Рішення

від 20.07.2009 по справі 50/400

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/400

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/400

20.07.09

За позовом     закритого акціонерного товариства "Артемівський машинобудівний

                        завод ВІСТЕК"

до                     товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім   "Артемівський завод скловиробів"

про                  стягнення 7 988,37 грн.

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача                    не з'явився

Від відповідача         не з'явився

                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги закритого акціонерного товариства "Артемівський машинобудівний  завод ВІСТЕК" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім   "Артемівський завод скловиробів" про стягнення 7 988,37 грн. заборгованості за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором про надання послуг з подачі-уборки вагонів № 903 від 05.12.2005.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.06.2009 порушено провадження у справі № 50/400 та призначено її до розгляду на 24.06.2009.

Представники сторін в судове засідання 24.06.2009 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.  В зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання розгляд справи був відкладений на 20.07.2009.

20.07.2009 в судове засідання представники сторін не з'явились, проте через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без повноважного представника та надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Відповідач в судові засідання 24.06.2009 та 20.07.2009 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2005 між закритим акціонерним товариством "Артемівський машинобудівний  завод ВІСТЕК" (далі - позивач, ветвеволоділець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю  "Торговий дім   "Артемівський завод скловиробів" (далі-відповідач, контрагент за договором)  було укладено договір про надання послуг з подачі-уборки вагонів № 903.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за укладеним договором щодо оплати наданих послуг, чим порушив норми чинного законодавства України .

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався, відповідно до правил технічної експлуатації залізничних колій не загального користування, забезпечити подачу-уборку вагонів залізниці з вантажем, що прибув на адресу відповідача, а також тих вантажів, що відправляються через станцію примикання Артемівськ 1 Донецької залізниці.

Згідно положень розділу 4 договору,  за подачу і уборку вагонів з вантажем контрагента локомотивом ветвеволодільця контрагент сплачує йому вартість послуг  в розмірі 2 (дві) грн. 49 коп. за 1 тону переробленого вантажу. Контрагент зобов'язався  до початку місяця надання послуг здійснити авансовий платіж в розмірі місячної вартості послуг за попередній місяць шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ветвеволодільця, згідно плану перевезення та вагонообігу на потяговому  шляху. Кінцевий розрахунок між сторонами здійснюється щомісячно по фактичним об'ємам перевезення, відповідно до двохсторонньої відомості нарахування суми за послуги до 5 числа наступного за розрахунковим місяця

Як встановлено судом, закрите акціонерне товариство "Артемівський машинобудівний  завод ВІСТЕК" виконало свої зобов'язання за договором, шляхом надання послуг з подачі-уборки вагонів, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг.

за квітень 2007 на загальну суму 16 645,45 грн.,

за травень 2007 на загальну суму 6 297,99 грн.,

за червень 2007 на загальну суму 23 587,68 грн.,

за липень 2007 на загальну суму 5 781,42 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, станом на день звернення з позовом до суду взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконав частково та на момент подачі позову щодо вирішення спору сума основної заборгованості складала 5 597,97 грн.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань. Враховуючи положення договору про надання послуг з подачі-уборки вагонів № 903 від 05.12.2005, наведені норми діючого законодавства й встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем  зобов'язань, що виникли за договором про надання послуг з подачі-уборки вагонів та про їх порушення з боку відповідача в частині повної та своєчасної оплати.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 5 597,97 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором про надання послуг з подачі-уборки вагонів № 903 від 05.12.2005 в сумі 5 597,97 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В положеннях  ст. 610 Цивільного кодексу України зазначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами позивач просить суд стягнути з останнього витрати пов'язані з інфляційними процесами в сумі 2 099,20 грн. та 3 % річних в розмірі 291,20 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових  зобов'язань.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат, 3% річних є законними та обґрунтованими, у зв'язку з тим, що має місце прострочення виконання грошового зобов'язання та підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг з подачі-уборки вагонів № 903 від 05.12.2005 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

  1. Позов задовольнити повністю.

  2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім   "Артемівський завод скловиробів" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29; код ЄДРПОУ 32925559) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь закритого акціонерного товариства "Артемівський машинобудівний  завод ВІСТЕК" (84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Артема, 6,  код ЄДРПОУ 31226457) основний борг в сумі 5 597 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім)грн. 97 коп., 3% річних в сумі 291 (двісті дев'яносто одну)грн. 20коп.; індекс інфляції в розмірі 2 099 (дві тисячі дев'яносто дев'ять)грн. 20 коп.,   витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312(триста дванадцять) грн. 15 коп.  

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                                     Головатюк  Л.Д.

                                                                                                                    Дата підписання рішення 30.07.2009