Рішення

від 03.08.2009 по справі 20/186-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/186-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.07.09р.

Справа № 20/186-09

за позовом     Акціонерного товариства закритого типу  спеціалізованого ремонтно-

                         монтажного підприємства «Ліфт»   ,м.Нікополь ,Дніпропетровської

                        області

 до                Комунального підприємства  « Житлово-експлуатаційне господарство »

                       м.Нікополь ,Дніпропетровської області   

про                стягнення  11115,92грн. .             

                                                                                                 Суддя  Пархоменко Н.В.

Представники:

 Від позивача: Корнєв В.П. , юрисконсульт  , довіреність №53 від 06.07.2009р.

Від відповідача: Гапич І.В. юрист, довіреність №410  від 16.07.2009року.

 Суть спору :  

        Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з  Комунального підприємства  « Житлово-експлуатаційне господарство »5937,58 грн.  основний борг , 1217,94грн. - 3% річних, 2269,67грн. інфляційні втрати,  2449,97 грн. пені за договором підряду  № 5   від 03.01.2006року  та судові витрати.

        Відповідач позов визнав у сумі -3178,34 грн. основного боргу, просять відмовити у стягнення пені, оскільки позивачем пропущений строк позовної давності для стягнення пені,  та просять відстрочити виконання рішення суду на два місяці.  

          За згодою представників  сторін   у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд ,-

                                                          ВСТАНОВИВ:

           03 січня  2006р. між  Акціонерним товариством закритого типу  спеціалізованого ремонтно-  монтажним підприємством «Ліфт»  (підрядник) та      Комунальним підприємством  « Житлово-експлуатаційне господарство »(замовник)  був укладений підрядний договір   №5 на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів ( з протоколом розбіжностей ) .     

         Згідно умов договору  замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки виконувати роботи по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника.

          Позивач   виконав роботи за договором  з липня 2006 року по жовтень 2006 року включно на загальну суму –5385,24грн. Виконання позивачем робіт підтверджується Актами виконаних робіт  за цей період, які підписані відповідачем та скріплені печатками підприємства.

         Відповідно до пункту 5.3. договору  відповідач на підставі підписаних актів самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 10-го числа наступного місяця.

        Відповідач роботи сплатив частково борг становить - 5178,34грн. Сторони надали Акт звірки взаємних розрахунків  станом на 30.06.2009 року   за яким борг відповідача за даними позивача складає - 5178,34грн, а за даними відповідача -  3178,34грн. Відповідач доказів погашення боргу на 2000,00грн. не надав ,його представник у судовому засіданні пояснив, що 2000,00грн. були перераховані без призначення платежу, тому позивач зарахував їх за попередній період з чим вони не згодні.  

         Розглянувши заперечення відповідача суд вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідач доказів погашення боргу не надав.

         Борг становить - 5178,34грн

         На день розгляду справи відповідач доказів погашення боргу не надав.

          Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу  України.  

Відповідно  статей  525, 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися  належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно  до пункту 6.1 договору у разі порушення строку оплати за виконані роботи  замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від суми заборгованості за кожний день прострочення.

         Суд вважає що вимоги позивача про стягнення пені задоволенню не підлягають оскільки позивач нарахував пеню за період  з 11.01.2007 року по 11.05.2009 року.

          Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня , коли зобов'язання мало бути виконано, таким чином нарахування пені повинно бути припинено 11.05.2008року.

          Згідно  пункту 1 частини 2 статті  258 Цивільного кодексу України  до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені) застосовується позовна давність   тривалістю один рік. Разом з тим, відповідно до  ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом  лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідач   заявив про застосування позовної давності до цих відносин, отже, отже суд застосовує позовну давність щодо стягнення пені за період з   11.01.2007 року по 11.05.2008 року.  

Відповідно до ст.  625 Цивільного кодексу України, боржник,  який прострочив  виконання  грошового  зобов'язання,  на вимогу  кредитора  зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також три  проценти  річних від простроченої суми, інфляційні втрати становлять  2269,67 грн.  (за період  з січня 2007р. по травень 2009р.) , 3% річних –361,77 грн.  ( за період з 11.01.2007р. по 11.05.2009р.).

        З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі -  5178,34 грн. основного боргу, 2269,67 грн.  інфляційних втрат, та 361,77 грн.  3% річних.

         В решті позову відмовити.

         Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду, суд зазначає наступне:

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право : відстрочити або розстрочити виконання рішення.

        Відповідно до статті 121 ГПК України  при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови .

        Згідно  Роз'яснення  ВАСУ від 12.09.96р.   N 02-5/333  “Про деякі питання практики застосування статті 121  Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки,  розстрочки,  зміни  способу та порядку  виконання  рішення  можуть  бути  конкретні обставини, що ускладнюють   виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.    Проте,  вирішуючи  питання  про відстрочку  чи  розстрочку  виконання  рішення,  зміну  способу  і порядку  виконання  рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні  інтереси  сторін,  їх  фінансовий  стан, ступінь вини відповідача  у  виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці  держави та інші обставини справи.  

  Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, заперечення позивача проти заяви про відстрочку виконання рішення суду ,  суд вважає що заява не підлягає задоволенню, оскільки  відповідач не навів виключних обставин для надання відстрочки, заява відповідача тяжкий фінансовий стан підприємства    не можуть бути підставами для відстрочки виконання рішення.

          Відповідно статті  49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати  розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями  49,    82-84, 116,121 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

                                                               ВИРІШИВ   :

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство » ( 53200, Дніпропетровська область ,м. Нікополь, вул.Шевченко,69,код ЄДРПОУ 30755931 , п/р 2600001003240 в ЗАТ «Агробанк »м. Дніпропетровськ ,МФО 307123  )  на користь  Акціонерного товариства закритого типу  спеціалізованого ремонтно-     монтажного підприємства «Ліфт»    ( 53210, Дніпропетровська область ,м. Нікополь,  вул. Антонова,38 (юридична адреса),  Дніпропетровська область ,м. Нікополь,  вул.  Зої Космодем'янської,10,(поштова адреса) , код ЄДРПОУ 21941333, п/р 26000050214582 у від. «Нікопольська філія »ЗАТ КБ «Приват Банк», МФО 305299 )  -   5178( п'ять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 34коп. основного боргу, 2269( дві тисячі двісті шістдесят дев'ять )грн.67коп.  інфляційних втрат, та 361(триста шістдесят одну )грн.77 коп.  3% річних, 71( сімдесят одну )грн. 66коп. витрат по сплаті державного мита,   219 (двісті дев'ятнадцять )грн. 55коп.   витрат по інформаційно - технічному  забезпеченню процесу.  

         В решті позову  відмовити.

         Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

        Суддя                                                                                        Н.В. Пархоменко

Дата підписання рішення

       29.07.2009р.