Рішення

від 30.01.2015 по справі 336/7784/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/7784/14-ц

Пров. № 2/336/107/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2015 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання трудового договору, звільнення з посади директора, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання трудового договору, звільнення з посади директора, стягнення моральної шкоди.

В позові зазначив, що перебував в трудових відносинах з першим відповідачем з 8 серпня 2013 року, працюючи на посаді директора. 1 березня 2014 року звернувся до одного з засновників товариства - відповідача другого - з заявою про звільнення, підготувавши проект наказу про своє звільнення на підставі ст. 38 КЗпП України, а також клопотання про скликання позачергових загальних зборів та включення до порядку денного питання щодо звільнення з посади директора за власним бажанням. Відповідач, отримавши від позивача зазначені документи, доручив йому скласти проект протоколу позачергових зборів правління товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» від 07.03.2014 року, на порядку денному яких є звільнення позивача з посади директора. В телефонній розмові, яка відбулася 8 березня 2014 року, ОСОБА_2 повідомив позивача про те, що позачергові збори відбулися, а позивача звільнено з посади, про що він має зробити відповідний запис у своїй трудовій книзі. Між тим пізніше з'ясувалося, що відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про звільнення позивача з посади директора не внесені, засновники суб'єкта господарювання, якими є відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ухиляються від надання будь-яких пояснень з цього приводу, не дивлячись на письмові звернення позивача, направлені ним рекомендованою кореспонденцією.

На підставі викладеного позивач просить про розірвання трудового договору, звільнення з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012», а також про солідарне стягнення з відповідачів 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Моральну шкоду позивач пояснює емоційними переживаннями з приводу порушення його права вільно обирати місце роботи і час перебування у трудових відносинах. Психологічних переживань додає вимушене спілкування з представниками контролюючих органів, які звертаються до позивача з вимогами відвідати їх і дати певні пояснення з приводу діяльності товариства з обмеженою відповідальністю, жодними відомостями про яку позивач не володіє з часу свого фактичного волевиявлення про припинення трудових стосунків з відповідачем.

В судове засідання позивач, належним чином повідомлений про час та місце вирішення спору, до суду не з'явився.

Його представник надала суду письмове звернення, яке містить прохання про вирішення справи у її відсутність, вирішення спору на користь її довірителя та згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Представник відповідача - юридичної особи, а також відповідачі - фізичні особи, належним чином повідомлені про час та місце вирішення спору, до суду не з'явилися з невідомих причин. Заперечень проти позову не надали.

За згаданих обставин за згодою представника позивача, висловленою у її письмовій заяві, суд у відповідності до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов до першого відповідача таким, що підлягає частковому задоволенню, і не вбачає підстав для задоволення вимог до відповідачів-фізичних осіб, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийнятий на роботу в ТОВ «Нерухомість Запоріжжя 2012» на посаду директора на підставі наказу № 4 від 15 серпня 2013 року з вказаного часу (а. с. 11). Зазначений наказ виданий на підставі рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» від 08.08.2013 року, втіленого в протоколі загальних зборів учасників № 2 від 08.08.2013 року (а. с. 12). Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.09.2013 року (а. с. 13) керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» зазначений позивач.

Відповідно до ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.

В силу п. п. 5.6, 5.6.1 статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» поточною діяльністю товариства керує директор товариства (виконавчий орган), який призначається рішенням зборів і діє від імені товариства без доручення в межах, встановлених законом і статутом товариства (а. с. 8, зворотний бік).

Згідно із п. 5.2 статуту ТОВ «Нерухомість Запоріжжя 2012» до виняткової компетенції загальних зборів товариства відноситься, зокрема, призначення та відкликання виконавчого органу товариства, головного бухгалтера, голови та членів ревізійної комісії.

За змістом п. 10.1 статуту трудовий колектив товариства складають усі громадяни, які своєю працею приймають участь в його діяльності на підставі трудового договору (контракту, угоди), що регулюють трудові відносини між робітником і товариством.

