Рішення

від 29.07.2009 по справі 34/324 (15/36)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/324 (15/36)

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/324 (15/36)

29.07.09

За позовом          Головного фінансового управління Кіровоградської обласної державної адміністрації м. Кіровограда

до                    Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»

про                    стягнення 528 585,43 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Демчук І.А., заст. нач., дов. №03-03-42/1117 від 19.05.2009;

від відповідача –не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне фінансове управління Кіровоградської обласної державної адміністрації м. Кіровограда (далі –Позивач, або Вкладник) звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»про стягнення 484 900 грн. депозитного вкладу, 43 286,95 грн. процентів, 398,48 грн. штрафних санкцій за договором №3/2008-Д/1 строкового банківського вкладу (депозиту) (далі –Депозитний договір).

02.04.2009 представник Позивача подав заяву про збільшення позовних вимог за №03-03-42/775 від 02.04.2009, яка була прийнята судом, та просив стягнути з Відповідача 1 045 087,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розміщення коштів Вкладника у Банку на строковий банківський вклад (депозит) здійснюється відповідно до Депозитного договору та додаткових угод до нього від 19.04.2008 №1, від 26.06.2008 №2, від 10.10.2008 №3.

Відповідно до укладеного між сторонами Депозитного договору Банк взяв на себе зобов'язання відкрити вкладний рахунок для розміщення та обліку грошових коштів Вкладника, внесених на умовах (сума, строк, процента ставка, період нарахування та сплати процентів, умови дострокового розірвання) що визначаються при внесенні вкладу на вкладний рахунок (про що укладається окремий договір),строком до 1 квітня 2009 року.

Станом на 01.01.2009 Вкладником було розміщено 3 000 000 грн. строкового банківського вкладу, а 13.01.2009 було знято 2 015 100 грн.

Відтак, станом на 14.01.2009 залишок вкладу у Банку склав 984 900 грн.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстава, що у своїй діяльності Банк керується Законом України «Про банки і банківську діяльність»(далі –Законом) та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Постановою Правління Національного банку України «Про призначення в КБ «Надра»тимчасової адміністрації»від 10.02.2009 з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ВАТ КБ «Надра»Національним банком України було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 до 10.08.2009.

Відповідач послався на п.2.4 та п.2 абз.3 Постанов Правління Національного банку України №319 та №413 відповідно та зазначив, що згідно зазначених постанов банки зобов'язані уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками.

Таким чином, Відповідач пояснив, що зважаючи на приписи чинної постанови Правління Національного банку України «413 від 04.12.2008, листа НБУ №22-310/946-17250 від 06.12.2008 підстав для задоволення вимог Позивача щодо дострокового розірвання Депозитного договору у Відповідача були відсутні.

На призначене судове засідання 29.07.2009 представник Відповідача не з'явився.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2008 між сторонами у справі було укладено договір №3/2008-Д про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Вкладний рахунок для розміщення та обліку грошових коштів Вкладника (далі –Вклад) внесених на умовах (сума, строк, процента ставка, період нарахування та сплати процентів, умови дострокового розірвання), що визначаються при внесенні Вкладу на Вкладника рахунок, про що укладається окремий договір.

20.03.2008 між Позивачем та Відповідачем укладено Депозитний договір, відповідно до п.1.1 якого Вкладник перераховує на вкладний рахунок №2546704127703 в філії ВАТ КБ «Надра»Кіровоградське РУ, МФО 323624 (далі –Вкладний рахунок) відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку №3/2008-Д від 19 березня 2008 року, грошові кошти в сумі не менше 500 000 грн. (далі –Вклад).

Пунктом 1.2 Депозитного договору передбачено, що строк Вкладу – 12 місяців +12 днів. Дата повернення Вкладу 1 квітня 2009 року.

19.04.2008 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до Депозитного договору.

26.06.2008 між сторонами підписано додаткову угоду №2 до Депозитного договору.

10.10.2008 між сторонами підписано додаткову угоду №3 до Депозитного договору, якою сторони погодили п.1.3 Депозитного договору викласти в такій редакції: процентна ставка по Вкладу встановлюється:

фіксована на не знижувальний залишок в розмірі 500 000 грн. –19,2 відсотків річних;

на суму понад не знижувального залишку (при умові, що вони знаходяться на вкладному рахунку не менш ніж 14 банківських днів) – 19,2 відсотків річних;

на суму коштів, що перевищує не знижувальний залишок (при умові , що вони знаходяться на вкладному рахунку менше ніж 14 банківських днів) –7відсотків річних.

