Рішення

від 10.02.2015 по справі 922/5842/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р.Справа № 922/5842/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "УніКредитЛізинг" м. Київ до ТОВ "Луганськ-Теплопостач", м. Луганськ , Дочірнє підприємство "Агенство "Новий Формат" ТОВ "Луганськ Сіті", м. Луганськ про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

выдповыдача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" 16.12.2014 року звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ - Теплопостач" (далі - відповідач 1) та до Дочірнього підприємства "Агентство "Новий Формат" Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ Сіті" (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором фінансового лізингу №2934L11/00-LD від 28.07.2011 р. в сумі 142 648,10 гривень , з яких основного боргу 135413,42 грн.; 3949,66 грн. пені; 451,57 грн. 3% річних; 2833,45 грн. інфляційних втрат. Крім того просить покласти на відповідачів судовий збір.

В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу №2934L11/00-LD від 28.07.2011 р. зокрема, п.п. 5.1-5.9; в якості правових підстав вказує на норми ст. ст. 193, 292 ГК України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 626, 629 ЦК України та ст. ст. 1, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю та наполягає на його задоволенні, з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позов та витребуваних доказів до суду не наддав.

У відповідності до листів Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 04.11.2014 року № 7-14-705 відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської області . На підставі цього, суд не має можливості направити за належністю поштову кореспонденцію відповідачу 1 та відповідачу 2, про що було складено акти від 17.12.2014 року та від 13.01.2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 127 ГПК України, суди України виконують доручення іноземних судів щодо надання правової допомоги - вручення викликів до суду чи інших документів, допит сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, передані їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - дипломатичними каналами.

Згідно п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 N 01-06/1290/14 про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов.

Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Так, з метою належного повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, ухвала від 12.01.2015 року про відкладення розгляду справи та інформація від 30.01.2015 року про відкладення розгляду справи на 10.02.2015 року була розміщена на сторінці господарського суду Харківської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/)

Враховуючи наведене, суд вважає, що ним здійснено усі заходи визначені ст. 64 ГПК України задля належного повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання.

З наведених підстав, суд вважає, що сторонам надано достатньо часу для підготовки та надання своїх заперечень, пояснень тощо, підстави для відкладення розгляду справи, визначені ч. 1 ст. 77 ГПК України, відсутні та матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

28.07.2011 р. TOB «Хай Термал Технолоджис» (Лізингоодержувач) та TOB «УніКредит Лізинг» (Лізингодавець) уклали Договір фінансового лізингу № 2934L11/00-LD від 28.07.2011, згідно предмету якого Лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати у власність від Продавця, що обраний Лізингоодержувачем, Предмет лізингу відповідно до встановлених Лізингоодержувачем умов придбання та технічних характеристик ( специфікацій), та предати його у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором. Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу у користування та сплачувати Лізингодавцю Лізингові платежі, комісії, які зазначені в додатку "Тарифи" до цього Договору, який є його невід'ємною частиною, інші комісії, що передбачені цим Договором, та виконувати інші обов'язки, передбачені цим Договором та чинним законодавством.

На виконання умов Договору згідно актів приймання-передачі від 27.09.2011 р., 03.11.2011 р., 10.05.2012 р., 28.05.2012 р. Лізингодавець придбав у обраного Лізингоодержувачем Продавця (ДП «БМУ-Термо») та передав в користування Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач прийняв обраний ним предмет лізингу, а саме модульна транспортабельна мінікотельня МТМ-200-Т, модульна транспортабельна мінікотельня МТМ400-Т, модульна транспортабельна мінікотельня МТМ-200-Т заводський № 211.009/290; модульна транспортабельна мінікотельня МТМ-400-Т заводський № 211.020/291, модульна транспортабельна мінікотельня МТМ-250-Т заводський № 211.021/298; модульна транспортабельна мінікотельня МТМ-250-Т заводський № 211.031/299; модульна транспортабельна мінікотельня МТМ-250-Т заводський № 212.004/308; модульна транспортабельна мінікотельня МТМ-600-Т заводський № 212.006/307; модульна транспортабельна мінікотельня МТМ-300-Т заводський № 212.005/309.

У свою чергу ТОВ "Хай Термал Технолоджис" згідно розділу 5 договору зобов'язаний був сплачувати за користуванням предметом лізингу лізингові платежі, згідно графіку лізингових платежів.

Однак останній не виконав зобов'язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за Договором.

06.03.2013 р. ГОВ «УніКредит Лізинг» (далі - Лізингодавець), TOB «Хай Термал Технолоджис» (далі - Лізингоодержувач) та TOB «Луганськ-Теплопостач» (далі - Новий Лізингоодержувач) було укладено Додаткову угоду № 5 від 06.03.2013 р. до Договору фінансового лізингу № 2934L11 /00-LD' від 28.07.2011 р. (далі - Додаткова угода).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди, керуючись ст. 520 Цивільного кодексу України, Сторони погодилися, починаючи з дати укладення цієї Додаткової угоди, замінити Лізингоодержувача у Договорі.

