Рішення

від 08.07.2009 по справі 37/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/275

08.07.09

За позовомПриватного підприємства «ЛУК'ЯНОВ»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАНБУД»

Простягнення 119 435, 84 грн.

                                                                                                   Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача:           Лук'янова  О.Л., дов. № 35 від 22.06.09 р.                                    

Від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНСАНБУД” про стягнення 66 039, 29 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1 196, 55 грн. трьох процентів річних та 52 200 грн. неустойки у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 21/07 від 21.07.2008 р. щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 01.06.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/275 та призначено її розгляд на 22.06.2009 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи № 37/275 на 08.07.09 р.

У судовому засіданні 08.07.09 р. представник позивача повторно підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити та подала коригування суми і обгрунтування позовних вимог в частині стягнення неустойки у вигляді пені.

Представник відповідача у дане судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали від 01.06.09 р. не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                               ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Л'УКЯНОВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНСАНБУД» був укладений договір № 21/07 від 21.07.08 р., відповідно до умов якого продавець передає у володіння, а покупець приймає та здійснює оплату на умовах даного договору за товар (гранітні вироби з вітчизняного та імпортного натурального каменю).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1. договору  21/07 від 21.07.08 р. визначено, що продавець бере на себе зобов'язання після підписання даного договору передати покупцеві товар в тій кількості , асортименті та за цінами, що вказані в специфікаціях та накладних.

Відповідно до п. 2.2. договору № 21/07 від 21.07.08 р. покупець бере на себе зобов'язання прийняти товар від продавця і розрахуватися за нього в терміни і в порядку, що передбачені даним договором.

Згідно з п. 4.1. зазначеного договору, розрахунки за товар здійснюються у національній валюті України, у безготівковому порядку протягом 30 банківських днів після передачі товару покупцю, відповідно до банківських реквізитів продавця, вказаних у даному договорі.

У відповідності до довіреності на отримання матеріальних цінностей  ЯПЖ № 553414 від 06.08.08 р. та накладної № 10 від 07.08.08 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСАНБУД»отримало від Приватного підприємства «ЛУК'ЯНОВ»товар на суму              96 745,80 грн.

Таким чином, оскільки товар на суму 96 745,80 грн. був відвантажений 07.08.08 р., то відповідач зобов'язаний був оплатити його до 19.09.08 р.

Представник позивача пояснив суду, що відповідач поставлений товар оплатив частково, у зв'язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАНБУД»перед Приватним підприємством «ЛУК'ЯНОВ»становить 58 000,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача як основний борг. Також позивач просить стягнути з відповідача 9 572,38 грн. пені, 8 039,29 грн. інфляційних нарахувань та 1 196,55 грн. річних процентів у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що  позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило,  тоді як відповідач за цей товар розрахунок провів не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Приватного підприємства «ЛУК'ЯНОВ»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАНБУД»основного боргу за договором № 21/07 від 21.07.08 р. у розмірі 58 000,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Приватне підприємство «ЛУК'ЯНОВ»просить суд також стягнути з відповідача 8 039,29 грн. інфляційних нарахувань та 1 196,55 грн. річних процентів у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 58 000,00 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню  відповідно 8 039,29 грн. інфляційних нарахувань та   1 196,55 грн. річних процентів за період прострочення виконання зобов'язання з 19.09.08 р. до 27.05.2009 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача 9 572,38 грн. пені за порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.3. договору № 21/07 від 21.07.08 р. встановлено, що в разі, якщо покупець затримує розрахунок за куплений товар більш, ніж на 10 діб, він додатково сплачує продавцю 0,5 % від суми боргу за кожний день його несплати.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань визнаються судом обґрунтованими в розмірі 9 572,38  грн.

Таким чином, позов Приватного підприємства «ЛУК'ЯНОВ»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста  Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАНБУД»(04053, вул. Артема, 21, оф. 406, м. Київ, код ЄДРПОУ 35086757) на користь Приватного підприємства «ЛУК'ЯНОВ»(03048, вул. Кадетський Гай, 11, кв. 53, м. Київ, код ЄДРПОУ 35756678) 58 000 (п'ятдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 9 572 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 38 коп. пені, 8 039 (вісім тисяч тридцять дев'ять) грн. 29 коп. інфляційних нарахувань, 1 196 (одна тисяча сто дев'яносто шість) грн. 55 коп. річних процентів, 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 08 коп. державного мита та 200 (двісті) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.   Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.  Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.