На виконання умов Депозитного договору Позивачем було перераховано 3 000 000 грн. на відкритий у Банку вкладний рахунок.

Пунктом 2.2 Депозитного договору передбачено, що після закінчення строку Вкладу визначеному в п.1.2 цього Договору, Банк повертає Вкладнику суму Вкладу на рахунок зазначений в п.8 цього договору.

13.01.2009 Вкладник зняв з банківського рахунку 2 015 100 грн. депозитного вкладу.

27.01.2009 Позивач звернувся до філії ВАТ КБ «Надра»Кіровоградського регіонального управління з повідомленням про повернення коштів, та посилаючись на п.3.1.5 депозитного договору просив повернути 30 січня 2009 року кошти в сумі 484,9 грн. з депозитного рахунку №25467041277003 на рахунок обласного бюджету №32620001007001, відкритий в ГУ ДКУ у Кіровоградській області.

18.02.2009, 05.03.200 Позивач звертався до Філії ВАТ КБ «Надра» Кіровоградського регіонального управління та повідомив, що Відповідач, в порушення п.4.4 Депозитного договору нарахованих відсотків за січень не сплатив, повідомлення  про повернення у сумі 484,9 тис. грн. не виконав.

У ході проведення судового засідання 29.07.2009 представник Позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України та повідомив, що у червні 2009 рокуВідповідачем було повернуто Вкладнику 300 000 грн. вкладу, у зв'язку з чим просив суд стягнути з Банку на його користь 684 900 грн. вкладу та 88,30 грн. пені.

Враховуючи той факт, що Позивач зменшив позовні вимоги, має місце нова ціна позову, з якої й вирішується спір.

На підтвердження часткового перерахування Банком 300 000 грн. вкладу Позивач надав виписку з рахунку та довідку про залишкову суму боргу за підписом Першого заступника начальника Головного фінансового управління та Головного економіста відділу бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення за №03-01-28/1693 від 27.07.2009.

Пунктом 3.4.5 Депозитного договору передбачено, що при закінченні строку дії цього договору, а також у випадках його дострокового розірвання, сплата процентів і повернення Вкладу здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок Вкладника зазначений у п.8 цього договору.

За таких обставин позов (з урахуванням уточнюючих вимог) підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Таким чином Депозитний договір за своєю правовою природою належить до договорів банківського вкладу.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором (частина 2 статті 1060 ЦК України).

Як убачається з Депозитного договору, його було укладено на умовах строкового вкладу, до 1 квітня 2009 року.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2).

Аналогічні положення закріплені й у статті 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, згідно з умовами Депозитного договору, Банк повинен був повернути Вкладнику вклад у термін до 1 квітня 2009 року.

Проте, Відповідач всупереч вище вказаним нормам ЦК України та умовам Депозитного договору свого зобов'язання щодо повернення депозитного вкладу не виконав.

В матеріалах справи наявний Акт звірки розрахунків від 19.05.2009, відповідно до якого за даними Позивача сальдо Відповідача становить: 984 900 грн. неповернутого вкладу, 60 407,57 грн. відсотків, 88,3 грн. пені за неперерахування відсотків, а за даними Банку: 984 900 грн. неповернутого вкладу, 44 854,96 грн. за відсотками, 1 482,19 грн. пені за неперерахування відсотків.

Проценти на Вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження Вкладу у Банк, до дня що передує його поверненню Вкладникові або списанню з Вкладного рахунку Вкладника. Проценти нараховуються щомісячно в кожний останній робочий день місяця і в день закінчення дії договору.

Як слідує з матеріалів справи, Відповідач вважає, що наданий Позивачем розрахунок відсотків проведено всупереч п.1.3 додаткової угоди №3 від 10.1.02008 та п.п.3.3, 4.3 Депозитного договору, оскільки частина депозиту 484 900 грн. була списана 30.01.2009 з депозитного рахунку клієнта та направлена на перерахування, а на депозитному рахунку залишилось 500 000 грн. –сума не знижувального залишку.

