Рішення

від 31.07.2009 по справі 33/201-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/201-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.09р.

Справа № 33/201-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДФУНДАМЕНТ", м. Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ЕЛІТФУНДАМЕНТ", м. Павлоград,  Дніпропетровська область

про стягнення 133 111 грн. 36 коп.

                                                                                                                  Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Стороженко Б.В.., довіреність за вих.. №  48 від 15.12.2008 року

Від відповідача: Шабалін О.П. (директор), наказ про призначення № 01 від 01.02.2008 року 

СУТЬ СПОРУ:

        Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДФУНДАМЕНТ" звернулось з позовом до господарського суду Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ЕЛІТФУНДАМЕНТ" про стягнення 100 114 грн. 00 коп. –основного боргу за договором № 9/08 від 28.08.2008 року, 15 703 грн. 24 коп. –пені, 15 331 грн. 21 коп. –інфляційних втрат, 1 962 грн. 91 коп. –3% річних та витрат по справі.

          В судове засідання 01.07.2009 року з'явилися представники сторін. Представник позивача  підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Представник відповідача  відзив та витребувані документи ухвалою суду від 13.04.2009 р. суду не надав.

          На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

У судовому засіданні 01.07.2009 р.   за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників  сторін, суд, -

                                                                 ВСТАНОВИВ :

        28.08.2008 року між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (підрядник) був укладений договір № 9/08 (далі –Договір).

        Відповідно до умов Договору підрядник передає, а субпідрядник приймає на себе виконання комплексу спеціальних будівельно-монтажних робіт з улаштування буроін'єкційних паль, перебазування техніки та обладнання тралом на об'єкт будівництва по вул.. Госпітальній, 4 в Печерському районі м. Києва, згідно робочої документації.   

Пунктом 1.2. Договору сторони визначили, що строк виконання робіт –п'ятнадцять робочих днів після отримання авансового платежу та проектної документації, підпису акту приймання геодезичної основи та акту передачі ділянки з позначенням розташування інженерних мереж.

        Позивач, зобов'язання по договору виконав, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт №1 за вересень 2008 року та довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2008 року, які підписані повноважним представниками товариств та скріплені печатками.

Відповідно до п.3.1 Договору на протязі 3-х календарних днів після підписання Договору підрядник перераховує на розрахунковий рахунок субпідрядника перший авансовий платіж у розмірі 150 000 грн., на протязі наступних 5-ти календарних днів другий авансовий платіж у розмірі 200 000 грн.

        Відповідач, свої зобов'язання за Договором в частині оплати робіт здійснив частково, сплативши позивачу 290 000  грн. 00 коп.

12.03.2009р. позивач    звернувся до відповідача з претензією за № 7  про сплату заборгованості по договору № 9/08 від 28.08.2008 року, яку  відповідач залишив  без  відповіді і задоволення.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

           Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

        Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

         До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

      Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

  Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

  Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

     Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення  основного боргу у розмірі   100 114 грн. 00 коп.  доведені і підлягають задоволенню.

                Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

                За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

          Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

      Пунктом 6.2.1. Договору передбачено, за несвоєчасну оплату належним чином виконаних будівельно-монтажних робіт, підрядник виплачує субпідряднику пеню, у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який сплачується пеня. Пеня складає 15 703 грн. 24 коп. та підлягає задоволенню.           

        Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором  або законом, інфляційні складають 15 331 грн. 21 коп., 3 %  річні  складають 1 962  грн. 91 коп. та підлягають задоволенню.

        З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають   задоволенню у сумі 100 114 грн. 00 коп. –основного боргу за договором № 9/08 від 28.08.2008 року, 15 703 грн. 24 коп. –пені, 15 331 грн. 21 коп. –інфляційних втрат, 1 962 грн. 91 коп. –3% річних.

       Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

        Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на   відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -                                                                  

ВИРІШИВ:

         Позов задовольнити.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ЕЛІТФУНДАМЕНТ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Ветеринарна, 3-а, код ЄДРПОУ 35527659, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДФУНДАМЕНТ" (03186, м. Київ, бульвар Чоколівський,19, код ЄДРПОУ 35671558

МФО 351005) 100 114 (сто тисяч сто чотирнадцять) грн. 00 коп. –основного боргу, 15 703 (п'ятнадцять тисяч сімсот три) грн. 24 коп. –пені, 15 331 (п'ятнадцять тисяч триста тридцять одна) грн. 21 коп. –інфляційних втрат, 1 962 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) грн. 91 коп. –3% річних, 1 331 грн. 11 коп. –державного мита та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.  00 коп.

          Видати наказ.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

                     І.А. Рудовська

Рішення підписано 31.07.2009 року