Рішення

від 09.02.2015 по справі 910/25951/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2015Справа №910/25951/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец Буд Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджи компані"

про стягнення заборгованості 125 631,18 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Діденко І.Г.

від відповідача: Омаркадієва Е.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец Буд Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджи компані" про стягнення заборгованості у розмірі за договором субпідряду № 20/07-12 СП від 20.07.2012 р. у розмірі 101 500, 80 грн., а також 371, 49 грн. - пеня, 3 % річних у розмірі 5 914, 84 грн., 17 844, 05 грн. - інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/25951/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.12.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджи компані" не отримувало акт технічного приймання водопроводу в експлуатацію, як це передбачено п. 4.4. спірного договору, а відтак - строк оплати вартості послуг за договором № 20/07-12 СП від 20.07.2012 р. не настав.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 р. у даній справі в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребувано від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» докази наявності чи відсутності акту технічного приймання водопроводу від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» відносно прийняття в експлуатацію трьох колодязів на розі вул. Воровського та вул. Ярославів Вал.

У даному судовому засіданні представник позивача подав письмові пояснення по справі, у яких відзначає, що позивачем вчинено дії для отримання витребуваних доказів, однак Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» витребувані судом докази не надано.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 09.02.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спец Буд Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджи компані" укладено договір субпідряду, за мовами якого позивач зобов'язався виконати згідно робочої проектної документації та умов договору роботи по реконструкції 3-х колодязів на розі вул. Воровського та вул. Ярославів Вал з відновленням порушеного благоустрою та підключення до існуючої водопровідної мережі.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору договірна ціна становить приблизно 300 000, 00 грн. Оплата виконаних робіт здійснюється відповідачем на підставі підписаного акту прийому виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про виконані роботи (форма КБ-3) на протязі 3 (трьох) банківських днів від дати їх підписання сторонами.

Договір, відповідно до п. 4.3., вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань за договором.

Згідно з п.4.4. договору датою завершення робіт вважається дата підписання акту здачі-приймання виконаних робіт при умові отримання відповідачем відповідних документів (акта технічного приймання водопроводу ) від Акціонерної компанії «Київводоканал», що дають право експлуатації виконаних робіт, передбачених договором.

Відповідно до п. 5.7. договору за кожен день прострочення оплати робіт відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0, 2 % від суми боргу за кожен день прострочення виконання зобов'язань.

Судом встановлено, що у матеріалах справи міститься акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року на загальну суму 326 400, 80 грн., підписаний 30.11.2012 р. представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб, а також довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад на суму 326 500, 80 грн.

Тож, виходячи з умов договору № 20/07-12 СП від 20.07.2012 р., підписавши акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку вартість виконаних будівельних робіт, відповідач підтвердив факт прийняття робіт, виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Спец Буд Сервіс".

З наявних у справі виписок з банківського рахунку позивача вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджи компані" перераховано на користь позивача 225 000, 00 грн. у якості оплати робіт за договором № 20/07-12 СП від 20.07.2012 р.

12.03.2014 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджи компані" з претензією № 1203 від 12.03.2014 р. про погашення заборгованості за договором № 20/07-12 СП від 20.07.2012 р. у розмірі 101 500, 80 грн. та сплату штрафних санкцій відповідно до договору.

Відомостей щодо надання відповідачем відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання за договором щодо оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Спец Буд Сервіс" робіт, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджи компані" виникла заборгованість у розмірі 101 500, 80 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст.ст. 843, 844 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

У відповідності до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні норми закріплені також і в Господарському кодексу України.

Так, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Вирішуючи даний спір по суті, суд не приймає доводи відповідача стосовно того що строк оплати робіт за договором № 20/07-12 СП від 20.07.2012 р. не настав у зв'язку з ненаданням позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджи компані" акт технічного приймання водопроводу на розі вул. Воровського та вул. Ярославів Вал Акціонерною компанією «Київводоканал», оскільки за умовами договору № 20/07-12 СП від 20.07.2012 р. підставою оплати відповідачем робіт є підписаний сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт.

При цьому, оплата робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджи компані" має бути здійснена протягом 3-х банківських днів з дня підписання вищевказаних документів.

Між тим, суд відзначає, що заперечень стосовно факту виконаних позивачем робіт, а також їх якості відповідачем не наведено.

Тож, виходячи з умов договору № 20/07-12 СП від 20.07.2012 р., а також приписів ст.ст. 3, 520, 629 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний був оплатити виконаній не пізніше 05.12.2012 р.

В той же час, відповідачем не у повному обсязі здійснено оплату робіт за договором договору № 20/07-12 СП від 20.07.2012 р. та, при цьому, не надано доказів на підтвердження наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення заборгованості за договором № 20/07-12 СП від 20.07.2012 р. у розмірі 101 500, 80 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 371, 49 грн. - пені, 3 % річних у розмірі 5 914, 84 грн. та 17 844, 05 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 230, 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В той же час, відповідно до п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п. 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на те, що ст. 625 Цивільного кодексу України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Тож, оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо оплати робіт за договором № 20/07-12 СП від 20.07.2012 р., приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів вжиття ним заходів щодо уникнення прострочення виконання зобов'язань, суд вважає обґрунтованим притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача за період з 06.12.2012 р. (дата виникнення прострочення) до 06.06.2013 р. (дата, визначена позивачем самостійно в межах терміну, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за кожним платежем) розмір пені становить 371, 49 грн.

Водночас, здійснивши власний розрахунок пені з урахуванням обмежень, встановлених Цивільним кодексом України та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та встановлено, що заявлений позивачем до стягнення розмір пені не перевищує розрахунок суду.

За розрахунком позивача за період з 06.12.2012 р. до 14.11.2014 р. розмір 3 % річних становить 5 914, 84 грн., інфляційні втрати - 17 844, 05 грн.

Вищевказаний розрахунок перевірено судом та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених обґрунтувань, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец Буд Сервіс" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджи компані" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів 18/7, код ЄДРПОУ 37242914), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец Буд Сервіс" (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 11, код ЄДРПОУ 37080673) заборгованість у розмірі 101 500, 80 (сто одна тисяча п'ятсот грн. 80 коп.) грн., 371, 49 (триста сімдесят одна грн. 49 коп.) грн. - пені, 3 % річних у розмірі 5 914, 84 (п'ять тисяч дев'ятсот чотиринадцять грн.84 коп.) грн., 17 844, 05 (сімнадцять тисяч вісімсот сорок чотири грн. 05 коп.) грн. - інфляційних втрат та 2 512, 64 (дві тисячі п'ятсот дванадцять грн. 64 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.02.2015 р.

Суддя Пригунова А.Б.