Рішення

від 29.07.2009 по справі 28/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/113

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.07.09 р.                                                                                                       Справа № 28/113                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо – комерційна фірма „ІТЕЛЬ”, м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгове підприємство „АНТАРЕС”, м. Донецьк

Про стягнення 28200 грн. 00 коп.

Представники:  

Від позивача: Кулібанін А.А. на підставі довіреності від 05.05.2009р.

Від відповідача: не з'явився.

       СУТЬ СПОРУ:

           Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо – комерційна фірма „ІТЕЛЬ”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгове підприємство „АНТАРЕС”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі  28200 грн. 00 коп.

        В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №24 від 02.02.2009р., видаткову накладну № 43 від 05.02.2009р., довіреність на отримання ТМЦ серія ЯПД №951884 від 05.02.2009р., претензію №11/прет. від 09.06.2009р., податкову накладну №43 від 05.02.2009р.

        Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.07.2009р. було порушено провадження по справі №28/113 та призначено її розгляд на 29.07.2009р.

       Позивач в судовому засіданні  29.07.2009р. підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві. Відповідач в засідання суду 29.07.2009р. не з'явився, але через канцелярію суду надав відзив б/н від 28.07.2009р., в якому визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача у судовому засіданні, господарський суд встановив:

02.02.2009р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо – комерційна фірма „ІТЕЛЬ”, м. Донецьк та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгове підприємство „АНТАРЕС”, м. Донецьк укладений договір №24 (договір), відповідно з яким виконавець (позивач) зобов`язується передати, а замовник (відповідач) прийняти і оплатити товарно-матеріальні цінності  відповідно з його вимогами (п. 1.1. договору).

Передача товарно-матеріальних цінностей здійснюється за реквізитами, вказаними замовником, протягом 10 днів з моменту укладення договору (п.3.1. договору).

Право власності на товар переходить до замовника після підписання його повноважним представником накладної на товар (п.3.2. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.10.2009р.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №24 від 02.02.2009р.

Позивачем на адресу відповідача згідно з видатковою накладною №43 від 05.02.2009р. був поставлений товар на загальну суму 28200 грн. 00 коп.

Факт отримання відповідачем вказаного товару на суму 28200 грн. 00 коп. підтверджується печаткою та підписом уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгове підприємство „АНТАРЕС”, м. Донецьк, на зазначеній видатковій накладній, який діяв на підставі довіреності на отримання ТМЦ серія ЯПД №951884 від 05.02.2009р. В зазначеній довіреності є посилання на договір №24 від 02.02.2009р.

Відповідач у відзиві б/н від 28.07.2009р. підтвердив, що між позивачем  та відповідачем було укладено договір про поставку товару, зазначеного в видатковій накладній №43 від 05.02.2009р., загальною вартістю 28200 грн. 00 коп. Та зазначив, що цей товар був отриманий  відповідачем за довіреністю серія ЯПД №951884 від 05.02.2009р.

Суду також надана  податкова накладна №43 від 05.02.2009р., в якій також є посилання на договір №24 від 02.02.2009р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що поставка здійснювалась саме за договором №24 від 02.02.2009р.

        Відповідно до п. 2.3. договору строк оплати – протягом 10 днів після поставки.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.       

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №11/прет. від 09.06.2009р. (доказом отримання даної претензії відповідачем є відповідна печатка та підпис представника відповідача на претензії з написом „получил 09.06.2009р.”) з вимогою про сплату виниклої заборгованості.

        Таким чином, суд приходить до висновку, що термін розрахунку за поставлений товар на момент подачі позовної заяви (13.07.2009р.) є таким, що настав.

Крім цього, відповідач у відзиві №б/н від 28.07.2009р. також фактично підтвердив про наявність заборгованості перед позивачем  в сумі 28200 грн. 00 коп.

Відповідач у відзиві б/н від 28.07.2009р. визнав позовні вимоги щодо суми заборгованості в розмірі 28200 грн. 00 коп., тобто в повному обсязі.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

        Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості  за поставлений товар в розмірі 28200 грн. 00 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.  

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються між сторонами відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. за №361 “Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ” внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, зокрема, з розглядом господарських справ, цей розмір складає 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. Починаючи з 01.07.2009р. розмір однієї мінімальної заробітної плати становить 630,00грн.

Тобто, на момент подання позовної заяви розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становить 315 грн. 00 коп.

Таким чином, позивач повинен був сплатити 315 грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          До позовної заяви додана квитанція №93 від 26.06.2009р. по сплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312 грн. 50 коп., що не відповідає встановленому законодавством України розміру.

          На підставі зазначеного, з позивача в доход державного бюджету підлягає стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в розмірі 02 грн.  50 коп.

          На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3,  22, 33, 36, 43, 44, 47, 49, 78,   82-85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо – комерційна фірма „ІТЕЛЬ”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгове підприємство „АНТАРЕС”, м. Донецьк, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгове підприємство „АНТАРЕС” (за адресою: вул. Кірова, 90, м.Донецьк, 83037, ЄДРПОУ 35711253, п/р 26005001300009 в ВАТ “Європромбанк”, МФО 377090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо – комерційна фірма „ІТЕЛЬ” (за адресою: вул. Бахметьєва, 46, м.Донецьк, 83117, ЄДРПОУ 35832439, р/р 2600333804901 в АБ „Діамантбанк”, МФО 320854) заборгованість в розмірі 28200 грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 282 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо – комерційна фірма „ІТЕЛЬ” (за адресою: вул. Бахметьєва, 46, м.Донецьк, 83117, ЄДРПОУ 35832439, р/р 2600333804901 в АБ „Діамантбанк”, МФО 320854) на користь Державного бюджету м.Донецька у Ворошиловському районі  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу   в розмірі 02 грн. 50 коп.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 29.07.2009р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя                                                                                                            Курило Г.Є.