір інвестування № 57, щодо інвестування останнім у будівництво житлового будинку, а саме: однокімнатної квартири загальною площею 31,8 кв.м. за АДРЕСА_1, із плановим терміном введення будинку в експлуатацію у 4-му кварталі 2003р.

Вбачається, що ОСОБА_3 як кредитор за Договором інвестування № 57 відступив право вимоги на користь нового кредитора ОСОБА_1 згідно Договору відступлення права вимоги від 23.02.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрованого у реєстрі за № 308.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Разом з цим, положення Договору інвестування № 57 не містять обмежень щодо проведення зміни кредитора за ним.

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16.01.2007р. по справі № 2-1164/16 за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «НВО «Україна», тертя особа: БТІ у м. Києві, встановлено, що позивач як інвестор здійснив належно фінансування будівництва квартири за Договором інвестування № 57, та визнано право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1.

Положеннямич. 3 ст. 61 ЦПК України унормовано, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позивач як інвестор за Договором інвестування № 57 має право вимоги до відповідача щодо виконання останнім взятих зобов'язань за договором, зокрема стосовно введення будинку в експлуатацію.

Положеннями ч. 2 і 3 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини .

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак в матеріалах справи відсутні докази щодо введення щодо відповідачем в експлуатацію будинку АДРЕСА_1 та виконання свого зобов'язання перед позивачем за Договором інвестування № 57.

Положеннями ст. 610 визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відсутності вини відповідача у порушенні зобов'язання щодо введенняв експлуатацію будинку № НОМЕР_3 та порушенні умов Договором інвестування № 57.

В свою чергу, положеннями ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

При цьому згідно ч. 1 і 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: примусове виконання обов'язку в натурі.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позивач має право вимагати примусового виконання обов'язку відповідача щодо введення в експлуатацію будинку № НОМЕР_3.

Разом з цим згідно п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011р. за № 461, цей Порядок визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Відповідно до п. 3 Порядку, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Згідно п. 11 Порядку, датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Положеннями п. 23. Порядку визначено, що для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідної Інспекції заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката (далі - заява) за формою згідно з додатком 2, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 3.

Таким чином, обов'язок відповідача щодо введення в експлуатацію будинку № НОМЕР_3 включає у себе дії, які мають бути реалізовані відповідачем згідно вимог Порядку, зокрема необхідність оформлення і подання відповідачем акту готовності об'єкта до експлуатації до Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність задовольнити вимогу позивача щодо зобов'язанні відповідача скласти щодо будинку АДРЕСА_1. акт готовності об'єкта до експлуатації за встановленою постановою Кабінету міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» відповідною формую.

Стосовно вимог позивача, щодо зобов'язання відповідача усунути перешкоди позивачу у користуванні допоміжними приміщенням багатоквартирного будинку № НОМЕР_4, - технічним поверхом і підвалом, суд зазначає наступне.

Вбачається, що відповідачем зареєстровано та набуто у приватну власність квартиру АДРЕСА_1, згідно реєстраційного напису КП ««Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 23.07.2007р. за реєстрованим № 45084, проставленогона правовстановлюючому документі рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 16.01.2007р. по справі № 2-1164/1, яким визнано право власності відповідача на відповідну квартиру № 89.

В свою чергу, згідно ч. 2 ст. 3НОМЕР_2 ЦК України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

При цьому згідно абз. 7 ч. 2 ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року за № 2866-III (надалі - Закон № 2866-III), неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2866-III, допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Положеннями Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.04.2005 р. за № 76 унормовано, що допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

При цьому у п. 1.1. резолютивної частини рішення від 02.03.2004 р. за № 4-рп/2004, Конституційний суд України офіційно розтлумачив: «Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.»

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідач як власник квартири має право спільної сумісної власності та безперешкодного користування допоміжними приміщенням багатоквартирного будинку № НОМЕР_4, зокрема його технічним і підвальним поверхами, у зв'язку із чим підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання відповідача усунути перешкоди позивачу у користуванні зазначеними технічним поверхом і підвалом будинку буд. АДРЕСА_1.

Крім того, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача передати будинок № НОМЕР_4 на баланс ОСББ «Червонопрапорна НОМЕР_3», зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 за № 218645 було зареєстровано 26.09.2008р. за адресою: АДРЕСА_1, створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонопрапорна НОМЕР_3», код ЄДРПОУ 36134717.