Позивач пояснив, що дійсно повідомленням від 27.01.2009 №01-01-27/220 просив перерахувати зазначену суму вкладу 484 900 грн., однак, коштів й досі не отримав.

Відповідно до п.4.3 Депозитного договору при розрахунку процентів приймається метод «факт/факт», який полягає у нарахуванні процентів за Вкладом виходячи з фактичної кількості днів перебування Вкладу на зберіганні в Банку і фактичної кількості днів у календарному році.

Пунктом 4.4 Депозитного договору передбачено, що сплата нарахованих процентів за користування Вкладом здійснюється щомісячно, в кожний останній робочий день місяця, шляхом перерахування на бюджетний рахунок, зазначений у п.8 цього договору.

Частиною 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

З матеріалів справи слідує, що суму депозитного вкладу Позивач, як станом на день звернення, так і на момент винесення рішення по суті не повернув.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частинах стягнення з Відповідача заборгованості за депозитом та нарахованих на нього відсотків є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.3 договору №3/2008-Д про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку передбачено, що при несвоєчасному повернені суми Вкладу та нарахованих процентів Банк сплачує Вкладнику пеню за кожний день прострочення від не перерахованої суми в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в цей період.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 88,30 грн. пені за неперерахування відсотків судом визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Заперечення Відповідача на позовну заяву суд не бере до уваги в силу наступного.

Відносини, які виникли між сторонами у справі є цивільно-правовими, а відтак, регулюються нормативними актами цивільного законодавства, зокрема ЦК України.

Частинами 2, 5 статті 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

Таким чином, враховуючи вимоги частини 5 статті 4 ЦК України, акти Національного банку України стають актами цивільного законодавства лише за умов, якщо вони прийняті у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Частиною 1 статті 56 Закону України “Про Національний банк України”передбачено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Як вже зазначалось, частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачений обов'язок банку незалежно від виду вкладу видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Депозитним договором передбачено право позивача на дострокове повернення вкладу.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів»до Державного реєстру включаються чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані в Міністерства юстиції України, нормативні акти Національного банку України, міжнародні договори України.

Відповідно до пункту 5.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12.04.2005 №381/10661), нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку набрання ними чинності.

Постанова Правління Національного банку України № 319 від 11.10.2008 не була зареєстрована у Міністерстві юстиції України, а отже і не набула чинності як нормативно-правовий акт НБУ.

Крім того, постановою Правління Національного банку України «Про окремі питання діяльності банків»№ 413 від  04.12.2008 вищезазначена постанова втратила чинність.

Посилання Відповідача на введений у нього мораторій суд також не бере до уваги в силу наступного.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

Згідно з частиною 4 статті 85 Закону мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Частиною 2 статті 58 закону передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Системний аналіз положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 4, 5 статті 85 Закону дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень частини 2 статті 58 та пункту 2 частини 3 статті 85 вказаного Закону банк звільняється від відповідальності, яка виникає у зв'язку із невиконанням тих зобов'язань на які поширюється дія мораторію, і саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язань Відповідача перед Позивачем за Депозитним договором настав після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на спірні правовідносини не поширюється.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, ідентифікаційний код 20025456, з вкладного рахунку №25467041277003 в філії ВАТ КБ «Надра»Кіровоградське РУ, МФО 323624) на користь Головного фінансового управління Кіровоградської обласної державної адміністрації (25002, Кіровоградська область, м. Кіровоград, площа Кірова, будинок 1, 32615001001001, 32620001007001 в ГУ ДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 02314116) 684 900 (шістсот вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот) грн. депозитного вкладу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Головного фінансового управління Кіровоградської обласної державної адміністрації (25002, Кіровоградська область, м. Кіровоград, площа Кірова, будинок 1, 31417534700001, код 24144695 в ГУ ДКУ в Кіровоградській області) 60 407 (шістдесят тисяч чотириста сім) грн. 57 коп. нарахованих відсотків.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Головного фінансового управління Кіровоградської обласної державної адміністрації (25002, Кіровоградська область, м. Кіровоград, площа Кірова, будинок 1, ідентифікаційний код 02314116) 88 (вісімдесят вісім) грн. 30 коп. пені за неперерахування відсотків.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Держаного бюджету України 7453 (сім тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                         Сташків Р.Б.