В силу ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника, а відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Виходячи з наведених положень законодавства директор товариства з обмеженою відповідальністю як одноособовий виконавчий орган товариства є працівником товариства, чиє призначення та відкликання в силу статуту ТОВ «Нерухомість Запоріжжя 2012» відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Вирішуючи позов на користь позивача, суд виходить з того, що його перебування на посаді директора суб'єкта господарювання є втіленням його особистого волевиявлення і він вправі розірвати договір за власним бажанням.

Судом встановлено, що зазначені дії були виконані позивачем, який звернувся до товариства з відповідною заявою і клопотанням про скликання позачергових зборів, до компетенції яких, як зазначено, відноситься питання прийняття на роботу керівника товариства (а. с. 15).

Між тим право позивача на звільнення не реалізоване через відсутність відповідного рішення загальних зборів, тому в силу закону трудовий договір між позивачем та відповідачем не можна вважати припиненим, хоча у його трудовій книзі і наявний запис про звільнення з посади директора ТОВ «Нерухомість Запоріжжя 2012» (а. с. 14).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про органи управління юридичної особи.

Виходячи з викладеного у відсутність рішення загальних зборів товариства у відомостях в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців наявна інформація про те, що позивач обіймає посаду директора товариства.

Оскільки, як встановлено судом, позивач є працівником суб'єкта господарювання, і на правовідносини між цими суб'єктами розповсюджуються правила трудового законодавства, хоча й з особливостями, що встановлені законодавством про господарські товариства і статутом товариства, суд вважає, що належним відповідачем в справі є саме юридична особа, про припинення трудового договору з якою просить позивач.

Відповідно до ст. 237 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи вимоги позову в частині стягнення моральної шкоди, суд знаходить твердження про заподіяння моральних страждань незаконними діями відповідача ґрунтовними, оскільки змушені звернення до органів податкової інспекції, управління статистики, державного реєстратора в інтересах поновлення свого права в позасудовому порядку (а. с. 21, 23, 25) пов'язані з емоційними переживаннями позивача і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Разом з тим, враховуючи засади розумності, справедливості і виваженості, суд вважає, що сума в 10000 грн. у відшкодування моральних страждань є недоведеною, і знаходить за можливе задовольнити позов в цій частині в розмірі 2000 грн., які, на думку суду, є домірними глибині моральних страждань ОСОБА_1, стягнувши їх з відповідача-юридичної особи і не вбачаючи підстав з наведених вище міркувань для покладення цієї відповідальності на фізичних осіб-відповідачів.

При цьому суд враховує, що твердження позивача про емоційні переживання через необхідність для нього з'являтися в контролюючі органи на їхні численні викликі не доведені жодним з доказів, як не зазначені і ініціатори цих викликів.

Відповідно до правил цивільного процесуального законодавства стягненню з товариства на користь позивача підлягає судовий збір, попередньо оплачений ним.

За змістом ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, встановлюється законом.

В силу Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (а. с. 32) вартість ознайомлення з документами при підготовці до складання позову становить 2000 грн., вартість складання позовної заяви - 2000 грн., вартість заяви про забезпечення позову - 500 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат з отримання правової допомоги, суд враховує складність позову та заяви про забезпечення позову, зміст документів, що додані до позову, і вважає, що час, затрачений на ознайомлення з документами, складання позову та заяви про забезпечення позову, не може перевищувати три з половиною години, тому знаходить за необхідне стягнути у відшкодування вартості витрат на правову допомогу суму, кратну зазначеному часу, у розмірі 1705 грн. 20 коп. (40 % від 1218 грн. х 3 години 30 хвилин).

Керуючись ст. ст. 36, 38, 237 1 КЗпП України, ст. 145 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 59, 60, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» задовольнити частково.

Визнати розірваним трудовий договір між товариством з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» і ОСОБА_1 на підставі ст. 38 КЗпП України з 17 березня 2014 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012», ідентифікаційний номер 38461355, 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15, на користь ОСОБА_1 2000 грн. моральної шкоди, 243 грн. 60 коп. судового збору, 1705 грн. 20 коп. витрат на правову допомогу адвоката.

В задоволенні іншої частини вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Запоріжжя 2012» відмовити.

Позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою завою відповідачів, поданою протягом десяти днів після отримання копії.

Суддя О.В. Щаслива