Вбачається, що згідно Протоколу загальних зборів ОСББ «Червонопрапорна НОМЕР_3» № 10 від 19.12.2010р., позивач разом з іншими власниками у будинку, вирішили шляхом поіменного голосування прийняти будинок № НОМЕР_3 на баланс ОСББ «Червонопрапорна 42».

Разом з цим згідност. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Аналогічне виначено положеннями ч. 1 ст. 317 ЦК України.

Згідно ч. 1 і 2, 3 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

При цьому згідно ст. 11 закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання після набуття статусу юридичної особи може: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс.Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1521, 2. Загальні збори об'єднання вирішують питання про: прийняття житлового комплексу на баланс об'єднання.

Отже, позивач як власник квартири № НОМЕР_3 і співвласник допоміжних приміщень будинку № НОМЕР_3, шляхом прийняття разом з іншими співвласниками у зазначений вище спосібна загальних зборах рішення фактично розпорядився своєю власністю, шляхом визначення балансоутримувача будинку № НОМЕР_3 в особі ОСББ «Червонопрапорна 42».

Положеннями ч. 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що не передання відповідачем будинку № НОМЕР_3 на баланс ОСББ «Червонопрапорна 42» в супереч волі та рішенню позивача як власника, обмежує право останнього на вільне розпорядження своєю власністю.

На підставі викладеного суд приходи до висновку про необхідність зобов'язати відповідача виконати рішення позивача як власника та передати будинок № НОМЕР_3 на баланс ОСББ «Червонопрапорна 42».

Крім того, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволені вимог позивача про визначення розміру частки відповідача у спільній сумісній власності багатоквартирного будинку № НОМЕР_3, зважаючи на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 1 і 3 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Разом з цим суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у відповідача права спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку № НОМЕР_3, щодо якого може визначатися відповідачу частка.

При цьому суд зазначає, що заявляти вимогу про визначення відповідачу частки із спільної сумісної власності може виключно сам відповідач в порядку ст. 372 ЦК України, якщо в останнього наявне таке право та він бажає його припинити шляхом визначення йому розміру чи виділення в натурі частки із спільної сумісної власності, натомість позивачем не надано суду докази на підтвердження його права діяти від імені відповідача та заявляти в інтересах останнього зазначені вимоги, в наслідок чого наведена позовна вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. При цьому згідно квитанції від 19.02.2014р. позивачем було сплачено судовий збір у сумі 121,80 грн., з яких присуджуються і підлягають стягненню на користь позивача із відповідача кошти у сумі 50,0 грн.

Керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215, 224-229 ЦПК України , суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання Україна», за участю третьої особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонопрапорна 42», про усунення перешкод у користуванні спільною сумісною власністю та зобов'язання вчинити дії,- задовольнити частково.

Зобов'язати Закрите акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання Україна» (код ЄДРПОУ 13734583)усунути перешкоди ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у користуванні спільною сумісною власністю багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 у частині використання технічного поверху та підвалу.

Зобов'язати Закрите акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання Україна» (код ЄДРПОУ 13734583) скласти щодо будинку АДРЕСА_1 акт готовності об'єкта до експлуатації за встановленою постановою Кабінету міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» формую.

Зобов'язати Закрите акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання Україна» (код ЄДРПОУ 13734583) передати будинок АДРЕСА_1 на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонопрапорна 42» (код ЄДРНОУ 36134717).

Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання Україна» (код ЄДРПОУ 13734583) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) кошти судових витрат у сумі 50,0 гривень.

Відмовити у задоволені іншої частини позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Зазначена апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Суддя

СудГолосіївський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення23.01.2015
Оприлюднено18.02.2015
Номер документу42730493
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —752/2716/14-ц

Ухвала від 23.01.2019

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Колдіна О. О.

Рішення від 23.01.2015

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Фролов М. О.

Ухвала від 01.10.2014

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Фролов М. О.

Ухвала від 06.08.2014

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Фролов М. О.

Ухвала від 10.07.2014

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Фролов М. О.

Ухвала від 17.06.2014

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Фролов М. О.

Ухвала від 05.03.2014

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Фролов М. О.

Ухвала від 24.02.2014

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Фролов М. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні