Рішення

від 11.02.2015 по справі 916/4728/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2015 р.Справа № 916/4728/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК";

До відповідача: Приватного підприємства "ЗОЛОТА АРМА";

про стягнення 565668,76 грн.

Головуючий - Волков Р.В.

Судді - Оборотова О.Ю.

Желєзна С.П.

Представники:

Від позивача: Щелкунов О.М. (за довіреністю).

Від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: 24.11.2014р. за вх. №4860/14 Публічне акціонерне товариство "КРЕДОБАНК" (далі - Позивач, банк) звернулось до господарського суду одеської області з позовом до Приватного підприємства "ЗОЛОТА АРМА" (далі - Відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором №19Ю-150813 від 15.08.2013р. у сумі 565668,76 грн., яка складається з 516640,00 грн. заборгованості щодо неповернутої суми кредиту, 43486,42 грн. заборгованості зі сплати процентів, 2353,00 грн. заборгованості щодо сплати комісії, 3189,34 грн. пені.

Представник позивача Щелкунов О.М. у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, в обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №19Ю-150813 від 15.08.2013р. щодо своєчасності повернення кредиту та процентів за кредитом, меморіальний ордер №23775370 від 16.08.2013р., просив суд задовольнити позов.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про поважність причин відсутності не повідомив, витребувані документи не надав, у зв'язку з чим, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними документами.

У зв'язку зі складністю справи, згідно довідки про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 22.01.2015р. на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №66 від 22.01.2015р. справу №916/4728/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Волков Р.В., суддя Оборотова О.Ю., суддя Желєзна С.П.

У судовому засіданні 11.02.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

15.08.2013р. Публічне акціонерне товариство "КРЕДОБАНК" та Приватне підприємство "ЗОЛОТА АРМА" уклали кредитний договір (а.с. 8-18, далі - Договір), відповідно до п.1 якого банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти (далі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ними та комісії.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно Договору позичальникові було видано кредит у розмірі 574000,00 грн. (п.2.1 Договору), що підтверджується меморіальним ордером №23775370 від 16.08.2013р. (а.с.20).

Відповідно до п. 5.1 Договору позичальник зобов'язався повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, що передбачені Договором, але згідно п.2.5 Договору не пізніше 14.08.2018р.

Пунктом 2.3 Договору розмір процентної ставки встановлений як фіксований і становить 20.50 % річних, а згідно п. 4.6 Договору, позичальник має сплачувати проценти щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані.

Також, пп. 2.4.3 п. 2.4 Договору встановлено, що за управління кредитом передбачено сплату комісії у розмірі 861,00 грн. щомісячно.

Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання щодо видачі кредиту виконав у повному обсязі. Однак, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення кредиту, процентів за кредитом та комісії.

Банк, у випадках, передбачених п.2.16 Договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати за платежами за Договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Так, 03.06.2014р. за вих. №345/2014 позивач направив відповідачу повідомлення-вимогу про сплату існуючої заборгованості у строк 10 банківських днів, а у випадку непогашення зазначеної заборгованості у визначений термін відповідно до умов Договору буде звертатися про стягнення заборгованості за Договором до суду (а.с.32), але останній відповіді на вимогу не надав, визначену заборгованість не сплатив.

Але, всупереч умовам Договору, відповідач не повернув у встановлений термін заборгованість за Договором щодо неповернутої суми кредиту, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути суму несплаченого кредиту, що на момент подачі позову становить 516640,00 грн., заборгованість зі сплати процентів у розмірі 43486,42 грн., заборгованість щодо сплати комісії у розмірі 2353,00 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" щодо стягнення заборгованості 516640,00 грн. заборгованості щодо неповернутої суми кредиту, 43486,42 грн. заборгованості зі сплати процентів, 2353,00 грн. заборгованості щодо сплати комісії підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з позивача пеню у розмірі 3189,34 грн., з огляду на що слід зазначити наступне.

Відповідно до п.7.1 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту, оплати процентів, комісій, інших платежів за Договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі, що визначений у п.2.11 Договору, а саме - 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочення.

Відповідно до п.7.7 Договору, строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені) прирівнюється до строку позовної давності, що встановлена законом для основної вимоги за цим Договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, п.1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Так, позивачем розраховано до стягнення з відповідача пеню щодо прострочення сплати суми кредиту, щодо прострочення сплати відсотків по кредиту та щодо прострочення комісії (а.с.23).

Суд перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування відповідачу пені встановив невідповідність відсотків, за якими позивачем нараховано пеню, передбаченій у п.2.11 Договору ставці у розмірі 0,03%, а, отже, встановив часткову помилковість у її нарахуванні.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів виконання умов Договору щодо своєчасного погашення кредиту, відсотків по кредиту та комісії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково, а саме підлягає стягненню 516640,00 грн. - заборгованість за кредитом, 43486,42 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1888,09 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2353,00 грн. - заборгованість щодо сплати комісії.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" до відповідача Приватного підприємства "ЗОЛОТА АРМА" про стягнення 565668,76 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЗОЛОТА АРМА" (65091, м. Одеса, вул.Розумовська, 58, код ЄДРПОУ 35504343) на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (79026, м Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) 516640 (п'ятсот шістнадцять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп. заборгованості щодо неповернутої суми кредиту, 43486 (сорок три тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 42 коп. заборгованості зі сплати процентів, 1888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн. 09 коп. пені, 2353 (дві тисячі триста п'ятдесят три) грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 11288 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 43 коп. судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 16 лютого 2015 р.

Головуючий - Р.В. Волков

Суддя О.Ю. Оборотова

Суддя С.П. Желєзна