Починаючи з дати укладення цієї Додаткової угоди, всі права та обов'язки Лізингоодержувача (TOB «Хай Термал Технолоджис») за Договором переходять до Нового Лізингоодержувача (ТОН «Луганськ-Теплопостач», відповідача-1), який стає Лізингоодержувачем за Договором. На дату підписання цієї Додаткової угоди Новий Лізингоодержувач засвідчує, що він мав можливість ознайомитися із суттю зобов'язання, що витікає із Договору, шляхом вивчення оригіналу Договору зі всіма додатками до нього, не має жодних заперечень проти вимог Лізингодавця, визнає всю заборгованість Лізингоодержувача перед Лізингодавцем, що має місце станом на дату укладення цієї Додаткової угоди і погоджується виконувати зобов'язання, що витікають з Договору своєчасно та в повному об'ємі. Підписанням цієї Додаткової угоди Лізингодавець надає згоду на заміну Лізингоодержувача та визнає все виконане Лізингоодержувачем по Договору на користь Лізингодавця, до дати укладення цієї Додаткової угоди, як виконане Новим Лізингоодержувачем (пункти 2, 3, 5 Додаткової угоди).

Відповідно до п. 7 Додаткової угоди Лізингоодержувач зобов'язується в дату укладення цієї додаткової угоди зняти з бухгалтерського обліку та передати новому Лізингоодержувачу Предмет Лізингу та супутні документи, що оформлюється підписанням Акту приймання-передачі. У випадку не здійснення передачі Предмету лізингу у строк, визначений цією додатковою угодою, ця додаткова угода не набуває чинності.

Крім того, згідно пункт 10 Додаткової угоди Новий Лізингоодержувач зобов'язується здійснити погашення простроченої заборгованості Лізингоодержувача на загальну суму 241 126.65 гривень в термін до 10.03.2013 р.

Так, згідно акту приймання-передачі до додаткової угоди №5 до Договору фінансового лізингу №2934L11/00-LD від 06.03.2013 року ТОВ "Хай Термал Технолоджис" передав ТОВ "Луганськ-Теплопостач" Предмет лізингу відповідно до Договору фінансового лізингу №2934L11/00-LD.

Новий Лізингоодержувач цим актом підтверджує фізичне приймання Предмету лізингу в стані та комплектності відповідно до Специфікації та проінформаваний, що товар бувший у використанні (п.2 акту).

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується позивачем, вказану в п. 10 Додаткової угоди заборгованість TOB «Луганськ-Теплопостач» сплатило своєчасно.

Однак свої зобов'язання за договором №2934L11/00-LD з оплати лізингових платежів виконував неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості та стало підставою для звернення до суду.

На підтвердження неналежного виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань по сплаті лізингових платежів позивач надав довідку з банку щодо руху коштів по рахунку №26008000000593 та обсягу грошових надходжень від ТОВ Луганськ-Теплопостач" за період з 06.03.2013 року по 28.01.2015 року.

Крім того, позивачем надано довідку з банку з інформацією про безготівкові курси валют USD (долари США) за період з 01.03.2011 по 01.10.2014 роки.

У свою чергу, виконання зобов'язань за Договором забезпечено порукою.

Згідно Договору поруки № 2934L11/03/SUR від 06.03.2013 р. Поручитель (Дочірнє підприємство «Агент+ство «Новий Формат» Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ Сіті»), як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити Лізингодавцю за його першою вимогою, всі необхідні платежі за Договором фінансового лізингу загальною сумою в гривневому еквіваленті до 329 412,62 Доларів США, що на день укладення цього Договору поруки становить 2 684 712,85 грн.

Згідно п. 1.2 Договору поруки Поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п. 1.1 Договору, якщо їм надіслана Лізингодавцем письмова вимога - протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати такої вимоги.

Так, в зв'язку з наявністю боргу по Договору фінансового лізингу Позивачем направлено Поручителю (відповідачу 2) Вимогу № 5935 від 01.12.2014 р.. якою повідомлено про те, що станом на 01.12.2014 р. заборгованість по сплаті лізингових платежів по Договору становить 70 965,33 грн. Вказану вимогу було надіслано на поштову адресу та за місцезнаходженням відповідача 2 04.12.2014 р., що підтверджується декларацією кур'єрської служби доставки TOB «Поні Експрес» №№ 15- 9479-5048, 15-9201-1839. Однак відповідач 2 не виконав своїх зобов'язань за Договором поруки та не сплатив заборгованість за Договором фінансового лізингу у вказані в вимозі строки.

Згідно ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Стаття 543 Цивільного кодексу України містить норму, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України та абз. З ч. 2 ст. 174 Господарського кодексу України укладення між сторонами договору є однією з підстав виникнення зобов'язання.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (надалі - Закон), за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з частиною 1 статті 2 названого Закону відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно п. З ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п. 5.1 Договору Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі. Розмір лізингових платежів, їх складові частини та Дати платежів визначаються у графіку лізингових платежів, що міститься у Додатку (-ах) до цього Договору.

Згідно зі статтею 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

З урахуванням викладеної норми закону сторони визначили в Договорі грошовий еквівалент лізингових платежів в доларах США.

Частиною другою статті 533 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно п. 5.3.2 та умов Розділу «Визначення» Договору Періодичні Лізингові Платежі сплачуються після передачі Предмета лізингу у користування Лізингоодержувачу за Курсом продажу. Курс продажу - безготівковий курс продажу долара США, встановлений на Офіційному сайті ПАЇ «Укрсоцбанк» (або банку, який буде його правонаступником) на дату, що передує Даті Платежу або іншій даті, визначеній в цьому Договорі. Дата платежу означає дату, коли Лізингоодержувач повинен сплатити будь-який платіж, визначений в цьому Договорі.

Статтею 16 Закону встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Отже, під ціною договору лізингу розуміють лізингові платежі, особливістю яких є те, що вони сплачуються не лише за користування річчю, а й відшкодовують вартість предмета лізингу, який, передбачається, у майбутньому буде переданий у власність лізингоодержувачу за умови виконання ним свого зобов'язання зі сплати усіх визначених договором лізингових платежів.

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу. У зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність Лізингоодержувачу по закінченні дії договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України та статтей 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 533 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно п. 5.3.2 та умов Розділу «Визначення» Договору Періодичні Лізингові Платежі сплачуються після передачі Предмета лізингу у користування Лізингоодержувачу за Курсом продажу. Курс продажу - безготівковий курс продажу долара США, встановлений на Офіційному сайті ПАЇ «Укрсоцбанк» (або банку, який буде його правонаступником) на дату, що передує Даті Платежу або іншій даті, визначеній в цьому Договорі. Дата платежу означає дату, коли Лізингоодержувач повинен сплатити будь-який платіж, визначений в цьому Договорі.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак TOB «Луганськ-Теплопосгач» не виконувало зобов'язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості по сплаті лізингових платежів за Договором. Доказів здійснення оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

Суд перевіривши надані позивачем розрахунки суми основного боргу (несплачених лізингових платежів), де наведено суми лізингових платежів згідно Графіках лізингових платежів, суми оплати та сформований борг та розрахунок суми боргу відповідача-1 по сплаті лізингових платежів за Договором, що використовується для нарахування штрафних санкцій, дійшов до висновку про його правомірність та обґрунтованість, а тому, сума основного боргу, що підлягає стягненню на користь Лізингодавця (позивача) становить 135 413,42 грн.

Згідно п. 12.3 Договору у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за Договором Лізингу, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пето в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним Банком України, яка діяла протягом періоду прострочення, за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені та періоди її нарахування, суд дійшов до висновку, що сума пені за прострочення сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів яка підлягає стягненню на користь позивача складає 3 949,66 грн.

Крім того, частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Водночас сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Відповідно до рекомендацій Верховного суду України (Лист Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційні зміни розраховуються буз урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - з урахуванням цього місяця.

Згідно ст. З Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і публікується в офіційних періодичних виданнях.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов до висновку, що він не суперечить положенням наведених норм законодавства та рекомендаціям Верховного суду України, є вірним, а тому сума 3% річних у розмірі 451,57 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2833,45 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із доведенням спору до суду з вини відповідачів судові витрати покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 2, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", статтями 1, 12, 49, пунктом 1-1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ-Теплапостач" (91055, м.Луганськ, вул. Лермонтова, 1-Б, код 38338455, п/р 2600712210431 в ПАТ "Український Комунальний Банк", МФО 304988) та Дочірнього підприємства "Агентство "Новий Формат" Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ Сіті" (91031, м.Луганськ, вул. Оборонна, 20В, код 33182401, п/р 2600612210371 в ПАТ "Український Комунальний Банк", МФО 304988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг " (04070, м.Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, код 33942232, п/р 26008000000593 в ПАТ "Укрсоцбанк" , МФО 300023) 135413,42 грн. основного боргу, 3949,66 грн. пені, 451,57 грн. 3% річних, 2833,45 грн. інфляційних втрат та 2852,96 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.02.2015 р.

Суддя Л.С. Лаврова