Постанова

від 11.02.2015 по справі 916/2912/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 916/2912/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів : Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 року у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" доПриватного підприємства "Фаворит" простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у липні 2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Фаворит" 109 195,56 грн. додаткової плати за скид стічної води з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.10.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Фаворит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" 4 883,30 грн. плати за скид стічної води з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а у решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені судами рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 31.01.2015 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить постанову апеляційної інстанції скасувати повністю, а рішення суду першої інстанції скасувати у частині відмови у задоволені позову, постановивши нове рішення, про задоволення позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Постановляючи про відмову у позові господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з того, що акти відбору проб 13.03.2012 року, 17.07.2012 року, 24.01.2013 року, 24.10.2013 року, 04.03.2014 року не можуть вважатись належним доказом скиду стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, оскільки відбір проб відбувся без участі представника відповідача, у деяких актах не зазначено обсяг відібраних проб, час відбору і доставки проб у лабораторію, термін виконання аналізу.

Проте погодитись з тим, що наведені судами обставини у повній мірі спростовують достовірність наданих позивачем доказів скиду відповідачем стічних вод з концентраціями забруднюючих речовин, що перевищують установлені місцевими правилами норми, не можна.

Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного перегляду справи, взаємовідносини між ТОВ "Інфокс" та ПП "Фаворит" врегульовано договором на послуги водопостачання та водовідведення № 693/3 від 30.07.2014 року, за умовами якого позивач зобов`язався надавати послуги по постачанню питної води на об'єкти відповідача, а також по прийому стічних вод, які скидаються відповідачем у систему комунальної каналізації згідно з дислокацією об'єктів (Додаток № 1), а відповідач - своєчасно оплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатувати та утримувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані згідно з правилами, зазначеними в п. 2.1 цього договору, та чинним законодавством.

Договір діє з 30.07.2005 року до 31.12.2009 року та вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до закінчення місяця після закінчення строку його дії жодна зі сторін не заявить про зміну або припинення його дії (п. 7.3 договору).

За умовами цього договору відповідач зобов`язався виконувати скид стоків, якість яких не повинна перевищувати допустимі концентрації, своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги позивача, зокрема і за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин (п. п. 2.4.2, 4.2.13 договору).

Поряд з цим сторони обумовили, що окрім зазначеного у договорі їх відносини визначаються нормативними актами, якими є і Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 року за № 403/6691.

За цими Правилами водоканали мають право контролювати якість, кількість та режими скиду стічних вод підприємств, здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби) не погоджений з підприємством заздалегіть, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих Правилах приймання, які затверджуються виконавчим органом місцевих рад згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на підставі зазначених вище Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 року № 632 затверджено "Правила приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеса", з якими відповідач ознайомлений, що ним і не оспорюється та підтверджується актом від 17.12.2007 року № 7945-ти.

Відповідно до п. 7 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правил приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеса, відбір проб стічних вод водоканалом здійснюється самостійно, в любий час, зокрема і раптово та не вимагає згоди на це підприємства, участь якого є лише формою контролю за дотриманням порядку відбору проб, а тому відсутність представника підприємства при відборі проб води, чи його відмова від підписання акта відбору проб само по собі не може свідчити про недостовірність обставин, зазначених у акті, складеному представниками водоканалу.

При цьому, за Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеса, обов`язок виділити відповідальну особу для відбору проб та не перешкоджати водоканалу у вчинені цих дій покладається на підприємство. Невиконання цього обов`язку не може ставитись в вину особам, які здійснюють відбір проб.

Крім того, посилаючись на недоліки актів, порушення порядку проведення лабораторних досліджень, суди не зазначали, у якій же мірі це ставить під сумнів результати аналізу стічних вод та не навели правових норм, які б свідчили про порушення порядку відбору проб та їх лабораторного дослідження.

За таких обставин, визнання судом правомірною відмову відповідача від платежів за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин не можна визнати обґрунтованою, а судові рішення у частині відмови у стягненні 104 312,26 грн. таким, що відповідають дійсним обставинам справи, яким дана належна правова оцінка, а тому вони не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з`ясувати обставини справи, дати їм належну правову оцінку і у залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення.

У решті судові рішення відповідають дійсним обставинам справи, яким дана належна правова оцінка і підстави для їх скасування у цій частині відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 08.10.2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 року у частині відмови у стягненні 104 312,26 грн. скасувати, а справу у цій частині направити на новий судовий розгляд у іншому складі суду.

У решті рішення господарського суду Одеської області від 08.10.2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко