Рішення

від 10.02.2015 по справі 926/1815/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" лютого 2015 р.               Справа № 926/1815/14 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Пожспецмаш” до товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат Будсервіс” про стягнення  643 929,52 грн. Суддя  Паскарь А. Д. представники сторін: від позивача – не з'явився; від відповідача –  не з'явився. СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Пожспецмаш” звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат Будсервіс” про стягнення передоплати та штрафних санкцій на загальну суму 643 929,52 грн. за невиконання укладеного сторонами договору поставки від 01.10.2014 № 754/К. Провадження у справі порушено суддею Швець М. В. ухвалою від 09.12.2014, розгляд справи був призначений на 25.12.2014. У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Швеця М. В. повторним автоматичним розподілом справу передано на розгляд судді Проскурняку О. Г., яким розгляд справи відкладено на 26.01.2015. Розпорядженням апарату господарського суду Чернівецької області про призначання повторного автоматичного розподілу справ від 26.01.2015 через тимчасову непрацездатність судді Проскурняка О. Г. справу передано судді Паскарю А. Д. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.01.2015 розгляд справи було відкладено на 10.02.2015. До початку вказаного судового засідання від представника позивача факсимільним зв'язком надійшло клопотання, згідно якого він просив позов задовольнити повністю та розглянути справу без його участі. Відповідач, який належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позов не надав, в судових засіданнях не з'являвся та про причини неявки суд не повідомив. Конверти, направлені йому за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повертались із позначкою «за зазначеною адресою не проживає». Відповідно до  пункту 3.9.1  Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. За таких обставин відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав. 01 жовтня 2014 року між ТОВ “Виробниче підприємство “Пожспецмаш” та ТОВ “Комбінат Будсервіс” укладено договір поставки № 754/К (далі – договір), згідно якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу (покупцю) товар, а останній зобов'язався в порядку та на умовах договору прийняти та оплатити товар. Відповідно до умов пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві металопрокат, асортимент, кількість та ціни якого вказані у специфікаціях та/або в рахунках на оплату, які є його невід'ємними частинами. Поставка товару здійснюється згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс-2000» на умовах EXW, якщо інше не передбачено сторонами у відповідній специфікації (пункт 2.2 договору). Відповідно до пункту 2.3 договору строк поставки здійснюється протягом 1-3 робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок попередньої оплати 50%, якщо інше не обумовлено сторонами у специфікації та/або рахунку на оплату. Право власності на товар переходять до покупця з моменту передачі-прийому товару в пункті поставки і засвідчується підписанням сторонами видаткової накладної з вказанням дати отримання партії товару. Згідно з пунктом 3.2 оплата товару, що поставляється, проводиться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок останнього. Порядок розрахунків: 50% передоплата, решту 50% по факту отримання металу (пункт 3.3 договору). Згідно платіжного доручення №1267 від 02.10.2014 позивачем здійснено оплату за металопрокат відповідно до рахунку №СФ-0174821 від 01.10.2014 у розмірі 146  347,00 грн., що свідчить про здійснення передоплати за визначений договором товар. У свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав. Позивач неодноразово звертався до нього з вимогами повернути грошові кошти у сумі ціни позову, однак відповіді в яких ТОВ “Комбінат Будсервіс” запевняло виконати вказані претензії, залишились не виконаними. Відповідно до  статті 265 Господарського кодексу України  за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 530 Цивільного кодексу України  встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2  статті 693 ЦК України). Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 31.10.2014 про повернення    146  347,00 грн., однак станом на дату розгляду справи спірний товар не поставлено, кошти не повернуті. Матеріалами справи достеменно доведено факт не виконання відповідачем умов договору в частині поставки товару, За таких обставин, а також враховуючи відсутність доказів погашення та спростування відповідачем наявності заборгованості, суд вважає право позивача на отримання грошових коштів у сумі 146  347,00 грн., використаних на передоплату за поставку товару порушеним і таким, що підлягає захисту шляхом стягнення на його користь передоплати здійсненої на виконання укладеного сторонами договору поставки від 01.10.2014 № 754/К. Згідно з частиною 1 статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції. Відповідно до пункту 7.2 договору, у разі прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 5% від вартості недопоставленого товару за кожний день порушення строку. Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 08.10.2014 по 10.11.2014 в сумі 497 582,52 грн. Проте, наданий позивачем розрахунок пені є невірним, оскільки здійснений з порушенням вимог  статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яка передбачає, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Відповідно до пункту 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за приписом  статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини другої  статті 343 ГК України  розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом з дотриманням вимог  вищевказаної статті за період з 08.10.2014 по 10.11.2014 сума пені становить 3408,08 грн. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач помилився в розрахунках щодо нарахування зазначеної штрафної санкції, а тому в частині стягнення пені в розмірі 494 174,44 грн. слід відмовити. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 149 755,08 грн., а саме: основний борг у розмірі 146  347,00 грн. та пеня у розмірі 3408,08 грн. з покладенням судових витрат на відповідача. На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд В И Р І Ш И В : 1.Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат Будсервіс” (58002, вул. Головна, 44, м. Чернівці; ідентифікаційний код 37012708) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат Будсервіс” (17583, вул. Заводська, 33, смт. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область; ідентифікаційний код 36459962) заборгованість в сумі 149 755,08 грн. та 2 995,10 грн. судового збору. 3.В решті суми позову відмовити. Суддя                                                        А. Паскарь